Lviv | Львів | Monuments | Пам'ятники [Archive]

InfraBuilder

March 10th, 2009, 01:24 AM

Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу:

http://www.loga.gov.ua/netcat_files/Image/Chornovil_Lviv_small.jpg

Пам'ятник Тарасу Шевченку:

http://ukrfoto.net/rus/photos/Inna/1187886717.jpg

http://daily.lviv.ua/photo/data/media/25/001.jpg

Монумент бойової слави радянських воїнів на вулиці Стрийській. Єдиний збережений у Львові пам’ятник тоталітарної епохи:

http://city.lviv.ua/listcontent/383/attachments/listcontent/383/upload_DSC_0030.jpg

Пам'ятник Івану Франку:

http://lviv.ridne.net/files/images/anc_20060513_yu_P5130288a.preview.jpg

http://lviv.ridne.net/files/images/anc_20060911p_1010033.jpg

Пам’ятник Іванові Підкові (площа Підкови). Робота львівського скульптора Петра Кулика 1982 року:

http://www.lviv.ua/listcontent/374/attachments/listcontent/374/upload_DSC_0262.jpg

Пам'ятник Івану Федорову:

http://www.obriy.pib.com.ua/2006/24_06/img/12.jpg

Монумент роботи Василя Ярича 1993 року, встановлений на честь 125-річчя українського культурно-просвітницького товариства «Просвіта»:

http://www.lviv.ua/listcontent/372/attachments/listcontent/372/upload_2_DYB_9862.jpg

Пам’ятник міліціонерам «Охоронцям української державності» на площі генерала Григоренка. Робота скульпторів братів Сухорських і архітектора О. Яреми (1999 рік):

http://www.lviv.ua/listcontent/375/attachments/listcontent/375/pamjatnyk_DYB4615.jpg

Фонтан-криниця з фігурою Богоматері – покровительки міста на площі Маріїнській. Фонтан, зруйнований у тоталітарні часи, реставрували 1997 року з копією статуї Богородиці роботи мюнхенського скульптора Гауттманна (1859 рік):

http://www.lviv.ua/listcontent/369/attachments/listcontent/369/upload_DYB_8554.jpg

Фонтани на Площі Ринок (1810-1814 роки) – чотири античні фігури: бога морів Нептуна, його дружини Амфітрити, богині полювання Діани і героя Адоніса – творіння скульптора Гартмана Вітвера:

http://www.lviv.ua/listcontent/367/attachments/listcontent/367/367.jpg

http://city.lviv.ua/upload/Turystu/Pamjatnyky/amfitrita_big.jpg

http://city.lviv.ua/upload/Turystu/Pamjatnyky/diana_big.jpg

http://city.lviv.ua/upload/Turystu/Pamjatnyky/adonis_big.jpg

Пам’ятник жертвам комуністичних злочинів на площі Шашкевича. Робота скульпторів П. Штаєра і Р. Сивенького (1997 рік):

http://www.lviv.ua/listcontent/377/attachments/listcontent/377/upload_DYB_9617.jpg

Пам’ятник жертвам львівського єврейського гетто 1941-1943 років на проспекті Чорновола. Відкритий 1992 року (робота скульпторів Л. Штернштейна, Ю. Шмуклера, архітектора В. Пліхівського):

http://www.lviv.ua/listcontent/382/attachments/listcontent/382/upload_DYB_1635.jpg

Fira

March 10th, 2009, 01:56 AM

Pamjatnyk Nykyforu Drovnjaku

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d9/Pamjatnyk_Drovnjaku.jpg

InfraBuilder

March 10th, 2009, 02:02 AM

^^Позор:bash::ohno:
Спеціально для тебе - святкування дня визволення Львова від радянських окупантів:

http://ukrtime.com/files/u2/16-kinoi%20nimzi%20(4).JPG

kucher_if

March 10th, 2009, 02:37 PM

^^ці декорації використовувалися для знімання фільму "Гітлер Капут":lol:

Chef

March 10th, 2009, 04:47 PM

Пам'ятник Бартошу Гловацькому (Личаківський парк)

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/22/%D0%9B%D1%8B%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg

Пагорб Слави — меморіал на честь російських воїнів, що загинули у 1914—1915 роках в Галичині, і на честь радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/9/95/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%B2%D0%BE_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_-_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB.jpg/800px-%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%B2%D0%BE_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_-_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB.jpg

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/5/54/%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D0%B5_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%B2%D0%BE_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5.jpg/450px-%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D0%B5_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%B2%D0%BE_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5.jpg

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/3/3e/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC.jpg/800px-%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D0%B2_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC.jpg

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/thumb/4/4e/%D0%92%D0%9F_%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8B.jpg/800px-%D0%92%D0%9F_%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8B.jpg

Пам’ятник Яну Кілінському (Стрийський парк)

http://www.castles.com.ua/typo3temp/pics/c3ec76e28f.jpg

Пам'ятний знак "Львів -- Батьківщина українського футболу", присвячений 110-річчю виникнення футболу в Україні (саме тут в 1894 році відбувся перший матч за участі львівського "Сокола" та футболістів із Кракова, у якому "Сокіл" із рахунком 1:0 переміг краків'ян)

http://daily.lviv.ua/photo/data/media/18/005.jpg

Askold

March 10th, 2009, 05:27 PM

^^ці декорації використовувалися для знімання фільму "Гітлер Капут":lol:

Шшш! Не кажи про це йому, нехай думає що це з святкування Дня Бандери!

Інфрабілдер - ХАХАХАХА!

Chef

March 17th, 2009, 05:21 PM

Яну Собеському
Пам'ятник був урочисто відкритий у листопаді 1898 року. В 1950 році «львівський гетьман» був перевезений до Варшави, а звідти у 1965 році до Гданьску, де й був встановлений.
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/2/24/SobeskijJan.jpg

Пам’ятник усмішці
http://lh5.ggpht.com/manukovskaya/R4NIh0JGSYI/AAAAAAAADTM/FwDNdanb1Eg/s512/DSC06778.JPG

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:12 PM

Думаю цікаво буде знати про пам'ятники, які колись були встановлені у Львові, а зараз знищені чи в кращому випадку вивезені до сусідньої Польщі, пам'ятники, які стіновили культурну цінність для поляків та тогочасних міщан.
Інформацію взято із сайту http://www.lwow.com.pl/

У 1897 р. було споруджено пам'ятник письменникові Александру Фредру. Але не тільки своїм літературним талантом заслужив Фредро на пам'ятник у Львові. Для багатьох поляків він був символом боротьби за відновлення незалежності Польщі у наполеонівську добу. 18-річним юнаком він рушив із наполеонівським військом на Москву, за що був нагороджений орденом «Віртуті мілітарі». Після Другої світової війни пам'ятник перевезено до Вроцлава, а 1956 р. встановлено на Ринку у цьому місті.
http://www.lwow.home.pl/pomniki/fredro1_resize.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:14 PM

Найбільше незадоволення у польської патріотичної молоді перед Першою світовою війною викликав пам'ятник багаторічному австрійському намісникові Галичини та міністрові внутрішніх справ імперії - Аґенору Ґолуховському. Пам'ятник спорудили недалеко від будинку Галицького сейму, нав'язуючи до його конституційної діяльності. Ґолуховський був переконаним консерватистом. Багато працював над проектом ліквідації панщини, над мовним законодавством для Галичини. Через свою імперську діяльність, як австрійський патріот, для молодих радикальних поляків він видавався «недостатньо» патріотичним. У 1944 р. пам'ятник безслідно зник.

http://www.lwow.home.pl/pomniki/agenor2.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:16 PM

Приблизно наприкінці ХУІІ ст. у Львові в дворі колегіуму Єзуїтів поставили пам'ятник великому коронному гетьманові Станіславу Яблоновському. Пам'ятник спорудив невідомий скульптор на знак подяки гетьманові за оборону Львова перед турками у 1695 р. У 1859 р. з ініціативи Іполита Ступницького його відреставрували і встановили на Валах, які завдяки йому дістали назву Гетьманські. У 1923 р. пам'ятник знову перенесли до колегіуму Єзуїтів, звідки він безслідно зник після Другої світової війни.

http://www.lwow.home.pl/pomniki/jablonowski.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:19 PM

Одним із перших пам'ятників у Львові, що мав політичне звучання, була колона з фігурою св. Яна з Дуклі. За однією з версій, пам'ятник було встановлено ще у 1649 р. на честь оборони міста від Богдана Хмельницького. Але потім було доведено, що пам'ятник встановили у 1736 р. Простояв він перед Бернардинами аж до радянських часів, коли фігуру Яна з Дуклі зняли з колони і перенесли над криницю у дворі монастиря. (Взято з http://www.zaxid.net/article/19724)

http://www.lwow.home.pl/pomniki/jan-z-dukli.jpg

http://www.lwow.home.pl/pomniki/dukla3.jpg

http://www.lwow.home.pl/pomniki/dukla2.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:21 PM

Ще одним відомим поляком, що заслужив перед польським народом бути увіковіченим у бронзі, був Францішек Смолька. Людина непересічної долі. За участь в підпільній організації потрапив до в'язниці, де провів час аж до 1845 р. і був засуджений до смертної кари, проте амністований. В революції 1848 р. участі не брав, але був обраний до першої австрійської Державної ради і став першим президентом австрійського парламенту. Відомий своїми неймовірними патріотичними почуттями. Виступив з ініціативою спорудження Пагорба Люблінської Унії. Цей пагорб став символом Польщі як великої і могутньої держави в минулому. Його пам'ятник відкрили в березні 1913 р. В радянський час Пагорб «набув» нейтральної назви і відомий дотепер сучасним львів'янам як Високий Замок. (Взято з http://www.zaxid.net/article/19724)

http://www.lwow.home.pl/pomniki/smolka.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:23 PM

Єдиним польським королем, який народився недалеко Львова, був Ян ІІІ Собєський. Відомий як оборонець Відня. Польська громада Львова не мала особливих труднощів зі встановленням цього пам'ятника, бо хоч він і польський король, але врятував Відень. Пам'ятник стояв на одному із найпочесніших місць - на Валах Гетьманських. Кінна фігура в польському національному одязі (жупан і кунтуш) символізувала минулу велич поляків і нав'язувала до польськості триєдиної Речі Посполитої. 1965 року - встановлено у Ґданську. (Взято з http://www.zaxid.net/article/19724)

http://www.lwow.home.pl/pomniki/Jan.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:26 PM

У грудні 1901 р. на вул. Академічній встановили погруддя відомому польському поетові Корнелю Уєйському. Тепер це погруддя знаходиться в одному зі скверів міста Щеціна. Уєйський брав участь у діяльності патріотичних груп у Варшаві, писав антиросійські твори, був також активним учасником львівської революції 1848 р.

http://www.lwow.home.pl/pomniki/ujejski.jpg

http://www.lwow.home.pl/pomniki/uj2.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:27 PM

У пам'ять про страчених польських повстанців на горі Страчення було встановлено обеліск Теофілу Вісьньовському. На обеліску викарбовано напис: «Теофілу Вісьньовському, страченому на цьому місці 31 липня 1847 р. за свободу Батьківщини - міщанство львівське». Це місце стало одним із обов'язкових пунктів у патріотичних урочистостях на пошанування польських повстанців, що особливо свідчить про демократизм Австрійської держави Габсбурґів.

http://www.lwow.home.pl/pomniki/wisniowski1.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:33 PM

Дещо повторюсь, але додам деталей.

З різницею в два роки у Львові спорудили нові пам'ятники двом дуже подібним національним героям-повстанцям. Відповідно у 1894 та 1896 рр. було встановлено пам'ятники Яну Кілінському та Бартошеві Гловацькому. Можливо, що саме через соціальне походження героїв (з низів) обидва пам'ятники перетривали радянський період і лишилися стояти на своїх місцях: Бартош - на горі вул. Личаківської, а Кілінський -у Стрийському парку.

http://www.lwow.home.pl/pomniki/kilinski2.jpg

http://www.lwow.home.pl/pomniki/bartosz1.jpg

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:41 PM

Трошки інфи про Цісарську браму.
Світлина представляє вид Тріумфальної арки, яку збудували на вул. Городоцькій (колишня Грудецка) перед початком Залізничної алеї за проектом архітектора Кароля Боубліка. В центрі арки видно бюст Франца Йосифа І, вище - герб міста Львова. Тимчасова арка була споруджена на честь приїзду до Львова найяснішого цісаря Франца Йосифа І, який відвідав Загальну крайову виставку, що відбувалась в Стрийському парку 5 червня - 10 жовтня 1894 р. Вдалині старий вокзал; ліворуч споруда Чернівецького вокзалу. (Взято з http://www.lvivcenter.org/)

http://www.lvivcenter.org/image.php?pictureid=118&x=420&y=291

SuperPIA

March 29th, 2009, 01:46 PM

І ще стара світлина пам'ятника Міцкевичу на фоні уже втрачених для Львова будинків. Та трошки історії від http://www.zaxid.net/article/19724 та http://www.lvivcenter.org/

Найгарнішим львівським пам'ятником вважався пам'ятник Адаму Міцкевичу. Національний польський поет постав у бронзі на Марійській площі у Львові. Після акції з будівництвом Пагорба Люблінської Унії це була друга за масштабами патріотична акція в місті. Один з небагатьох пам'ятників, який не змінив свого місця і в радянський час, тільки в незалежній Україні йому поміняли тло на саркофагоподібний «Укрсоцбанк».

На фото - один з етапів упорядкування простору площі навколо монумента, що відбувалося дещо пізніше його спорудження: в 1907-1909 рр. її було виконано за проектом архітектора Теодора Тальовського за участі відомого львівського садівника, інспектора міських парків Арнольда Рерінга. Роботи по спорудженню постаменту вже закінчені, висаджено декоративні кущі та дерева (пірамідальні тополі, що зберігали свою форму до початку 1950-х років); площу саме викладають бруківкою. Пам'ятник сфотографовано на тлі будинків №9-10-11, споруджених у 1830-х-1840-х рр. Ліворуч будинок №9, споруджений у 1839 р. архітектором Вільгельмом Шмідтом для купця Венцеля Гудеца; в правому крилі будинку розташована фірмова крамниця Рудольфа Дітмара - першого, хто започаткував промислове виробництво та продаж нафтових ламп конструкції бляхарського майстра Адама Братковського. Будинок №10 власності родини Левицьких споруджено у 1840-х рр. Фірма Казімєжа Левицького спеціалізувалась у продажу фаянсових виробів, килимів та інш. На будинку розташований рекламний щит із написом "Казімєж Лєвіцкі. Порцеляна". У правому крилі будинку від 1909 р. був розташований кінотеатр "Байка"; змінюючи назви та власників, він існував до 1990-х років (к-р ім. І. Франка), до повної руйнації будинку, яку започаткувала пожежа. Тепер на цьому місці споруджено за проектом арх. О. Базюка масивну брилу "Укрсоцбанку". Будинок №11, наріжник вул. Валової,3, фрагмент якого видно на фото - один з двох, що залишилися на площі з першої половини ХІХ ст.

http://www.lvivcenter.org/image.php?pictureid=1280&maxx=800&maxy=600

WladYslaW

March 29th, 2009, 01:47 PM

http://www.lwow.home.pl/pomniki/Jan.jpg
Я спочатку подумав, що то Хмельницький. Нагадує його традиційну "позу" :lol:

VelesHomais

March 29th, 2009, 04:34 PM

SuperPIA, дякую за інформацію

STEN15

March 31st, 2009, 08:20 PM

Я спочатку подумав, що то Хмельницький. Нагадує його традиційну "позу" :lol:

Так думали і комуністи коли прийшли в Львів,а потім хтось прочитав хто то насправді і памятника не стало!!!(так написано на цьому сайті http://dr-sushnjak.livejournal.com/118589.html)Треба було просто плиту з написом поміняти:lol:і був би в нас в країні ше один класний памятник Богдану!!!

wonsbelfer

April 1st, 2009, 07:55 AM

(O pomniku Sobieskiego na Wałach Hetmańskich)Так думали і комуністи коли прийшли в Львів,а потім хтось прочитав хто то насправді і памятника не стало!!!(так написано на цьому сайті http://dr-sushnjak.livejournal.com/118589.html)Треба було просто плиту з написом поміняти:lol:і був би в нас в країні ше один класний памятник Богдану!!!

Bez złudzeń: sowieci doskonale wiedzieli kto to był - obejrzyjcie sobie film Aleksandra Dowżenki "Osvobozhdieniye" z 1940.

Pablitisimo Maximo

April 1st, 2009, 10:08 AM

За вот те 2 уничтоженных дома во Львове возле памятника Мицкевичу надо руки и головы порубить. Сволочи.

Playmaker

April 1st, 2009, 01:26 PM

А що це за приголомшлива будівля на тлі пам'ятника?!

http://www.lwow.home.pl/pomniki/jan-z-dukli.jpg

Fira

April 1st, 2009, 05:08 PM

^^ To je sobor Bernardyniv. Zaraz nayzajet'sja cerkva sv. Andrija, ale stara nazva bil'š pošyrena miž ljudej.

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/d/db/Lviv_-_Bernardyny_at_night_-_01.jpg

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/2/23/Бернардинський_монастир_та_костел_Львів_01.jpg

http://farm1.static.flickr.com/102/307945242_40840443ca_o.jpg

Chef

April 3rd, 2009, 07:56 PM

Шевченку Тарасові вул. Чернеча Гора, біля входу в «Шевченківський гай»
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/73/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B22.jpg/800px-%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B22.jpg

Ю́рій Дми́трович Великано́вич — (1910 — 7 вересня 1938) — учасник революційних подій, пов'язаних з більшовицькою окупацією Західної України.
Член КПЗУ.
З літа 1936 — боєць інтернаціональних бригад в Іспанії під час національно-революційної війни іспанського народу 1936—1939.
З липня 1937 року — в роті імені Тараса Шевченка. У пресі інтернаціональних з'єднань виступав із статтями та кореспонденціями польською, іспанською, українською мовами про життя і творчість Тараса Шевченка, про бойовий шлях роти («Тарс Шевченко», «Українці в інтернаціональних брагадах», «Тарас Шевченко на Арагонському фронті» та інші).
4 вересня 1938 в бою на річці Ебро був смертельно поранений.
(вул. Олександра Мишуги)

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/1d/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg/689px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg

Подвигу медтків у Великій Вітчизняній війні (біля головного корпусу Львівського медуніверситету (вул. Пекарська))
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/1/17/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg/450px-%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg

Трушу Іванові — український живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині.(вул. Івана Франка)
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/aa/%D0%A2%D1%80%D1%83%D1%88_%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.JPG/450px-%D0%A2%D1%80%D1%83%D1%88_%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.JPG
wikipedia

Chef

April 3rd, 2009, 08:09 PM

Монуме́нт Сла́ви — меморіал в пам'ять про переможців над фашизмом у Другій світовій війні(відкрито 1971 р.).
Ансамбль складається з тридцятиметрового пілона, бронзової центральної групи і масивної гранітної стели з великими рельєфами з кованої міді. На вертикальному пілоні — горельєфи, що символізують основні роди військ: піхотинець, танкіст, артилерист, льотчик, матрос. Центр ансамблю складає скульптурна група, що складається з алегоричних фігур радянського Воїна і Батьківщини-матері.
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/44/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2_4.jpg/739px-%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2_4.jpg
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/f/f1/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2_2.jpg
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/57/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8B_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2_03.jpg

Тудору Степану(справжнє прізвище Олексюк) (*25 серпня 1892, Пониква, Львівщина — 22 червня 1941, Львів) — письменник, публіцист і ком. діяч у Галичині.
(площа Євгена Маланюка)
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/e/e3/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A2%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg/483px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A2%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg

Бравому воякові Швейку (пр. Свободи)
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/b/b2/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA1%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg/450px-%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA1%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg

Швейкові на велосипеді (площа Ринок)
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/4/49/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA2-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg/450px-%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA2-%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2.jpg

Fira

April 3rd, 2009, 09:58 PM

^^ na ostannij svitlyni to ne pamjatnyk a prosto stojak pid rovery :)

Chef

April 4th, 2009, 03:07 PM

^^ na ostannij svitlyni to ne pamjatnyk a prosto stojak pid rovery :)
так, але виглядає гарно то хай буде для різноманітності:)

Chef

April 8th, 2009, 05:26 PM

Панчишину Мар'янові
перед головним корпусом Обласної клінічної лікарні (вул. Чернігівська, 7)
http://m.io.ua/img_aa/medium/0662/89/06628950.jpg

SuperPIA

April 9th, 2009, 12:05 AM

Панчишину Мар'янові
перед головним корпусом Обласної клінічної лікарні (вул. Чернігівська, 7)

Дякую за апдейти

Tushkan

April 9th, 2009, 02:41 PM

А це просто вуличні скульптури.
На Замарстинівській.
http://i331.photobucket.com/albums/l449/allitah/100_5872.jpg?t=1239280772
А хто вгадає де цястоїть?)))
http://i331.photobucket.com/albums/l449/allitah/100_8779.jpg?t=1239280814

Fira

April 9th, 2009, 06:12 PM

^^Погулянка, нє? :)

Tushkan

April 10th, 2009, 08:42 AM

^^Погулянка, нє? :)

Погулянка. Там як раз на задньому плані проглядається будинок дитячої творчості, чи як його там...

Chef

April 12th, 2009, 03:00 PM

памятник "п’яному"? чехові біля ресторану "прага"
http://i279.photobucket.com/albums/kk149/arcovia/Lviv/IMG_3546ss10min.jpg

SuperPIA

May 21st, 2009, 09:44 AM

21.05.2009 09:20
У Львові планують встановити пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу

20 травня у Львові в галереї "Ґердан" відкрили експозицію проектів на спорудження пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу. На даний момент представлено сім проектів із шести авторських колективів.
"Цього року ми відзначаємо 100-річчя з дня народження Б.-І. Антонича. Ми мали багато ініціатив від організацій, приватних осіб, аби пам’ятник Антоничу було споруджено у Львові. Конкурс був замовний. Запропонували львівській Спілці художників України зробити проекти. До огляду експозиції конкурсних проектів пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу запрошуємо фахівців, творчу інтелігенцію, творчі спілки та небайдужих львів’ян", - зазначив на відкритті виставки заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

За його словами, у галереї стоятиме скринька, усі охочі зможуть залишити свій голос за певний проект пам’ятника.

Свої роботи подали такі скульптори: Ярослав Скакун, Володимир Одрехівський, Василь Гурман, Ярослав Мотика, Богдан Романець, Роман Романович.

Як запевнив начальник відділу художньо-архітектурного оформлення міста Львівської міськради Володимир Сколоздра, у художників не було прив’язки до місця, тому в проектах використано різні місця Львова - парк Франка, сквер на пл. Соборній, сквер на вул. Городоцькій, поруч з будинком №50, де мешкав письменник, на пр. Шевченка (на камерній площі Коліївщині).

Замовний бліц-конкурс на кращу концептуальну ідею пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу проведено від 14 квітня до 14 травня.

Оригінал за адресою http://zaxid.net/newsua/2009/5/21/92041/

Ось деякі зразки, чесно кажучи жоден не вражає
http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_1_41211.jpg?

http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_2_41211.jpg?

http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_3_41211.jpg?

http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_4_41211.jpg?
http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_5_41211.jpg?
http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_6_41211.jpg?

Askold

May 21st, 2009, 06:57 PM

Pershyj i tretij je tsikavymy a inshi ragul'stvo. Chomu v nas tak poliubliajut' sydiachi pamiatnyky? De ne podyvliusia - vsih zavzhdy sadiat'. Dobre sho hot' ne po turets'ky.

Pablitisimo Maximo

May 21st, 2009, 07:42 PM

Чтобы стоять статуи не уставали:)

Chef

May 24th, 2009, 04:43 PM

Іванові-Павлу ІІ
Памятник на проспекті Червоної Калини, біля храму Різдва Пресвятої Богородиці, де він у 2001 році зустрічався з молоддю (Відкритий у червні 2002 року)
http://i.i.ua/photo/images/pic/0/8/467580_4ba3f989.jpg

http://syhiv.com.ua/sites/default/files/photos/image_1/tt_tn_5810727.jpg

і меморіальна таблиця на Коперника
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/Pope_John_Paul_II_in_Lviv.JPG/361px-Pope_John_Paul_II_in_Lviv.JPG
from wikipedia

Chef

May 24th, 2009, 05:21 PM

Пам'ятник «Героям і жертвам Чорнобиля»
(Сихів,вул Морозна відкрито 14 грудня 2008р.)
http://zik.com.ua/gallery/full/pamjatnyk_chornobyl_gall_0.jpg

Пам'ятний знак на пам'ять про преремогу в Кубку СРСР біля стадіону "Україна".
"Карпати" - єдиний клуб за всю історію Кубка СРСР, що виграв трофей, виступаючи не у вищій лізі (1969 рік).
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/64/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA_1969.JPG/450px-%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA_1969.JPG

Chef

June 18th, 2009, 01:58 PM

На память про пластунів (вул. Городоцька)
http://m.io.ua/img_aa/medium/0956/71/09567183.jpg

Chef

July 2nd, 2009, 09:26 PM

У дворі палацу Потоцьких
http://m.io.ua/img_aa/medium/0799/16/07991662.jpg

SuperPIA

July 7th, 2009, 03:50 PM

Встановлений 13 червня 2009 року на вулиці Зеленій, 88. Пам'ятник було виготовлено з нагоди 12-ліття однойменного клубу. Художника зображено з голим торсом, у шортах та босоніж. Він стоїть й курить цигарку, кінчик якої світиться червоним полум'ям. У клубі «Picasso» пояснюють такий вибір вигляду пам'ятника тим, що таким художник зазнимкований на багатьох фото.

Автор скульптури - Володимир Цісарик. Пікассо – один із засновників кубізму, в якомутриплощинне тіло в оригінальній манері малювалося як ряд сполучених воєдино площин. Пікассо багато працював як графік, скульптор, кераміст, і т.д. Він мав велику кількість наслідувачів і винятково вплинув на розвиток образотворчого мистецтва в XX ст. Експерти назвали Пікассо ”найдорожчим” художником: у 2008 р. об’єм тільки офіційних продажів його робіт склав $262 млн.

http://www.lviv.ua/listcontent/1424/attachments/listcontent/1424/1424.jpg

Chef

July 7th, 2009, 05:08 PM

^^нестандартний пам’ятник:lol:

SuperPIA

July 14th, 2009, 04:12 PM

^^нестандартний пам’ятник:lol:

Побільше б таких цікавих і нешаблонних творінь.

SuperPIA

August 13th, 2009, 12:00 PM

Цікава стаття в тему від
Христі Бондар для ZAXID.NET

МІСЬКІАКЦЕНТИ
13.08.2009 09:41
Камерні пам’ятники у Львові: проблеми й перспективи

…історичний центр Львова доволі камерний, саме середовище диктує концепцію міської скульптури, тому за камерними речами майбутнє. Тим більше, що такі пам’ятники є співмірні людині...

За останні два роки у Львові разом із розширенням мереж каварень та ресторанів почали з'являтися трохи незвичні "пам'ятники" - скульптури-статуї видатним особам натуральної величини, позбавлені зайвого пафосу, вони не мають постаменту, а розташовані просто на рівні вулиці. Їх часто називають камерними. Чи позитивно впливають вони на зовнішній вигляд міста? Чи є вони жестом вшанування видатних осіб, або, можливо, просто принадою для туристів та комерцією? Чому їхнє встановлення набирає таких обертів? Та й чи доречно такі статуї взагалі називати пам'ятниками? Саме про це я спробувала розпитати фахівців, а також дізнатися їхнє ставлення до такої тенденції.

У березні 2008 року біля «Мазох-кафе» було встановлено пам'ятник Леопольдові фон Захер-Мазоху, львів'янину, австрійському письменникові, авторові романів і новел еротичної та ідилічної тематики.

http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_3_46741.jpg
Ця подія стала поштовхом до численних варіаційних дискусій, в основному через сам термін «мазохізм» як сексопатологію. Також 2009 року біля кнайпи «Гасова лямпа» було відкрито пам'ятники Янові Зегу та Ігнатію Лукашевичу - власне винахідникам гасової лампи.
http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_2_46741.jpg
Автором ідей встановлення таких «пам'ятників» був дизайнер Михайло Москаль: «Встановлення таких пам'ятників має на меті не лише зацікавити туристів, а є одним із методів примусити владу звернути увагу на осіб, важливих для історії нашого міста та й світу взагалі. Звісно, їхнє встановлення не є офіційно зареєстрованим. Проте львів'яни тепер добре знають, хто такий Мазох, Ян Зег чи Ігнацій Лукашевич, можуть пишатися своєю історією. Також я маю мрію поставити пам'ятник Фарбованому Лису, бо дуже прикро, що в місті досі немає пам'ятника нікому з героїв творів Франка. А подібні пам'ятники дуже поширені у Празі, Брюсселі, Кракові, Варшаві, Нью-Йорку та безлічі інших міст. Скульптором для реалізації моїх творчих задумів я обрав Володимира Цісарика, адже він молодий, креативний, радо схоплює основні ідеї і дуже сприятливий до всіх цих «модерних штук».
У червні 2009 було встановлено пам'ятник відомому художникові Пабло Руїсові Пікассо біля однойменного клубу. Це було здійснено за ініціативою Романа Кравчишина, директора клубу «Пікассо».

Над цим пам'ятником, як і над попередніми, працював скульптор Володимир Цісарик. Ось як він згадує враження від роботи: «Пам'ятник Мазоху - це була перша робота, коли я працював безпосередньо з львівським архітектурним середовищем, ще й в історичному центрі. Працювалося над ним блискавично: від ідеї і до виконання. Та й вся робота йшла дуже швидко, на якомусь особливому моральному підйомі. Найтяжче було з портретом, довго не вдавалося вловити образ, із трьох тижнів ліпки фігури півтори пішло на портрет. Фігура була вже готова, а портрет переліплював повністю кілька разів. Зате пізніше не було сумнівів, що щось не доробив або не виклався на повну силу.
Довго розроблялась ідея з винахідниками гасової лампи, хотілось передати образ за допомогою символів, більше закцентувати увагу на самій лампі, але за допомогою Москаля вийшов той варіант, який зараз є.
З Пікассо були думки втілити образ за допомогою засобів кубізму і якихось елементів з творчості митця, але потім вирішили, що якщо пам'ятник Пікассо, значить треба робити Пікассо таким, яким він був.
Найбільше часу забирає ідея, розробка концепції, ескізи. Це все залежить від музи. Можна зразу придумати щось хороше, готове до втілення, а можна довго думати, перелопачувати гору матеріалів, мучитись. Взагалі, творчий процес є дуже складним, неоднозначним і суб'єктивним. Коли є ідея, залишається тільки втілити її. Сам процес ліпки займає від двох тижнів і більше, залежить від складності виконання, особистих навиків скульптора. Потім треба відлити роботу у гіпсі, довести, підготувати до відливання у бронзі, відлити, обробити, запатинувати. Скульптура, особливо монументальна, - процес трудомісткий і тривкий. А в середньому від задуму до реалізації пам'ятника такого зразка потрібно мінімум два з половиною місяці. Камерний пам'ятник технічно є менш трудомістким, але в площині ідеї, можливо, навіть складніший, бо обмеженими засобами художньо треба максимально передати образ, ідею.
Як на мене, історичний центр нашого міста доволі камерний, саме середовище диктує нам концепцію міської скульптури, тому за камерними речами у нашому місті майбутнє. Тим більше, що такі пам'ятники є співмірні людині, близькі їй, і тому люди охоче підтримують такі проекти».
http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_5_46741.jpg
До речі, до камерних пам'ятників можна було б зарахувати й роботи скульптора Сергія Олешка (1996 був відкритий пам'ятник Іванові Трушу, 2002 року коло «Віденської кав'ярні» встановили пам'ятник бравому воякові Швейку (хоча спочатку він мав бути біля вокзалу), 2006 року - пам'ятник Никифорові Дровняку, лемківському художнику-примітивісту).http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_4_46741.jpg
Щоправда, всі вони, крім Швейка, - цілком повноправні пам'ятники. Сергій Олешко працює також і над пам'ятником Володимирові Івасюку.
Ідею із камерними скульптурами прокоментував також радник міського голови з питань збереження культурної спадщини Львова Андрій Салюк: "Це, безперечно, чудово! Але будь-яка річ має бути якісною. Мазох, як на мене, це комерційний проект, але якщо вже зробили, то зробили. Взагалі, мені здається, що у Львові дуже бракує камерних скульптур. У великих містах саме такими методами намагаються залишити пам'ять про видатних осіб чи сформувати характерне середовище, а не монументальними комплексами, як у нас. Було б дуже важливо, аби над таким сучасним мистецтвом працювали архітектори та майстерні скульптори, як попрацювали над пам'ятником Іванові Трушу. Але головне, щоб до таких справ ставилися серйозно!»
Підкоригував значення терміну камерний пам'ятник та розповів про «Пам'ятник усмішці» Володимир Кауфман, директор галереї "Дзига", художник та перформер: "Вся біда в тому, що вони не мають офіційного статусу як пам'ятники. Адже для того, щоб встановити повноцінний пам'ятник, є складна структура, починаючи від конкурсу, комісії, журі і т.д. Ці теперішні скульптури прив'язані до екстер'єру конкретного закладу. Вони не фігурують як пам'ятники, на них не треба купи документів оформлювати. Це спричинює безлад у їхньому монтуванні. Та й якість низька, адже кожен власник, який хоче таке поставити, шукає варіант дешевого втілення - і знаходить переважно якогось студента, що погоджується на малу платню. І ця вся тенденція набуває небезпечних обертів. Тому, якщо так далі піде, ми можемо все місто завалити камерними пам'ятниками. З того всього мені нічого не подобається. Інша справа, якби це встановлювали не в тих районах, які не прийнято називати центром міста, так, як було встановлено «пам'ятник» Пікассо, наприклад. Тут моє ставлення зовсім інакше».
http://zaxid.net/images/news/full/ArticleImage_1_46741.jpg
Пам'ятник» усмішці - це знов-таки не є пам'ятник, це експозиція. З кожною новою ідеєю експонат змінюється. Він не є нашою власністю, а власністю автора. Наразі ми чекаємо від нього третьої ідеї", - додав В.Кауфман.

Фото - Іван Коваліско

Христя Бондар для ZAXID.NET

Chef

September 9th, 2009, 09:59 PM

Колона Св. Христофора
У 1726 р. на колоні у подвір'ї львівської Вірменської катедри було поставлено фігуру Св. Христофора (у середньовіччі святий Христофор був одним з тих святих, що допомагають у потребах душі і тіла). Aвтором скульптури пpaвдoпoдiбнo був Крістіан Сейнер (Christian Seyner), придворний скульптор князів Вишневецьких. Ініціатором спорудження колони був фундатор перебудови вірменської церкви у 1723 р., брат архієпископа Августиновича, суддя та керівник Вірменської колегії у Львові Христофор Августинович.
http://www.lvivcenter.org/image.php?ci_objectid=115
http://www.lvivcenter.org (http://www.lvivcenter.org/uk/lia/map/?show=objtype&ci_objecttypeid=4)

Chef

September 9th, 2009, 10:20 PM

Пам'ятник Корнелю Уєйському
Бюст поету Корнелю Уєйському (Kornel Ujejski) урочисто відкрито 8 грудня 1901 р. на центральній частині вулиці Академічної (тепер проспект Шевченка- 2009 p.), навпроти головного входу до тoдiшньoго Міського казино (будинок під №13). Автором пам’ятника був львівський скульптор Антоні Попель (Antoni Popel). Після ІІ Світової війни пам'ятник перевезено до м. Щецін (Польща).
http://www.lvivcenter.org/image.php?ci_objectid=102

У 1880 р. на площі Галицькій для оздоблення криниці біля початку вулиці Баторія (давня вул. Галицька) було влаштовано фонтан, який увінчала скульптурна фігура "Світезянка." Автором алегоричної фігури з балади А. Міцкевича був відомий скульптор Тадеуш Блотніцький (1858-1928), проект якого під гаслом "Preisstipendium" отримав друге місце на влаштованому 1879 р. конкурсі (перше місце отримав краківський скульптор Ян Рашка). Триметрова білокам'яна фігура "Світезянки" проіснувала на цьому місці до 1950 р.
http://www.lvivcenter.org/image.php?ci_objectid=117

Фігура хлопчика замінила постать німфи "Світезянки" на Галицькій площі в 1950-их роках. При споруджені фігури використано постамент, який залишився від Світезянки, демонтуваної в 1950 році. Фігуру хлопчика в 70-х роках замінено скульптурною композиціює авторства О. Микити, яка стоїть на цьому місці донині.
http://www.lvivcenter.org/image.php?ci_objectid=351

Фонтан на цьому місці з'явився в 70-х роках після упорядкування скверу на площі Галицькій. Нещодавно (2008 p.) фонтан було відновлено і тепер він працює у літню пору року. Автор декоративної композиції Олег Микита.
http://www.lvivcenter.org/image.php?ci_objectid=349
http://www.lvivcenter.org (http://www.lvivcenter.org/uk/lia/map/?show=objtype&ci_objecttypeid=4)

Chef

September 14th, 2009, 04:54 PM

Хрест на місці «вбивства польських професорів»
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/Lwow-pomnikProfesorow1.jpg/799px-Lwow-pomnikProfesorow1.jpg
До речі незабаром має бути встановлено пам’ятник вбитим у Львові професорам.
http://uk.wikipedia.org (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2)

Chef

September 14th, 2009, 04:58 PM

Товариству «Сокіл-Батько» Споруджений на місці, де у 1911-1939 роках розміщувався спортивний майдан «Український город» громадсько-політичного і гімнастично-пожежного товариства «Сокіл-Батько»
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/39/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%22%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BB-%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%22_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29.jpg/800px-%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%22%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%BB-%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%22_%28%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%29.jpg

IllyaDe

September 15th, 2009, 10:18 PM

До речі незабаром має бути встановлено пам’ятник вбитим у Львові професорам.
http://uk.wikipedia.org (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2)

гарна новина, а малюнки проекту вже існують?

Chef

September 15th, 2009, 10:35 PM

гарна новина, а малюнки проекту вже існують?
На даний момент проходить конкурс на кращий проект цього пам’ятника, вже є 57 проектів, кращий оберуть в середині жовтня, а відтак розпочнеться збір коштів на пам’ятник.
http://www.city-adm.lviv.ua (http://www.city-adm.lviv.ua/press-center/actual/5589-konkurs-propozicij-na-krashhij-khudozhnij-projekt-pam-jatnika-vchenim-m-lvova-vbitih-nacistami-u-1941-r)

Chef

October 2nd, 2009, 05:39 PM

реставрований пам’ятник Кілінському
http://m.io.ua/img_aa/medium/1224/68/12246888.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/1224/68/12246898.jpg

Askold

October 3rd, 2009, 03:38 AM

Jak by ne nadpys' to podumav sho to pamiatnyk haidamakam :)

Marek_VF

October 13th, 2009, 08:49 PM

де то - я не памяатаю.

http://img210.imageshack.us/img210/4448/zdjcie146h.jpg
http://img101.imageshack.us/img101/7123/zdjcie155.jpg

Chef

October 13th, 2009, 10:12 PM

де то - я не памяатаю.

http://img210.imageshack.us/img210/4448/zdjcie146h.jpg

Це пам’ятник першодрукарю Федорову на вул. Підвальній

http://img101.imageshack.us/img101/7123/zdjcie155.jpg

А це колона на честь рятівника Львова Яна з Дуклі(на жаль повністю не збереглась до наших днів) на площі Соборній перед костелом Бернардинів
PS. А за фото дякую:)

Chef

December 9th, 2009, 02:08 PM

8 грудня в Палаці мистецтв розпочалася оглядова виставка конкурсних проектів пам’ятника поету Богдану-Ігорю Антоничу. До уваги львів’ян представлено 16 конкурсних проектів. Також усі охочі можуть взяти участь у голосуванні на визначення найкращого проекту. Для цього відведена спеціальна скринька.
http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3702.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3705.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3706.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3708.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3709.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3710.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3712.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3714.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3717.jpg

http://www.zaxid.net/images/photo/ImageSrc_3718.jpg
http://www.zaxid.net/article/54280/

Askold

December 9th, 2009, 07:32 PM

Ok vygliadaje hiba pershyj a vsi inshi prosto zhahlyvi. I vzagali, sho za manija do viakyh kuliv i okruglostej? Majzhe kozhnyj pamiatnyk mistyt' v sobi shos' okrugle.

Chef

December 9th, 2009, 11:32 PM

Пам’ятник на Вулецьких пагорбах виконуватиме колектив українських та польських авторів
06.11.2009

Експерти та журі конкурсу на кращий проект пам’ятника вченим м. Львова, розстріляним у 1941 році на Вулецьких пагорбах, визначили переможців. Перелік переможців виглядає наступним чином:

І – премія – Олександр Сьліва (Краків, Польща);

ІІ – премія – авторський колектив Ярослав Смоляк, Маріуш Косіба (Вроцлав, Польща);

ІІІ- премія – Марек Модерау (Варшава, Польща);

Спеціальна премія – авторський колектив Олег Трофименко, Дмитро Сорокевич (Львів, Україна);

На думку журі, для кінцевого виготовлення проекту пам’ятника слід утворити авторський колектив із скульптора з Польщі, який отримав першу премію та авторів зі Львова, проект яких був відзначений спеціальною нагородою за найкраще вирішення прилеглої до пам’ятника території та довкілля.

«Під час оцінювання проектів члени журі та експерти бачили лише їхні номери і не знали не те, що автора, а навіть чи він є з України чи з Польщі. Перед нами були макети пам’ятників та проекти облаштування прилеглих територій, і члени журі просто обирали кращого», - поділився враженнями начальник відділу художно-архітектурного оформлення міста, виконавчий секретар конкурсу Володимир Сколоздра.

Офіційне вручення нагород переможцям попередньо заплановане на 30 листопада у м. Вроцлаві. Участь у події мали би взяти мери обох міст-організаторів конкурсу.

Пам’ятник заплановано відкрити у 2010 році. Частину коштів на його спорудження дасть влада міста Вроцлава, у бюджеті якого для цього зарезервовано 900 тис. злотих. Решту, в залежності від остаточної вартості пам’ятника, буде виділено Львівською міською радою. Також буде оголошено збір благочинних пожертв в Україні і Польщі.

Нагадаємо, конкурс було оголошено на підставі спільної ініціативи міського голови м. Львова і президента міста Вроцлава та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.07.2009 р. № 543 «Про встановлення пам’ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах у м. Львові».

На конкурс було подано 28 проектів, у тому числі з України – 8. Обирало кращий проект журі. Голова журі - професор Ярослав Грицак. Склад журі: доктор Зорян Піх (Україна), професор Тадеуш Лютий (Польща), доктор Адольф Юзвенко (Польща).
http://news.lvivport.com (http://news.lvivport.com/content/view/12217/109/)

http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9QaG90b3N0b3JpZXNfRm90b3JlcG9ydGF6aS8xMV9MdXN0b3BhZC8wNi4xMV9WeWdsZWNraV9wYWdvcmJ1LzAwMi5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrLnBuZ3xCUg==.jpg

http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9QaG90b3N0b3JpZXNfRm90b3JlcG9ydGF6aS8xMV9MdXN0b3BhZC8wNi4xMV9WeWdsZWNraV9wYWdvcmJ1LzAwMy5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrLnBuZ3xCUg==.jpg

http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9QaG90b3N0b3JpZXNfRm90b3JlcG9ydGF6aS8xMV9MdXN0b3BhZC8wNi4xMV9WeWdsZWNraV9wYWdvcmJ1LzAwNC5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrLnBuZ3xCUg==.jpg

http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9QaG90b3N0b3JpZXNfRm90b3JlcG9ydGF6aS8xMV9MdXN0b3BhZC8wNi4xMV9WeWdsZWNraV9wYWdvcmJ1LzAwNS5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrLnBuZ3xCUg==.jpg

http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9QaG90b3N0b3JpZXNfRm90b3JlcG9ydGF6aS8xMV9MdXN0b3BhZC8wNi4xMV9WeWdsZWNraV9wYWdvcmJ1LzAwNi5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrLnBuZ3xCUg==.jpg

http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9QaG90b3N0b3JpZXNfRm90b3JlcG9ydGF6aS8xMV9MdXN0b3BhZC8wNi4xMV9WeWdsZWNraV9wYWdvcmJ1LzAwNy5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrLnBuZ3xCUg==.jpg
PS Я так розумію що переміг перший

Askold

December 10th, 2009, 09:06 AM

Pershyj oryginal'nyj (hocha ja by zabrav zadniu stinu) a vsi inshi to zhahlyvi.

SuperPIA

February 11th, 2010, 06:30 PM

Українським скульпторам пора позбуватися «радянщини», – Павлів

16:56, 11.02.2010
«Конкурс на проект будівництва пам’ятника вченим м. Львова, розстріляних у 1941 році на Вулецьких пагорбах, який спільно провели Вроцлав і Львів, показав, що доба радянських часів і творення пам’ятників-ідолів настільки вплинула на наших архітекторів і скульпторів, що нам було досить складно конкурувати з сучасними і цікавити проектами з інших країн», - зазначив 11 лютого під час звіту про роботу департаменту містобудування Львівської міської ради директор департаменту Андрій Павлів.
А.Павлів зазначив, що у підсумку журі запропонувало для виготовлення проекту пам’ятника утворити авторський колектив, за участі скульптора з Польщі, який отримав першу премію, Олександра Сьліва та Олега Трофименка та Дмитра Сорокевича зі Львова, чий проект був відзначений спеціальною нагородою за найкраще вирішення прилеглої до пам’ятника території та довкілля.

Нагадаємо, пам’ятник вченим м. Львова, розстріляним у 1941 році на Вулецьких пагорбах, заплановано відкрити у 2010 році. Частину коштів на його спорудження дасть влада міста Вроцлава, у бюджеті якого для цього зарезервовано 900 тис. злотих. Решту, залежно від остаточної вартості пам’ятника, має виділити Львівська міська рада. Також буде оголошено збір благочинних пожертв в Україні і Польщі.

Оригінал статті
http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/11/165600/

SuperPIA

March 1st, 2010, 03:10 PM

Нещодавно потрапила на очі стаття, яку вважаю буде доречно процитувати у цій вітці:
Львовские памятники-кочевники

http://www.zaxid.net/images/news/summary/ruArticleSummaryIcon_10281.jpg
Идея президента Фонда «Сохранения историко-архитектурного наследства города Львова» Андрея Салюка установить на Площади Рынок копию льва Лоренцовича (1591-1618 гг.), в принципе лишь продолжает добрую многовековую львовскую традицию возобновления запущенных, разрушенных и уничтоженных достопримечательностей и установления их на тех местах, где они когда-то стояли, или даже в совсем других местах Львова.
Львовская традиция уважения исторических достопримечательностей всегда заключалась в сохранении всего ценного, что только можно было сохранить, и восстановлении того, что хотя бы имело наименьший шанс быть возобновленным. Есть десятки примеров того, как достопримечательности, которые, казалось, уже навсегда канули в вечность, возвращались на свое место, становились доступными для публичного обзора и напоминали гражданам Львова об их величественной истории.

Львовские достопримечательности также кочевали и через государственную границу, как это было в послевоенные времена с памятниками Яну III Собескому (в настоящее время в Гданське), Александру Фредро (в настоящее время во Вроцлаве), Корнелю Уэйскому (в настоящее время в Щецине), и во времена украинской независимости - «совєтському» разведчику Кузнецову (в настоящее время в Свердловской области). Кочевали достопримечательности и в неизвестном направлении, вероятнее всего, на свалку, как это произошло с памятниками польским деятелям Яблоновскому, Голуховскому и Смолке в послевоенное время (потому что поляки отказались перевезти к себе деятелей регионального масштаба), и в новейшие времена с памятниками тоталитарной эпохи «Гильотиной» (Золотого сентября 1939 года), «Циррозной печенью» (Народной Гвардии имени Ивана Франко), Ленину, Галану, Гаврилюку etc.

Наиболее грустная страница - это сознательное уничтожение безбожной властью сакральных символов Львова: фигуры Святого Яна из Дукли на колонне перед Бернардинами, фигуры Святого Яна Непомука перед церковью Святой Анны, фигуры Матери Божьей работы Пинзеля около церкви Марии Снежной, каменного креста, выбитого из рук святой на крыше собора Доминиканов и еще многих и многих замечательных пластических достопримечательностей. Но наиболее интересно отследить маршруты перемещения сохраненных известных львовских достопримечательностей в пределах города.

Лев Лоренцовича - наиболее славный символ Львова, воплощения чести и достоинства львовян, после падения ренессансной кампиановской Ратуши 1826 года длительное время лежал на дворе Ратуши. В 1874 году австрийцы позволили польским патриотам небольшой перформанс с перенесением льва под Холм Люблинской Унии на Высокий Замок, но когда в первый же день перетаскивание тяжеленного льва превратилось в незаурядную политическую акцию, ночью силами полиции и заключенных львовских каталажек каменную фигуру быстренько переправили на место, где она простояла 133 года, а именно, до лета 2007 года. В настоящий момент льва Лоренцовича реставрируют в ландшафтном парке «Знесиння» и вскоре его копию мы сможем увидеть на Площади Рынок, но не там, где лев стоял с конца XVI века, а немного дальше - на клумбе с восточной стороны.

Из восьми каменных львов-консолей, которые подпирали балкон кампиановской Ратуши, через двадцать лет после ее падения двое очутились на Высоком Замке около искусственного «Грота самоубийц», двое - около колодца на Коперника под костелом Святого Лазаря, один сохраняется во Львовской галерее искусств.

Интересной является судьба перемещений первого в Украине памятника Львова от нашествия татар 1695 года гетману Станиславу Яблоновскому. Фигура гетмана, вырезанная, вероятнее всего, в начале XVIII века, до сноса оборонных стен стояла напротив здания Низкого Замка. Потом долгое время памятник лежал и уничтожался во дворе Иезуитского костела и дома на Театральной, пока в 1859 году его собственным средством не отреставрировали и установили на Валах Гетманских двое львовских энтузиастов сохранения древности - редактор Ипполит Ступницкий и книгоиздатель Каэтан Яблоновский. В 1932 году гетмана перенесли на современную площадь Стефана Яворского, откуда он исчез без вести в 1944 году.

Одна из самых ценных скульптурных достопримечательностей Львова - отлитая в 1639 году фигура Архангела Михаила, свыше двух веков украшала портал Королевского арсенала, а с 1873 до 1888 года стояла на Гетманских Валах на отрезке между теперешним памятником Шевченко и новосооруженным фонтаном на месте прежнего памятника вождю мирового пролетариата. В настоящее время Архангел Михаил является главным украшением Музея оружия в помещении городского арсенала.

Замечательная резная фигура Матери Божьей с Иисусом с 1664 года украшала Краковские врата. Когда по приказу австрийской власти разрушали оборонные стены Львова, армяне спасли фигуру и установили ее над входными вратами, которые ведут во двор их кафедрального храма, где она стоит доныне. Армяне спасли от уничтожения также и надгробные плиты с бывшего монастырского кладбища бенедиктинок и перенесли их к своему храму, часть из них вмонтировав в стены двора, а частью вымостили двор. Как бы ни было, а для нас осталось то, бесценное, что должно было уйти в небытие.

Посчастливилось, а тем более в тоталитарные времена, фигуре Матери Божьей с площади Марийской работы мюнхенского скульптора Гаутмана в 1859 году. С 1862 года она стояла на месте теперешнего памятника Мицкевичу, а с 1904 года, уступив место наибольшему польскому поэту, переместилась на свое теперешнее место. Однако безбожная «совєтська» власть в начале 50-х годов прошлого века перенесла фигуру (остается лишь поблагодарить, что не уничтожила) в часовню Боимов, которая тогда использовалась под склад. В настоящий момент оригинал скульптуры хранится в церкви Святого Андрея, а на площади Марийской в 1997 году установили копию.

Из известных скульптур межвоенного времени наибольшими кочевниками оказались два каменных льва с кладбища Защитников Львова. После того, как советские бульдозеры уничтожили польский мемориал на Лычакове, одного из львов поставили при дороге на Винники, где он стоит доныне, другого поместили напротив входа в Парк культуры имени Богдана Хмельницкого около Доски почета передовиков производства. Второй лев в настоящее время он стоит где-то во дворе геотехнического института в районе улицы Кульпарковской.

Кроме скульптур, кочевали во Львове с места на место также порталы, барельефы, гербы и отдельные элементы декора. Когда во время революционных событий 1848 года был окончательно разрушен монастырь Францисканов на теперешней улице Театральной, потомок давнего украинского рода, молодой граф Владимир Дидушицкий погрузил на телегу уцелевший портал XVII века, отвез к своему дворцу на Курковой и вмонтировал его в стену во дворе. Несколько необычно выглядит дворец в стиле позднего французского ренессанса последней четверти XIX века с вмонтированным у него барочным порталом XVII века, зато для нас сохранено то, что должно было бесследно пропасть.

При строительстве нового сооружения на месте старого львовяне пытались хотя бы частицу предыдущего оставить в новом. Так, алебастровое надгробие XVI века из старого готического доминиканского монастыря, разобранного в середине XVIII века, перекочевало в новый барочный храм. Герб Львова 1633 года со знаком эмфитевзиса (пожизненной аренды) перекочевал из старого Клопотовского дома на углу Староеврейской и Сербской на новый роскошный сецессионный дом, возведенный в 1913 году. Барельеф с изображением Святого Георгия, который побивает змея, со старого дома гостиницы «Жорж» перекочевал на новый, то есть современный, возведенный в 1901 году.

При возведении в 1905-1913 годах здания «Днестра» на улице Руськой, 20 и нового ципперовского универмага на Площади Рынок, 32 сохранили бесценные элементы каменного декора, которые до 50-х годов прошлого века валялись во дворе Армянской церкви. Борис Возницкий вывез их в Золочевский замок и теперь они ожидают своего возвращения во Львов.

С детства припоминаю фигуру двуликого Януса на доме улицы Лычаковской ниже костела Святого Антония, она там стояла еще, кажется, в начале 60-х, потом бесследно исчезла. Недавно с большой радостью увидел то ли саму скульптуру, то ли ее копию на доме в конце улицы Харьковской под Кайзервальдом, где находится мастерская львовских скульпторов.

Кочевали во Львове и стройматериалы: разобранные камни Низкого замка в 1802 году продали еврейским дельцам и те из него построили доходные дома в начале улицы Богдана Хмельницкого; из разобранной стены Высокого Замка построили дом №3 на Лычаковской, а из камней разобранного в 1554 году старого городского арсенала построили Пороховую башню.

А теперь к самому главному. Все львовяне, старше 35 лет, вспоминают три замечательных каменных герба Львова, Собесских и Яблоновских, которые украшали стену Городского арсенала со стороны теперешней улицы Братьев Рогатинцев. Гербы когда-то тоже сюда перекочевали с городских фортификаций и австрийская и польская власти тщательным образом их сохраняли в течение XVIII-XX веков, постоянно реставрируя. В 1980 году их сняли якобы с целью со временем вернуть на место. Миновало уже 28 лет, а о возвращении ничего не слышно. Годом раньше сняли также герб Собесских с оборонной стены монастыря Кармелитов босых. После многолетнего скитания по подвалам храмов в настоящий момент эти гербы стоят во дворе Львовской галереи искусств, кстати, в том месте, куда посетители галереи не попадают. Всех львовян, которые помнят, насколько неповторимо величественно и красиво выглядели эти гербы на стене Городского арсенала, прошу поддержать идею возвращения этой одной из самых ценных достопримечательностей Львова на место. Пишите о них, вспоминайте выражайте идеи по поводу возвращения этих гербов для публичного обзора.

Илько Лемко для ZAXID.NET

Оригінал статті
http://www.zaxid.net/articleru/10281/

SuperPIA

March 16th, 2010, 11:21 AM

У Львові буде пам’ятник Роману Шухевичу. Фото проектів
У п’ятницю, 19 березня, у Львівській обласній державній адміністрації визначать три кращі концепції пам’ятника генерал-хорунжому Роману Шухевичу у Львові. Пізніше визначать один проект пам’ятника.
Про це 15 березня ZAXID.NET повідомив начальник управління з питань внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації Ігор Ожиївський.

За його словами, управління внутрішньої політики надіслало лист у Спілку художників та Спілку архітекторів України з тим, аби фахівці розробили концепції пам’ятників Роману (Чупринці) Шухевичу, адже громадськість Львова уже давно обговорює те, що такий пам’ятник повинен бути у Львові. Наразі є 7 проектів, переважна більшість яких спроектована на одне місце – перехрестя вул. С.Бандери та вул. Ген.Чупринки. Як запевнив Ігор Ожиївський, до цього варіанту схиляються чимало громадських організацій, оскільки таким чином буде ідейно підсилено вул.С.Бандери, на якій розташований пам’ятник С.Бандері, є дошки Коновальцю, Роману Шухевичу, барельєф Олексі Гасину, пам’ятник жертвам тоталітарних репресій.

"У п’ятницю члени журі мають визначитися із трьома проектами на пам’ятник. Якщо будуть якісь зауваження до проектів – буде прохання до архітекторів внести правки і знову представити. На основі остаточних ескізів буде вибрано один проект пам’ятника. Окрім цього, плануємо у бюджет на цей рік закласти на виготовлення проектно-кошторисної документації та дослідження території, де споруджуватимуть пам’ятник, 200-250 тис. грн", - зазначив ZAXID.NET Ігор Ожиївський.

http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_1_Thumb_61534.jpg http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_2_Thumb_61534.jpg
http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_3_Thumb_61534.jpg http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_4_Thumb_61534.jpg
http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_5_Thumb_61534.jpg http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_6_Thumb_61534.jpg

Оригінал статті
http://www.zaxid.net/newsua/2010/3/15/180019/

Askold

March 16th, 2010, 08:14 PM

Nikudyshnij, zakos pid pamiatnyk Ivanu Franku bilia univeru:

http://ukranews.com/uploads/news/2010/03/16/093c4e8fcf1692b7eda2c13a66c08d011e491bf8.jpg

http://ukranews.com/uploads/media/photo/2010/03/16/c512a5b7adf938f8b1ef02d0a0a0b147f07a201d.jpg

Super!
http://ukranews.com/uploads/media/photo/2010/03/16/8d09962cfbcd8b6ec79bfffcf7dfd125dd57413d.jpg

Tak sobi, zakos pid Banderu
http://ukranews.com/uploads/media/photo/2010/03/16/48119314296ea3ae8c1c0810740c39a50dc7c915.jpg

Chef

March 16th, 2010, 10:33 PM

Середній і справді здається найкращим. Але я взагалі проти ідеї спорудження купи памятників досить суперечливим особистостям, ще й за бюджетні кошти:ohno:

Askold

March 17th, 2010, 08:54 AM

Nu jaksho dumaty takymy kryterijamy to kozhnyj pamiatnyk liubomu Ukrains'komu geroju krasche ne stavyty bo dlia chyjejis' krajiny tse bude superechlyva osoba.

DFAW

March 17th, 2010, 03:26 PM

Думаю просто надо на некоторое время ввести мораторий на сооружение памятников за бюджетные деньги, если есть меценаты и готовы построить - почему и нет, если памятник конечно пройдёт все положенные согласования.

VelesHomais

March 18th, 2010, 06:43 AM

Так, зараз не час за державні кошти пам'ятники споруджувати. Хоча ідея гарна, я б хотів (за кошти меценатів) побачити пам'ятник Шухевичу у центрі Києва.

DFAW

March 18th, 2010, 08:24 AM

VelesHomais - тогда и памятник Петровскому в центре Львова, надеюсь аналогия понятна.

SuperPIA

May 14th, 2010, 05:37 PM

Як повідомляє Zaxid.Net (http://www.zaxid.net/newsua/2010/5/14/180025/)
У Львові представлено проекти пам’ятника поету Богдану-Ігорю Антоничу

18:00, 14.05.2010
Львівська міська рада завершила прийом проектів для участі у Всеукраїнському відкритому конкурсі на кращу концептуальну ідею пам’ятника поету Богдану-Ігорю Антоничу у м. Львові.
Про це повідомили ZAXID.NET у прес-службі Львівської міськради.

Учасники конкурсу подали на розгляд журі 38 проектів, у тому числі, представлені проекти авторів з інших міст. Всі проекти подані анонімно, під цифровим девізом. Прізвища авторів стануть відомі лише після визначення членами журі переможців першого туру, які будуть запрошені до участі у другому турі.

Усі проекти будуть представлені на спеціальній виставці, яка відбудеться у приміщенні ЛОО Товариство охорони пам'яток історії та культури за адресою: м. Львів, вул. Коперніка, 40а. Виставка триватиме з 14 травня до 21 травня, її можна побачити з 10-00 год. до 17-00 год. щоденно, окрім суботи та неділі.

Відвідувачі матимуть змогу проголосувати за обраний ними проект та залишити власні коментарі, які будуть враховані членами журі.

"До огляду експозиції конкурсних проектів пам’ятника Богдану-Ігорю Антоничу запрошується творча інтелігенція, члени творчих спілок, фахівці та небайдужі львів’яни. Кожен голос буде врахований компетентними журі при визначенні кращого проекту пам’ятника", - зазначив начальник відділу художньо-архітектурного оформлення міста управління архітектури, головний художник міста Володимир Сколоздра.

Довiдка ZAXID.NET

Конкурс відбувається відповідно до рішення виконавчого комітету від 01.03.2010 № 211 "Про Всеукраїнський відкритий конкурс на кращу концептуальну ідею пам’ятника поету Богдану-Ігорю Антоничу у м. Львові", його організатором є управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Конкурс проводиться у два тури. До участі у другому турі будуть обрані 10 кращих авторських колективів. Остаточні результати конкурсу будуть визначені у серпні 2010 року.

Для відзначення кращих проектів встановлено такі премії:

1-а премія – 50000 грн.

2-а премія – 30000 грн.

3-я премія – 15000 грн.

SuperPIA

August 4th, 2010, 06:15 PM

Опубліковано результати 2 туру проектів пам’ятників Антоничу у Львові.

У Музеї етнографії та художнього промислу у Львові відкрилася виставка семи проектів пам’ятника Б.-І. Антоничу, поданих для участі у другому турі конкурсу. Тиждень проекти будуть виставлені на огляд громадськості. Журі конкурсу за цей час має визначитися із проектом-переможцем.

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5164.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5165.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5166.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5167.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5168.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5169.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5170.jpg

Оригінал статті
http://zaxid.net/article/71610/ (http://zaxid.net/article/71610/)

Askold

August 4th, 2010, 06:22 PM

Pershi i ostannij sami kraschi varianty.

Askold

August 4th, 2010, 06:32 PM

Projekt pamiatnyka grafu Sheptyts'komu:

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5084.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5085.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5086.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5087.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5088.jpg

Spodobavsia tsej variant - duzhe barokovo vygliadaje

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5089.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5090.jpg

povne ragul'stvo

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5091.jpg

tozhe ragul'stvo

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5092.jpg

mozhe buty ale chomu Mytropolyt bez mitry i v pozi Andrija Pervozvanogo?

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5093.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5094.jpg

Tezh garnyj variant

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5095.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5096.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5097.jpg

Playmaker

August 4th, 2010, 06:37 PM

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5170.jpg

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_5095.jpg

Ці варіанти найкращі!

SuperPIA

August 12th, 2010, 02:23 PM

Ось підійшла до логічного завершення епопея з памятником Б.-І. Антонича,
проект-переможець наші львівські "митці" обрали у традіційному своєму стилі,
стилі сюрреалізм, а точніше р..зм.

У Львові визначилися з пам’ятником Антоничу

http://zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_1_Thumb_72182.jpg
Перше місце

http://zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_2_Thumb_72182.jpg
Друге місце

http://zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_3_Thumb_72182.jpg
Третє місце

Сьогодні, 12 серпня, у Львові назвали переможця конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника поету Богдану-Ігору Антоничу. Проект під цифровим кодом 000005 отримав перше місце. Це проект авторського колективу у складі: архітектори Д.Белах, Л.Лібич та О. Матушков, скульптор В.Одрехівський. Авторський колектив отримає 50 тис. грн. Цей проект набрав 5 голосів членів журі.

Про це 12 серпня на брифінгу повідомив головний художник Львова Володимир Сколоздра.

Друге місце зайняв пам’ятник зі шрифтом 802010 – проект архітекторів О.Вензиловича та В.Дідика і скульптора Я.Мотики (набрав 2 голоси). Третє місце – 465056 – проект архітектора М.Федика та скульпторів М.Посікіри та Л.Юрчук (за участі архітекторів Т.Довгалюка та І.Кузьмака), набрав один голос та вирішальний голос голови журі.

Для відзначення кращих проектів встановлено такі премії: перша премія – 50000 грн, друга премія – 30000 грн, третя премія – 15000 грн.

Нагадаємо, у журі 15 осіб, серед них відомі мистецтвознавці, скульптори, художники, львівські депутати, представники міста, зокрема Євген Безніско, Ігор Калинець, Влодко Кауфман, Василь Косів, Ярослав Кравченко, Юрій Криворучко, Михайло Маркович, Василь Семенюк, Наталія Усач, Василь Ярич.

Під спорудження пам’ятника рекомендується ділянка на вул. Городоцькій (у сквері навпроти будинку №50, у якому мешкав Антонич).

Як зазначив Володимир Сколоздра, перед голосуванням між членами журі відбулося обговорення проектів, головним у проекті вважали цікаву ідею, щоб образ відповідав поету.

На запитання ZAXID.NET, як так сталося, що проект пам’ятника Антонича на лавці з пегасом не зайняв жодного місця, хоч на міських форумах та у коментарях читачі відгукувалися найкраще про нього, голова журі Василь Семенюк зазначив, що подібних проектів є багато у світі та й в Україні – у Києві, Харкові, Одесі. "Хотілося пам’ятника, який би не був вторинним, щоб він нікого не нагадував. Ігор Калинець перед анонімним голосуванням членів журі зазначив, що "Антонич би так ніколи не сів", - розповів Василь Семенюк.

Нагадаємо, це вже другий тур третього конкурсу концептуальної ідеї для спорудження у Львові пам’ятника відомому поетові Богдану-Ігорю Антоничу (перший був закритий, а другий конкурс відкритий, але гідного проекту не знайшлося, тому конкурс продовжили.

Askold

August 12th, 2010, 04:41 PM

Selo je selo :( Ja i ne spodivavsia scho vyberut' shos' vdalogo.

Fira

August 12th, 2010, 05:02 PM

Buv dosyt' nepohanyj proekt de Antonyč sydyt' na lavyci. Joho ščo navit' ne rozhljadaly?

Askold

August 13th, 2010, 04:40 PM

Buv dosyt' nepohanyj proekt de Antonyč sydyt' na lavyci. Joho ščo navit' ne rozhljadaly?

- Prochytaj komentarii v gazeti - navit' ne braly do uvagy.

Fira

August 13th, 2010, 07:22 PM

- Prochytaj komentarii v gazeti - navit' ne braly do uvagy.

A, ja to propustyv jakos'. Pepky, slovom. Kaufman vpav u mojih očah, vid n'oho takoho ne čekav.

SuperPIA

October 27th, 2010, 05:18 PM

За повідомленням ZIK (http://zik.com.ua/ua/news/2010/10/27/252779)

У листопаді у Львові пройде конкурс проектів на пам’ятник Андрею Шептицькому

З 2 по 12 листопада у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького в рамках другого туру Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові відбудеться виставка-конкурс проектів.

Про це ЗІКу 27 жовтня повідомили у Львівській архиєпархії УГКЦ.

Під час першого туру, який відбувся 20 липня 2010 р., журі обрало шість кращих проектів, а саме: роботи скульпторів Миколи Посікіри, Василя Ярича, Леоніда Молодожанина, Романа Романовича, Василя Гурмака і Миколи та Ярослава Мотики.

Оскільки конкурс є відкритим то, усі бажаючі мають можливість оглянути роботи, які експонуватимуться у НМЛ, та висловити свої думки стосовно поданих проектів.

Акція організована за підтримки Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви, Львівської міської ради, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської організації Національної Спілки Архітекторів України. Голова організаційного комітету– Архиєпископ Львівський УГКЦ Владика Ігор (Возьняк).

Chef

October 27th, 2010, 08:50 PM

Маємо на черзі вже чотири памятники+ще Бандері недобудований:nuts:
кількість памятників відкритих в місті за останні роки і ті що плануються відкрити найближчим часом значно перевищує реальну потребу(але то ше півбіди головне їх якість). А до війни в місті було значно менше памятників і проходили вони жорсткіший відбір. Як результат можемо порівняти ті памятники з тими що ставлять зараз - теперішні однозначно програють.
Хоча якщо дуже хочеться то хай ставлять не в центрі де і так мало місця а десь подалі де купа вільного місця і памятники були б доречними

SuperPIA

November 2nd, 2010, 04:21 PM

Ось ще думки з цього приводу:

Пам’ятник Шептицькому у Львові просять не встановлювати на перехресті

Сьогодні у Львові відбуватиметься засідання, де будуть визначати кращий проект пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому.
"Мене дещо тривожить те, який пам’ятник буде споруджено у Львові. В архів та до мене особисто зверталися багато із скульпторів – це дуже приємно. Ми надавали їм можливість побачити знимки митрополита, давали їм його послання, щоб вони читали, тому що творити просто скульптуру митрополита Андрея, щоби це була фізична подібність…, то краще, щоб такого пам’ятника не було, аніж має бути будь-що", - наголосила у коментарі ZAXID.NET 2 листопада завідувач сектору релігієзнавства Центрального державного історичного архіву у Львові, дослідник життя і діяльності Андрея Шептицького Оксана Гайова.

"Я бачила кілька проектів. Не цілком я задоволена місцем, де буде стояти пам’ятник, це перехрестя доріг. Якось отак на перетині тих вулиць постать митрополита з митрополичими регаліями десь нагадує постать працівника ДАІ, що вказує, чи направо їхати чи вліво. Та й не "дихає" він там. Мені все одно, хто буде автором цього пам’ятника, я хочу прийти до митрополита Андрея Шептицького, а не до автора", - зазначила Оксана Гайова.

"Я думаю, що прийде той момент, коли відбудеться беатифікація митрополита Андрея Шептицького. Біля пам’ятника можна було б створити своєрідний престіл, де відбудеться літургія, де люди зможуть помолитися, сходити до причастя, поставити квіти і подякувати. Якщо пам’ятник буде на перетині вулиць, то в той період доведеться зупиняти рух", - міркує дослідниця.

"Я досі не можу зрозуміти, яка причина того, що в центрі міста стоїть запущений, колись прекрасний, митрополичий сад. На мою думку, це було б найкраще місце для пам’ятника митрополиту Андрею. А пізніше, може, і для самого некрополю, тому що можна було б створити інші пам’ятники, щоб люди могли приходити в той сад, щоб там були лавочки… Можна було показати мартирологів УГКЦ і Йосафата Коциловського і сповідника віри Йосипа Сліпого та багато кого – у нас є 27 новомучеників", - сказала Оксана Гайова.

Також вона розповіла, що за життя Андрея Шептицького були досить хороші проекти пам’ятників тих майстрів, які "мали щастя бачити митрополита, спілкуватися з ним".

"Є чудова робота пам’ятника митрополита Андрея скульптора Молодожанина у Філадельфії. Але він творив для свого народу і для тої території, і так як бачив, - зазначила ZAXID.NET дослідниця. – Дуже складні вимоги конкурсу. Дуже велика відповідальність перед скульпторами стоїть. І, напевно, я би сказала, що треба трохи зачекати з пам’ятником, а творити пам’ятник митрополита у продовженні його справи, бо річ не у видимості, а в тому, щоб розвивати ті інституції, які він створив, серед яких заповідники, ботанічний сад, національний музей".

Нагадаємо, 2-12 листопада у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького в межах другого туру Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові проходить виставка-конкурс проектів.

Під час першого туру журі обрало шість кращих проектів, серед них роботи скульпторів Миколи Посікіри, Василя Ярича, Леоніда Молодожанина, Романа Романовича, Василя Гурмака і Миколи та Ярослава Мотики. Конкурс є відкритим, усі бажаючі мають можливість оглянути роботи, які експонуватимуться у музеї, та висловити свої думки стосовно поданих проектів.

Взято з http://zaxid.net/newsua/2010/11/2/145505/

SuperPIA

November 23rd, 2010, 04:24 PM

сорі. тут був дубль

SuperPIA

November 23rd, 2010, 04:27 PM

У Львові не визначились щодо єдиної концепції пам’ятника Шептицькому

Ще немає рішення членів журі щодо Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові. Та під час обговорення з’ясувалося, що жодна скульптура із поданих на конкурс не є достатньо доброю. Тому першого місця члени журі не визначили. Була ідея для майбутнього пам’ятника Митрополиту взяти за основу скульптуру Андрія Коверка, що знаходиться у Національному музеї у Львові ім. А.Шептицького.

Про це повідомив ZAXID.NET член журі, заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

"Скульптуру А.Коверко зробив ще за життя Андрея Шептицького. На жаль, ні у 1990-х, ні зараз ніхто не зумів представити кращий варіант пам’ятника. В обговоренні мова йшла про те, що майстри сформують збільшену копію пам’ятника Митрополиту Андрею, взявши за основу скульптуру А.Коверка. Натомість дві команди архітекторів запропонували цікаві вирішення території біля підніжжя пам’ятника, відтак була пропозиція, щоб ці дві команди об’єднатись і створили спільний варіант", - зазначив ZAXID.NET Василь Косів.

За його словами, місце для пам’ятника уже є визначене - пам’ятник встановлять неподалік собору св. Юри у Львові, біля корпусу НУ "Львівська політехніка".

Нагадаємо, пам’ятник Шептицькому у Львові просили не встановлювати на перехресті.

Взято з http://zaxid.net/newsua/2010/11/23/153819/

SuperPIA

November 23rd, 2010, 05:05 PM

Ìîäåëü ïàì'ÿòíèêà ìèòðîïîëèòà Àíäðåÿ Øåïòèöüêîãî (1931 ð.)

http://www.lvivcenter.org/image.php?pictureid=1558&x=243&y=420

Ïàì'ÿòíèê ìèòðîïîëèòà Àíäðåÿ Øåïòèöüêîãî ðîáîòè â³äîìîãî ñêóëüïòîðà Àíäð³ÿ Êîâåðêà áóëî âñòàíîâëåíî ó æîâòí³ 1932 ð. ó ñàäó ãðåêî-êàòîëèöüêî¿ Òåîëîã³÷íî¿ Àêàäåì³¿ íà âóë. Êîïåðíèêà, 38, ðîçòàøîâàíîìó ì³æ áóäèíêîì Àêàäåì³¿ (òåïåð ãåîãðàô³÷íèé ôàêóëüòåò Íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó ³ì. ².Ôðàíêà òà âóëèöÿìè Ñèêñòóñüêîþ (òåïåð âóë. Äîðîøåíêà) òà âóë. Êîïåðí³êà).
Äîêòîð ìèñòåöòâîçíàâñòâà Þð³é Á³ðþëüîâ: "Áóâ öå âçàãàë³ ïåðøèé óêðà¿íñüêèé ïàì'ÿòíèê â ì³ñò³ íàä Ïîëòâîþ. Ö³êàâî âèð³øåíà ãîëîâà ìèòðîïîëèòà .... ñì³ëèâî. âèðàçíî âèð³çüáëåíà â êàìåí³ áëèçüêî 1931 ð. Âèêîíóþ÷è... ìîíóìåíòàëüíó ñòàòóþ (ö³ëó ïîñòàòü), Êîâåðêî... ðåàë³ñòè÷íî ïîòðàêòóâàâ ãîëîâó, àêöåíòóþ÷è, îäíàê, íà ñòàí³ íàòõíåííÿ ñâÿùåíèêà. ³íàêøå çìîäåëþâàâ óçàãàëüíåíèé êîðïóñ ò³ëà, ç òÿæêèìè, ðèòì³÷íèìè ôàëäàìè îäÿãó." Ó 1945 ð. ïàì'ÿòíèê ìèòðîïîëèòà Àíäðåÿ Øåïòèöüêîãî, ÿê ³ ïåðåâàæíà ê³ëüê³ñòü ëüâ³âñüêèõ ïàì'ÿòíèê³â, áóâ çíèùåíèé.

Âçÿòî ç http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=1558

SuperPIA

December 13th, 2010, 04:15 PM

У Львові посміялись над Бандерою, - архітектор про пам’ятник
http://zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_1_Thumb_81743.jpg

Багато було полеміки довкола спорудження пам’ятника Степанові Бандері у Львові. В колі моїх знайомих ніхто не може сказати, що їм сподобалася оця споруда. Це є пам’ятник не Бандері, а невідомо кому, – заявила 13 грудня під час прес-конференції у Львові відома архітектор Віра Балаж, аналізуючи пам’ятники, споруджені у останні роки у місті.

Вона назвала такі свої зауваження: "Починаючи від диспропорції пам’ятника до тої страшної споруди ззаду. Немає постаменту, цю тумбочку, на якій стоїть Бандера, постаментом не назвеш. Подивіться, як стоїть Міцкевич, які прецезійні форми", – наголосила вона.

Водночас львівський архітектор Ярослав Климовський сказав, що те, як споруджують пам’ятник Бандері у Львові – зухвальство.

"Степан Бандера – це постать певного періоду визвольних змагань за Українську державу, і не треба до нього тулити Січових стрільців, княжу добу, козаків. Це інша тема. Є освячений камінь борцям за волю України, там про це можна казати, а не біля Бандери – на тих штахетах 30-метрових біля пам’ятки – костелу Єлизавети", - підкреслив архітектор.

Ярослав Климовський каже, що таким пам’ятником, як збудовано, тільки "посміялися над величчю цієї постаті, ким був Степан Бандера".

"І виглядаємо, як голі серед міста. То прикро!" – додав він.

Як інформував ZAXID.NET , у листопаді цього року на добудову пам'ятника лідеру ОУН Степану Бандері у Львові з обласного бюджету виділили 3 млн грн.

Сам пам'ятник встановлений ще в 2007 році на пл. Кропивницького. За ним - 30-метрова арка на чотирьох колонах. Наразі на ній хочуть зобразити періоди української історії - княжий, козацтво, період УРСР і 90-і роки, боротьбу за незалежність. За ці гроші також реконструюють площу, оформлять клумби.

Зазначимо, раніше на зведення пам'ятника і арки було витрачено 2 млн грн.

Нагадаємо, 2 грудня під час сесії Львівської міської ради секретар ради "свободівець" Василь Павлюк зачитав звернення, яким просить правоохоронців посилити охорону пам’ятників борцям за волю України.

"В першу чергу, просимо посилити охорону біля пам’ятника Степанові Бандері. Особливо у новорічні і різдвяні свята, оскільки першого січня – річниця дня народження Бандери", - зазначив Павлюк.

Нагадаємо, проект монумента Стеапну Бандері у Львові затвердили після семи конкурсів в 2002 році. Переміг проект скульптора Миколи Посікіри і архітектора Михайла Федика. Будівництво було розпочато наприкінці 2003 року.

Zaxid.net (http://zaxid.net/newsua/2010/12/13/134854/)

SuperPIA

December 13th, 2010, 04:17 PM

Архітектор Віра Балаж розкритикувала проект пам’ятника Антоничу у Львові

Відома львівська архітектор Віра Балаж вважає, що проект пам’ятника поетові Богдану-Ігору Антоничу не відображає того, яким насправді був Антонич.

Як наголосила вона 13 грудня під час прес-конференції у Львові, вона не сприймає цього проекту пам’ятника.

"Антонич, попри свій молодий вік, був зрілим поетом. А той проект, який виграв конкурс – це скоріше маленький принц, який шукає десь своїх овечок. Вважаю, що потрібно дуже серйозно до цього підійти", – зазначила Віра Балаж.

Як інформував ZAXID.NET , у Львові завершився Всеукраїнський відкритий конкурс на кращу концептуальну ідею пам’ятника поетові Богдану-Ігору Антоничу. Журі визначило найкращий проект пам’ятника. Ним виявився проект, де сплелися три світи – світ тварин, рослин та людей.

"Ми плануємо встановити пам’ятник серед парку зі сторони Святоюрської гори, де є простір та зелень", – розповідав заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. Переможців конкурсу було визначено на засіданні журі 11 серпня 2010 року.

Довiдка ZAXID.NET

Переможці конкурсу отримали матеріальні винагороди: авторський колектив у складі скульптора В. Одрехівського, архітекторів Д.Белюха, О.Лібича, О.Матушкова отримали 50 тис. грн, авторський колектив у складі скульптора Я.Мотика, архітекторів О.Вензиловича, В.Дідика – 30 тис. грн. Авторський колектив у складі скульпторів М.Посікіри, Л.Юрчука, архітекторів М.Федика, Т.Довгалюка І.Кузьмака – 15 тис. грн.

Zaxid.net (http://zaxid.net/newsua/2010/12/13/140815/)

SuperPIA

December 13th, 2010, 04:18 PM

Пам’ятник Шептицькому у Львові радять будувати «за фен-шуєм»

Зараз пішла мода на фен-шуй, це чуже нам, але наші предки чітко знали, де можна ставити собор, де можна будувати, а де ні. На роздоріжжі нічого будувати не можна, – заявила 13 грудня під час прес-конференції у Львові архітектор Віра Балаж, коментуючи ідею встановити пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому біля корпусу Національного університету «Львівська політехніка», що знаходиться навпроти Собору святого Юра.

«Я закінчила Львівський політехнічний інститут в 1958 році, багато років пропрацювала в якості архітектора, і вважаю, що маю право судити те, що відбувається у Львові… І архітектура, і монументальне мистецтво – це речі, які створюються авторами не тільки для самовираження, як дань моді, що ми маємо, на жаль, присутнє зараз. Ці твори мають працювати на пересічного громадянина, на загал, на населення Львова. Тут видумувати суперсучасні форми абсолютно недоцільно. Є у нас виставкові зали, де можна виставляти свої ідеї, які не завжди вписуються в естетику нашого старого міста. А ми маємо справу з проектом, який має стяти не одне десятиліття, радувати людей а не бути виразом чиєїсь примхи», – наголосила Віра Балаж.

Вона зазначила, що 1992 року вже було проведено конкурс на спорудження у Львові пам’ятника Андрею Шептицькому. Конкурс було завершо, було визначено призерів перших трьох місць.

«Перше місце було абсолютно прийнятне, та незрозуміло чому, хтось вирішив, що погляди на архітектуру змінились. Пройшло якихось 17-18 років, про яку моду можна в мистецтві говорити. Гляньте, скільки епох цілих ми маємо у Львові. І вони нам не є чужі, ми сприймаємо їх як витвори мистецтва», – сказала вона і додала, що при спорудженні такого пам’ятника має бути «відчуття міри, відчуття естетичного смаку».

Віра Балаж запевняє, що до проекту пам’ятника Митрополитові Шептицькому треба підійти скрупульозно.

«Велике значення для того, як пам’ятник буде сприйматися, має вдале місце його розміщення. Біля входу в церкву Юра ми маємо отой неоковирний радянський корпус політехнічного університету. Невже на фоні цього бідного фасаду варто ставити пам’ятник? Я категорично проти. Перед пам’ятником має бути простір, площа, а не стояти на роздоріжжі», – запевняє Віра Балаж.

Також вона наголосила, що оскільки Собор святого Юра знаходиться на охоронній території ЮНЕСКО, це теж накладає певні обмеження.

Вона зауважила також, що один з проектів пам’ятника пропонує облаштувати тунелі під дорогою біля Собору і наголошує, що це може спричинити зсуви гори, які могли б зашкодити Собору.

Вона вважає, що найбільш вдале місце для розташування пам’ятника – це сквер навпроти Собору святого Юра (біля корпусу №3 НУ «Львівська політехніка»).

«Щодо самої постаті, є різні бачення. Це деліктний момент. Той скульптор, Андрій Коверко (чиє бачення скульптури мають намір використати у пам’ятнику Митрополитові. – ZAXID.NET ) так собі уявив, але це камерний проект. А хтось буде втілювати уже в натуру його думку, це мовентон, тому що автор повинен бути від початку до кінця – хто запропонував, той і виконав в натурі», – сказала Віра Балаж.

Як інформував ZAXID.NET , ще немає рішення членів журі щодо Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращу концептуальну ідею пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові. У журі кажуть, що жодна скульптура із поданих на конкурс не є достатньо доброю. Першого місця члени журі не визначили. Тому серед актуальних ідей – для майбутнього пам’ятника Митрополиту взяти за основу скульптуру Андрія Коверка, що знаходиться у Національному музеї у Львові ім. А.Шептицького.

Zaxid.net (http://zaxid.net/newsua/2010/12/13/143850/)

Askold

December 13th, 2010, 06:15 PM

Chef

December 13th, 2010, 07:00 PM

Mozhe dlia vyboru mistsia pamiatnyku Sheptyts'komu vona zaprosyt' afrykans'kyh shamaniv? Scho za zabobony na rahunok rozdorizhzha? Korotshe temnyj vik. A na rahunok pamiantykiv to tak, vsi vony z debil'shogo z paganym smakom, ale tse vzhe tomu scho bil'hist' naselennia smaku ne maje.
Тут не більшість населення вирішує які памятники будувати а наші криворукі архітектори і скульптори, які я думаю навіть не знають що і як зараз будують у світі, тільки бачать що було в СРСР і продовжують ту традицію.

Askold

December 14th, 2010, 03:26 AM

Ne hochu rozcharovuvaty, ale bil'hist' naselennig maje sche girshyj smak nizh nashi mytsi. Okrim vyshyvanyh tramvajiv, pamiatnyka Chornovola z trioma pal'tsiamy i kruglyh vikon-iliuminatoriv, narodna fantazija ne tiagne.

Jakscho pamiantyk poetu - znachyt' obovjazkovo musiat' buty leleky. Jakscho Golodomour - kolosky i baba scho plache. Jakscho afgantsiam - muzhyk z avtomatom...itd... Zhyvemo v svojih sovkovyh shtampah i budemo zhyty. Treba prosto najniaty Zahidnyh artystiv i vse tut.

SuperPIA

January 17th, 2011, 06:45 PM

Цього року у Львові буде пам’ятник Івасюку. Профінансує Святослав Вакарчук

У Львові цього року планують встановити пам’ятник Володимиру Івасюку. Він має стояти на проспекті Шевченка між «Макдональдсом» і провулком, що веде до консерваторії, де зараз стоять кіоски.
«Про це він сам заявив ще кілька років тому, коли в Опері проходила урочистість до 750-річчя Львова. Він вийшов на сцену і сказав, що в нього є ідея. Скульптором є Сергій Олешко. Зараз вже є гіпсова модель, готова до відлиття у бронзі. Складається кошторис», – розповів «Газеті по-українськи» заступник міського голови Львова Василь Косів.

Усю проектну роботу фінансував Славко Вакарчук. Він повністю оплатить і пам’ятник. Орієнтовно він коштуватиме 200 тис. грн.

Облаштування фундаменту під пам’ятник та навколишньої території візьме на себе міська рада.

Нагадаємо, 18 травня 1979 року тіло легендарного композитора було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади.

Взято з Zik.com.ua (http://zik.com.ua/ua/news/2011/01/17/267129)

sek

January 31st, 2011, 05:06 PM

http://www.youtube.com/watch?v=Nh4roGBm5Ac

Stratos_ua

January 31st, 2011, 06:06 PM

пречудове відео) молодець)

alfichek

January 31st, 2011, 06:07 PM

та відео нічо таке:)

Shulc

January 31st, 2011, 09:23 PM

Памятник Ивану Подкове
http://www.guid.lviv.ua/images/stories/podkova.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:29 PM

http://anna_stilo.users.photofile.ru/photo/anna_stilo/96156653/xlarge/111351332.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:30 PM

Пороховая башня
http://anna_stilo.users.photofile.ru/photo/anna_stilo/96157826/xlarge/111396151.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:32 PM

памятник Пикассо, ул Зеленая

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/0//53/3/53003444_pablo_picasso.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:37 PM

высокий Замок
http://0.bmu.img.com.ua/photostorage/600x500/b/f9/11d4fcbce19eb664fa4f11bd3a800.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:39 PM

Каплица Боимов
http://img-fotki.yandex.ru/get/4100/julia-zakaz.6/0_1ca7a_940e3f66_L.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:41 PM

Холм славы
http://image.tsn.ua/media/images/218xX/Jul2009/d22649c7c6_145686.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 09:46 PM

Высокий замок
http://fc06.deviantart.com/fs49/f/2009/205/c/3/Grot_na_Zamkovij_Gori_by_EngineKurt.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:01 PM

памятник Стефанику
http://img.ashkimsin.ru/forums/monthly_05_2009/user2076/post21948_img1.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:04 PM

Стрыйский парк
http://img.ashkimsin.ru/forums/monthly_05_2009/user2076/post21951_img4.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:04 PM

парк им Ивана Франка
http://img.ashkimsin.ru/forums/monthly_05_2009/user2076/post21954_img1.jpg
http://www.city-adm.lviv.ua/news/plugins/content/jumultithumb/Li4vLi4vLi4vaW1hZ2VzL3N0b3JpZXMvMjAwOS9OZXdzX05vdnVudS8xMV9MdXN0b3BhZC8xOC4xMV9wYXJrX2ZyYW5rYS5qcGcmYW1wO3c9ODAwJmFtcDtoPTUwMCZhbXA7cT0xMDAmYW1wO3pjPTAmYW1wO2ZsdHJbXT13bWl8d2F0ZXJtYXJrL3cucG5nfEJSfDg1.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:09 PM

Лычаковское кладбище - фрагменты
http://hiblogger.net/img/articles_img/0/5/6/60-lk384.jpg
http://lh3.ggpht.com/_SwZwfs6GB84/SDVoKiDPdDI/AAAAAAAACfs/GAdm2Fu3OL4/s512/7938818_IMG_0289_resize.jpg
http://img-fotki.yandex.ru/get/4605/varandej1.d2/0_54aba_eec6ac79_XXL
http://i036.radikal.ru/0911/d4/622b4abfaae6.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:11 PM

Памятник любителю вина, ул Друкарська
http://content.foto.mail.ru/mail/pans69/_answers/i-8836.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:13 PM

оперный театр
http://storage1.censor.net.ua/images/1/4/7/1/147103e9d020817bb816c7a695278ab3/censor_news_big.jpghttp://storage1.censor.net.ua/images/8/3/1/6/83163bcf990aae29cfbec965e76f1654/censor_news_big.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:47 PM

Таможенная площадь
http://www.wz.lviv.ua/image/4267/articles/84676-178x122.jpeg

Shulc

January 31st, 2011, 10:50 PM

Возле управления МЧС, ул Подвальная
http://farm3.static.flickr.com/2017/2185247553_f906192b2f.jpg?v=0

Shulc

January 31st, 2011, 10:57 PM

Памятник Богдану Хмельницкому в парке
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/0/0c/Пам'ятник_Богдану_Хмельницькому_(Львів).jpg/450px-Пам'ятник_Богдану_Хмельницькому_(Львів).jpg

Shulc

January 31st, 2011, 10:59 PM

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/a/a2/Пам'ятник_Борцям_за_волю_України_(Львів).jpg/450px-Пам'ятник_Борцям_за_волю_України_(Львів).jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:00 PM

возле ТК Пивденный
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/3/35/Пам'ятник_Жертвам_голодомору-геноциду_та_депортацій_ХХ_століття.jpg/800px-Пам'ятник_Жертвам_голодомору-геноциду_та_депортацій_ХХ_століття.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:01 PM

Высокий замок
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Ukraine-Lviv-High_Castle-7.jpg/450px-Ukraine-Lviv-High_Castle-7.jpg
http://www.ukrainehotelsonline.com/UserFiles/Image/Ukraine-Lviv/High-Castle.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:02 PM

ул Короленка
пам*ятний знак не честь 2000-річчя Різдва Христового і 100-річчя храму святого Георгія у Львові
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/7b/PamyatnyZnak.jpg/450px-PamyatnyZnak.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:03 PM

перед ЖД вокзалом
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/Пальма-Мерцалова-Львів.JPG/450px-Пальма-Мерцалова-Львів.JPG

Shulc

January 31st, 2011, 11:04 PM

возле локомативного ДЕПО
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/8/8d/Пам'ятник_паротягу_(Львів).jpg/800px-Пам'ятник_паротягу_(Львів).jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:05 PM

ул Короленка
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ec/Pushkin_bust_in_Lviv.jpg/423px-Pushkin_bust_in_Lviv.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:06 PM

памятник трубочисту - Дом легенд
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/e/e8/Monument_sajotrus.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:15 PM

скульптура Меркурія
http://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_6_Thumb_66093.jpghttp://www.zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_1_Thumb_66093.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:21 PM

Армянский собор
http://asinfo.com.ua/karpaty/gallery/00238-b.jpg
http://img1.liveinternet.ru/images/attach/b/3/28/159/28159102_Armyanskiy_sobor.jpg

Shulc

January 31st, 2011, 11:28 PM

http://lh4.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUbhzXLktUI/AAAAAAAAAR8/3K3YSOlPdQk/s640/IMG_2826.JPG

Shulc

February 1st, 2011, 11:09 AM

Собор Святого Юра
http://www.serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/Ukraine.Lviv/IMG_5577_small.jpg
http://www.serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/Ukraine.Lviv/IMG_5575_small.jpghttp://www.serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/Ukraine.Lviv/IMG_5561_small.jpg

Shulc

February 1st, 2011, 11:10 AM

Кам'яниця на розі вулиць Крушельницької та Каменярів (вул. Крушельницької, 25).
http://www.serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/Ukraine.Lviv/IMG_5585_small.jpg

Shulc

February 1st, 2011, 11:11 AM

На стіні корпусу колишньої Греко-католицької духовної семінарії та Греко-Католицької Богословської Академії (вул. Коперника, 36)
http://www.serg-klymenko.narod.ru/Other_World/Photo/Ukraine.Lviv/IMG_5598_small.jpg

Shulc

February 1st, 2011, 11:18 AM

Стрийський парк
http://s012.radikal.ru/i321/1101/fe/0ca03728ee8d.jpg

SuperPIA

February 2nd, 2011, 02:22 PM

Ó Ëüâîâ³ âñòàíîâëÿòü ìåìîð³àëüíó òàáëèöþ ñï³âîðãàí³çàòîðó äèâ³ç³¿

http://zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_1_Thumb_85277.jpg

Ó Ëüâîâ³ âñòàíîâëÿòü íîâó ìåìîð³àëüíó òàáëèöþ âèäàòíîìó ïîë³òè÷íîìó ä³ÿ÷ó, ãåðîþ Ëèñòîïàäîâîãî ÷èíó òà ñï³âîðãàí³çàòîðó äèâ³ç³¿ «Ãàëè÷èíà» Äìèòðó Ïàë³¿âó.
Ïðî öå ZAXID.NET ïîâ³äîìèëè ó ïðåñ-ñëóæá³ Ëüâ³âñüêî¿ ì³ñüêî¿ ðàäè.

Òàáëèöþ áóäå âñòàíîâëåíî íà ôàñàä³ áóäèíêó íà âóëèö³ Â.Âèííè÷åíêà, 8. Äîçâ³ë íà ïðîåêòóâàííÿ, âèãîòîâëåííÿ òà âñòàíîâëåííÿ ìåìîð³àëüíî¿ òàáëèö³ îòðèìàâ Âñåâîëîä ²ñüê³â, ÿêèé ³ âèñòóïèâ ³í³ö³àòîðîì ïðîåêòó.

Òàêîæ çàïëàíîâàíî ðåìîíò ôàñàäó áóäèíêó òà âïîðÿäêóâàííÿ ïðèëåãëî¿ òåðèòîð³¿.

Îðèã³íàë ñòàòò³ òóò (http://zaxid.net/newsua/2011/2/2/92402/)

SuperPIA

February 2nd, 2011, 02:24 PM

У Львові встановлять пам’ятник замордованим НКВС дітям

http://zaxid.net/images/news/thumb/ArticleImage_1_Thumb_85281.jpg

У Львові встановлять пам’ятник дітям, замордованим НКВС у тюрмах міста у 1950-1951 роках. Меморіал планують відкрити на Янівському цвинтарі на полі №50, на місці поховання 29 дітей. Сьогодні тут встановлено березовий хрест.
Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Безневинно замордовані діти захороненні на полях №№46,48,50 Янівського кладовища. Їх вбили у тюрмі №2 на вулиці Замарстинівській та №4 (в’язниця "Бригітки").

"Діти, чиї матері перебували під слідством чи під підозрою, були замордовані комуністичним НКВС. Так комуністична влада намагалася отримати необхідні дані. Сьогодні можна назвати цифру – 29 немовлят, віком від одного дня до 2 рочків, яких забирали із пологового будинку. Цих дітей таємно вивезли та закопали на віддаленому полі №50 Янівського кладовища", – зазначив голова Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Петро Франко

Розглянувши звернення Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих, виконавчий комітет Львівської міської ради вирішив відновити братську могилу.

Надгробний пам’ятник розробив скульптор Ю.Савка.

Також оголошено проведення конкурсу на встановлення меморіалу. За оцінкою художньої ради ТзОВ "Львівська фабрика мистецтв", вартість виготовлення пам’ятника становить 115 тисяч гривень, не враховуючи затрат на проведення суміжних робіт.

Відтак, робоча комісія запропонувала визначити замовником на придбання та встановлення пам’ятника ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" та виділити для цього з міського бюджету 177,25 тис. грн.

Оригінал статті тут (http://zaxid.net/newsua/2011/2/2/100859/)

Shulc

February 2nd, 2011, 02:33 PM

Университет
http://lh3.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUlJ_i8TKnI/AAAAAAAAATs/A5vAeBY4_3M/s640/DSCN2668.JPG

Shulc

February 2nd, 2011, 02:38 PM

ул Клепаривская (сквер)
http://lh5.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUlJ_8mwtOI/AAAAAAAAAVQ/V8L0Mcl8lx8/s512/DSCN2672.JPGhttp://lh4.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUlKI4hLElI/AAAAAAAAAVA/FAjNCBdo7cw/s512/DSCN2673.JPG

Shulc

February 2nd, 2011, 03:34 PM

памятник на территории университета МЧС, во внутрь не прошел - режим КПП
http://lh4.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUlKYSN5gzI/AAAAAAAAAUg/paJSy6sBz3g/s640/DSCN2681.JPG

SuperPIA

February 3rd, 2011, 11:33 AM

Депутати за пам’ятник пиву на проспекті Свободи у Львові

http://zik.com.ua/gallery/intxt/1/2/1255515640_2beer.jpg

Постійна депутатська комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму ЛМР під головуванням Ярослава Музичка погодила встановлення пам’ятного знаку львівським броварям на парному боці проспекту Свободи, що входить до охоронної території світової спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, що звернення виконавчого комітету «про надання висновків щодо можливості встановлення пам’ятного знаку львівським броварям» постійна депутатська комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міськради розглядала ще наприкінці минулого року. Але 28 січня у неї не було достатньо інформації, щоб визначитися з висновками. Депутатів тоді не поставили до відома про те, яким буде цей пам’ятний знак та де саме його планують спорудити. Тому комісія зажадала вихідних даних та ескізних пропозицій.

На останньому засіданні комісії, яке відбулося минулого вівторка, проект пам’ятного знаку львівським броварям представляв головний художник Львова Володимир Сколоздра. Він демонстрував планшет із планом та зображенням майбутнього пам’ятника, усіляко підкреслюючи його принади.

Львівського череватого броваря із діжечкою пива виліпив відомий львівський молодий скульптор Володимир Цісарик, який може похвалитися тим, що рідне місто за останні роки встановило чимало його пластичних творів: починаючи від розмальованих левів і завершуючи оформленням кнайп «Гасова лямпа» та «Мазох-кафе». Але коли власники ресторанної мережі «!Фест» наполягають на тому, що ці скульптури, самовільно встановлені в історичному середовищі Львова, є усього лиш елементом екстер’єру, то у випадку з бронзовим броварем такого виправдання не буде, бо йдеться таки про пам’ятний знак, який встановлюватимуть у громадському місці.

Цікаво, що депутати минулої каденції, які входили до попереднього складу комісії культури під головуванням Маркіяна Іващишина, були стійкішими до інвазії попсової пластики в історичне середовище. До них на розгляд також надходило прохання погодити встановлення пам’ятника львівським броварям, але вони постановили, що цей знак може бути споруджений коштом Львівської пивоварні на її території поряд із музеєм пива.

Натомість відчувається, що встановлення цього пам’ятника в громадському середовищі лобіює не тільки виконком. Перед тим, як головний художник Львова Володимир Сколоздра приніс ескіз пам’ятника броварям на комісію культури, він репрезентував його на засіданні архітектурної комісії, яка погодила можливість встановлення бронзового броваря на травнику з лівого боку просп. Свободи біля Вежі крамарів, яка й без того має фатальний вигляд через некоректне підсвітлювання (чим всякчас дорікає ІКОМОС).

Що ж до членів комісії культури, то з усього було видно, що пам’ятник вельми сподобався депутатам. Задоволено усміхаючись, вони без заперечень одностайно вирішили, що такий пам’ятник стане цікавою львівською родзинкою й принадою для туристів, які залюбки фотографуватимуться біля нього й поліруватимуть різні випуклості. Тим паче, що пам’ятник буде інтерактивним, – за словами Володимира Сколоздри, коли годинник броваря відлічуватиме сакраментальні «17.15», звучатиме гімн. А ще на діжці броваря сидітиме бронзовий гномик, репліку якого встановлюватимуть на вікна усім охочим. І так пивний знак ширитиметься Львовом.

На жаль, ніхто з членів двох комісій, яким так сподобався пам’ятник пиву, не завдав собі труду поміркувати, що встановлення такого знаку в охоронній зоні ЮНЕСКО вимагає відповідних погоджень з органом, який управляє спадщиною ЮНЕСКО. І оскільки дії попереднього закону, який регламентує містобудівну галузь, наступний законопроект іще не скасував, то годилося бодай громадські слухання влаштувати, якщо пам’ятник конче хочуть поставити в громадському місці.

Прикінцево варто було б навести й аргументи естетичного плану. Про смаки прийнято не сперечатися. Із чиновниками чи депутатами – й поготів! Але Львів – таки дивне місто, його влада не спромоглася встановити жодного пам’ятника нашого геніального сучасника Романа Петрука (скульптурні нагробки до уваги не беремо). А от поначіплювати чимало попсових бронзових прикрас, зосібна й нелегітимних, – це за виграшки! Оскільки апелювати вже нема до кого, то будемо з пам’ятником пиву. Це символічний знак нашим усередненим суспільним смакам.

Оригінал статті тут (http://zik.com.ua/ua/news/2011/02/03/270306).

Shulc

February 3rd, 2011, 09:03 PM

:drunk:^^

Shulc

February 3rd, 2011, 09:10 PM

ул Валова
http://lh5.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrBOHaiQxI/AAAAAAAAAWE/zx3sqyj2gA8/s640/IMG_2839.JPG
http://lh6.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrBOIZT34I/AAAAAAAAAWA/5B0DfHjZU40/s640/IMG_2838.JPG

Shulc

February 3rd, 2011, 09:35 PM

ул Валова
http://lh5.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrBVxCr3yI/AAAAAAAAAWM/nnWGK1OyrqE/s512/IMG_2840.JPG
пл Рынок
http://lh6.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrENqFhsII/AAAAAAAAAX8/RSQ6VfwruzA/s720/IMG_2864.JPG
http://lh6.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrEN-vEEoI/AAAAAAAAAYA/Y1QwSt7UswA/s512/IMG_2866.JPG
http://lh4.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrFWdx8gHI/AAAAAAAAAYM/EnKWC0qfPzc/s512/IMG_2867.JPG

Shulc

February 3rd, 2011, 09:37 PM

ул Федорова
http://lh3.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrFWjfCRpI/AAAAAAAAAYQ/SSHWYINhGkM/s512/IMG_2868.JPG
ул Подвальная
http://lh6.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrFWn3tRbI/AAAAAAAAAYU/wQoIdXaMpIo/s640/IMG_2869.JPG
http://lh3.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrF1uZOsyI/AAAAAAAAAY4/WwWUdTx1e8g/s512/IMG_2879.JPG
пл Рынок
http://lh5.ggpht.com/_T3ArBj10CW8/TUrF1kqQz4I/AAAAAAAAAY8/hjydbgbLJOA/s512/IMG_2880.JPG

Shulc

February 4th, 2011, 07:30 PM

парк на ул Стуса
https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TUw0KW7tLlI/AAAAAAAAAa8/-a395d7R5OQ/s640/DSCN2716.JPG

Shulc

February 4th, 2011, 09:36 PM

Пам’ятник бровареві у Львові. Відео
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
http://zaxid.net/article/85503/

Wigner

February 5th, 2011, 11:48 AM

Пам’ятник бровареві у Львові. Відео
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
http://zaxid.net/article/85503/

Веселий памятник, таких би побільше. :cheers:

Shulc

February 5th, 2011, 05:01 PM

ул Зеленая - на выезде из города

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TU1ajVqLH5I/AAAAAAAAAdE/py8_qNZhYMA/s512/DSCN2750.JPG

MyNameIsK

February 6th, 2011, 01:53 PM

перед ЖД вокзалом
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0d/Пальма-Мерцалова-Львів.JPG/450px-Пальма-Мерцалова-Львів.JPG

Хіба то не в Донецьку?

Ostap19

February 6th, 2011, 02:53 PM

Хіба то не в Донецьку?

Це точно на Львівському З/Д вокзалі (зліва від парадного входу). Може у Донецьку теж є двійник.

Shulc

February 6th, 2011, 03:09 PM

Хіба то не в Донецьку?

Да, находится слева от главного входа, есть также в Донецке и не только
тут про пальмы Мерцалова http://uk.wikipedia.org/wiki/Пальма_Мерцалова

Shulc

February 6th, 2011, 03:16 PM

этот памятник еще называют памятник тёще!!!

http://m.io.ua/img_aa/medium/0207/91/02079118.jpg:rofl::rofl:

Shulc

February 9th, 2011, 07:06 PM

Львівська залізниця хоче встановити на вокзалі скульптуру Богородиці
На пл. Двірцевій у Львові біля лівого крила вокзалу мають намір встановити
скульптуру Божої Матері.

Вчора, 8 лютого одним із питань порядку денного засідання постійної депутатської комісії культури, промоцій, ЗМІ та туризму ЛМР під головуванням Ярослава Музичка, стояло звернення департаменту містобудування про погодження спорудження скульптури Божої Матері на пл. Двірцевій, – повідомляє кореспондент ЗІКу.

Клопоче про встановлення Божої Матері на вокзалі керівник Львівської залізниці п.Богдан Піх. Депутати вирішили скерувати звернення на комісію архітектури за рекомендаціями зміни місця розташування скульптури, яку, на їхню думку, краще спорудити у сквері. Комісія культури також попросила надати до ознайомлення проект і макет скульптури, а також інформацію про те, чиїм коштом її мають намір встановити.

Shulc

February 14th, 2011, 06:25 PM

интересно - старый поезд тоже как памятник стоит?
давольно-таки он интересный

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TVlTmZHkyqI/AAAAAAAAAnU/5gag6Lp1-3s/s640/DSCN2907.JPG

Shulc

February 15th, 2011, 07:32 PM

на территории Университета

http://i038.radikal.ru/0909/76/7061c6e0d7c6.jpg

Shulc

February 16th, 2011, 06:40 PM

на Сихове

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TVv2GWdJ8wI/AAAAAAAAArI/0Zys9YCydEo/s512/DSCN2986.JPG

Kozhedub

February 16th, 2011, 07:00 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TVv2GWdJ8wI/AAAAAAAAArI/0Zys9YCydEo/s512/DSCN2986.JPG

Груди пофарбовані червоним за задумом скульптора, чи то вандали намалювали? :)

alfichek

February 16th, 2011, 07:08 PM

ахаха...вопрос убил:)

Shulc

February 17th, 2011, 11:22 AM

это не памятник, но что-то по этой теме...
лестница в небо....
ул Армянская

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TVzlfpJXxAI/AAAAAAAAAr4/ERMOMmNBp-w/s512/288%20Gret_05-Juni-10%20(232).JPG
https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TVzlfK9KNpI/AAAAAAAAAr0/aue2bHg9rAw/s720/288%20Gret_05-Juni-10%20(229).JPG

Shulc

February 17th, 2011, 12:43 PM

Высокий замок

http://www.nice-places.com/data/articles/gallery/474/4987.JPG

Shulc

February 21st, 2011, 12:38 PM

памятные мемориальные доски

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWI-88XcdvI/AAAAAAAAA6o/NS8qOtCJCPc/s512/DSCN3148.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWI-2J8fvhI/AAAAAAAAA6c/vjwrKohbsP0/s512/DSCN3142.JPG

Shulc

February 21st, 2011, 05:57 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWKLHDS7knI/AAAAAAAAA68/GoaKbtLggaw/s512/IMG_2927.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWKLHfhAJhI/AAAAAAAAA7A/WoPs8plIP88/s512/IMG_2928.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWKLHed4yKI/AAAAAAAAA7E/XxXzNvXypLk/s640/IMG_2929.JPG

Shulc

February 21st, 2011, 07:58 PM

http://portal.lviv.ua/news/2011/02/21/162111.html
Комуністи збираються «очистити» Львів від пам’ятника Бандері та «нацистської символіки»

Народний депутат України від Компартії Євген Царьков, виступаючи у Верховній Раді, заявив, що до Євро-2012 Львів потрібно «очистити від нацистської символіки». Інформацію про це розміщено на офіційному сайті КПУ.

Заява Є.Царькова рясніє не лише типовими комуністичними штампами про «банди ОУН-УПА», «звірячі вбивства населення бандерівськими головорізами» та «фашистських прихвоснів», а терористові Бандері, а й перлами аналізу сучасної ситуації в Україні. За Царьковим, «процес фашизації країни, особливо в Західній Україні, перетворився на епіцентр неонацистської експансії і досяг гігантських розмірів», а «Львів як центр Галичини перетворився на некерований центральною владою анклав, де з викликом усім країнам антигітлерівської коаліції героїзуються фашистські прихвосні, а терористові Бандері, гауптштурмфюрер СС Шухевичу та іншим нацистським прихвосням ставлять пам`ятники».

Відтак Є.Царьков, покликаючись на «масові звернення ветеранських організацій, Союзів офіцерів та ветеранів Збройних сил» заявив, що фракція КПУ у Верховній Раді поставить питання перед Прем`єр-міністром України, перед віце-прем`єром Б. Колесніковим, перед Президентом України, що до Євро- 2012 потрібно «очистити Львів та інші міста Західної України від символіки нацизму і фашистських прихвоснів».

Krzychu70

February 21st, 2011, 09:15 PM

ул Зеленая - на выезде из города

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TU1ajVqLH5I/AAAAAAAAAdE/py8_qNZhYMA/s512/DSCN2750.JPG

Vybachte, sho zapytaju: tse lev z "cvintarja orljat"?

Shulc

February 22nd, 2011, 12:39 PM

^^ ni, vin v kinci vul. Zelena

Shulc

February 22nd, 2011, 12:41 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOQzkMl90I/AAAAAAAAA8U/bCfAiEBPF9A/s512/DSCN3150.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOQzgNeFGI/AAAAAAAAA8g/2NjlJQslhyE/s512/DSCN3151.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOQzuW2O6I/AAAAAAAAA8k/B62SD5vMj98/s512/DSCN3152.JPG
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOQ77wCRqI/AAAAAAAAA8s/6X0KQFeHPXY/s512/DSCN3156.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOQ8jZ27xI/AAAAAAAAA80/cqHbJwfwI18/s512/DSCN3157.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOQ9d3VNnI/AAAAAAAAA88/IAq-yK3vPT8/s512/DSCN3159.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWORC2Uhw9I/AAAAAAAAA8I/NbSLyLB0Bbs/s640/DSCN3161.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWORCxYbOjI/AAAAAAAAA9A/nCcERxwKOME/s512/DSCN3162.JPG

Shulc

February 22nd, 2011, 01:59 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWOk3d6SX-I/AAAAAAAAA90/QMwCbIgZ4sA/s512/DSCN3163.JPG

Shulc

February 22nd, 2011, 09:33 PM

МІСТОБУДІВНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

спорудження пам’ятника вченим м. Львова, розстріляним
нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах, інфраструктури
для його обслуговування та благоустрою парку „Студентів”

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWQPVCme-XI/AAAAAAAABBY/X-piWmu2Gkw/s640/Snap_2011.02.22_21h30m58s_002.jpg
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWQPVDWRqGI/AAAAAAAABBc/2BOwD4KWLW4/Snap_2011.02.22_21h31m16s_003.jpg
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWQPVfGnSBI/AAAAAAAABBg/vrKj1Rxaexw/s720/Snap_2011.02.22_21h31m40s_004.jpg

seklh

February 22nd, 2011, 10:00 PM

Nh4roGBm5Ac

Fira

February 23rd, 2011, 12:30 AM

^^ ni, vin v kinci vul. Zelena

Krzychu70 hodyt' pro inshe. Vin pytavsja chy toj lev ne pohodyt' z Cvyntarja orljat. Hotiv napysaty scho ni, ale prydyvyvshys' spravdi mozhna pobachyty podibnu stylistyku. Mene ne zdyvuje jakscho toj lev spravdi pereroblena statuja "pozychena" z Orljat u 70yh koly sovity znesly toj cvyntar. :cheers:

Shulc

February 23rd, 2011, 09:38 AM

^^ух-ты, интересные факты!, история Львова безгранична!

Krzychu70

February 23rd, 2011, 09:52 AM

Krzychu70 hodyt' pro inshe. Vin pytavsja chy toj lev ne pohodyt' z Cvyntarja orljat. Hotiv napysaty scho ni, ale prydyvyvshys' spravdi mozhna pobachyty podibnu stylistyku. Mene ne zdyvuje jakscho toj lev spravdi pereroblena statuja "pozychena" z Orljat u 70yh koly sovity znesly toj cvyntar. :cheers:

Fira, djakuju, meni tochno hodylo pro te, sho Ty napysav - chy tsej lev stojav kolys' na cvyntarji orljat? Tilky pysaty po ukrajin'sky sche dla mene duzhe trudno :).

Shulc

February 23rd, 2011, 01:54 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWTxJLkOklI/AAAAAAAABCQ/3Mmc1G6Zh7Q/s512/DSCN3164.JPG
https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWTxJMJ-HQI/AAAAAAAABCc/P3KbJP0yrBY/s512/DSCN3165.JPG
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWTxJZFTwLI/AAAAAAAABCk/Soc3yJStSd8/s512/DSCN3166.JPG

Shulc

February 23rd, 2011, 02:20 PM

http://lviv.ridne.net/files/imagecache/preview/images/anc_20060927p_1010027.jpg
http://nationalist.ucoz.ua/Szuchewycz_naPolskiejSzkole_weLwowie.jpg

MyNameIsK

February 23rd, 2011, 06:05 PM

Біля управління юстиції і міліції є пам"ятник борцям за волю
Його ще називають пам"ятником воротарю
http://mw2.google.com/mw-panoramio/photos/medium/2157051.jpg

SuperPIA

February 23rd, 2011, 06:16 PM

Бюст Івана Франка
Питання про спорудження у Львові пам'ятника І. Франкові згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР і
ЦК КП(б)У "Про збудування у місті Львові пам'ятників Тарасу Григоровичу Шевченку та Івану Яковичу Франку" розглядалося міською владою ще навесні 1945 р. Автором майбутніх монументів мав бути скульптор Іван Севера, але через відсутність необхідної суми пропозиція не була реалізована. Перший у Львові пам'ятник Івану Франку у вигляді бронзового бюсту письменника на невисокому постаменті був споруджений у саду, що оточує будинок І. Франка на однойменній вулиці, у 1948 р. Його автором був скульптор Пивоваров.

http://www.lvivcenter.org/image.php?pictureid=835&x=420&y=270

Оригінал тут (http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=835)

SuperPIA

February 23rd, 2011, 06:59 PM

В продовження теми І.Франка цікава історія пам'ятника навпроти університету:

http://www.lvivpost.net/images/stories/2009/868/fr.jpg

31 жовтня 2009 року минуло 45 років тому у Львові відкрили пам’ятник Франку
ЗМІ, на жаль, так і не згадали, що цього дня 1964 року посеред Львова постав восьмимет*ровий Вічний революціонер. А разом зі своїм постаментом той монумент узагалі здійнявся на 12,5 метра.

Восьмиметрова... невидимка

Коли автор цієї публікації спробував знайти в Інтернеті хоч якусь інформацію про пам'ятник Іванові Франку в парку його імені навпроти Львівського національного університету, також перейменованого 1940 року на честь Каменяра, то натрапляв хіба що на згадки про знамениті мітинги біля підніжжя цього монументу. Адже саме біля нього творили у 1988му Товариство української мови, яке кувало кадри для багатьох політичних партій і Верховної Ради першого демократичного скликання, яка проголосила незалежність України, а також проводили того ж року найперші публічні маніфестації в Україні проти комуністичного режиму.

Натомість сам пам'ятник згадується у Всесвітній павутині вкрай скупо. Навіть імена його скульпторів Валентина Борисенка, Дмитра Крвавича, Еммануїла Миська, Василя Одрехівського та Якова Чайки подані лише ініціалами. А про архітектора цього монумента Андрія Шуляра - взагалі ані слова.

Та й у тих друкованих виданнях, які видані у незалежній Україні, про восьмиметрового Вічного революціонера коли щось і написано, то лише одним неодмінно критичним реченням. Зводяться вони до наступного знаменника: цей пам'ятник мав відповідати канонам соцреалізму, бо інакшого 40 років тому не поставили б.

А тому для читача, можливо, буде одкровенням ось така цитата з книги львівського дослідника Валерія Грабовського "Крвавич":
"...Видавництво "Каменяр" випустило в світ книгу під назвою "Львів". Там - репродукції пам'ятника Іванові Франку та Монументу перемоги над фашизмом. Запобігливий обкомівський цензор викреслює прізвища усього авторського колективу. Аби не було згадки про Крвавича".

Кривавий детектив

Водночас, авторів пам'ятника Іванові Франку, зі слів Грабовського, "не бажав сприймати мистецький Львів"; "найбільше дісталося Крвавичу"; "атаки велися з усіх усюд"; "в чому його лише не звинувачували, яких тільки ярликів не навішували". Тому залишається відкритим питання про те, чию ж опінію - обкомівську чи мистецького Львова - втілювала одного пізнього вечора на площі Ринок у Львові група молодиків, яка залишила на тілі Крвавича шість ножових ран?..

А коли другу з них, то яких саме митців міг спровокувати Крвавич? Патріотів України чи їхніх апологетів?

У перших із них алібі є - вони не проводили б свої мітинги біля одіозного для них пам'ятника. Натомість других зраджує не лише обкомівський цензор книги "Львів", а й звинувачення Крвавича у націоналізмі після того, як він поставив пам'ятник Маркіяну Шашкевичу в селі Підлисся на Львівщині.

А коли погруддя цьому нашому видатному співвітчизнику біля Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, також створене Крвавичем, демонтували нібито тому, що його могли зруйнувати атмосферні впливи, обуренню творчої інтелігенції тою вигадкою не було меж. Тож навряд чи й справді Крвавич догоджав владі пам'ятником Іванові Франку.

Тим паче, що ректор Львівського інституту прикладного і декоративного інституту, де навчався скульптор, обмовився, що той "такую дипломную работу сделал, что если бы такую вещь Верка Мухина (автор відомого пам'ятника "Робітник і колгоспниця" у Москві - "Пошта") выполнила, ее бы голой задницей посадили на кремлевскую звезду"...

Безкрила брила?..

Для того, аби з'ясувати враження львів'ян про Івана Франка у граніті, автор цієї публікації провів опитування серед своїх знайомих. Їхні думки поділилися на дві категорії.

Одні вважають, що пам'ятник виготовили відповідно до вимог його замовників*партапаратників. Інші - що монумент виготовлений... бездарно.

Перші з цих критиків стверджували приблиз*но таке: "Пам'ятник є кон'юнктурно*тенденційною брилоюмаскою, виліпленою за казенним образом і подобою, поверхневим, викривленим та спрощеним відображенням офіційної совєтської вульгарно*соціологічної догми про "Вічного революціонера" і "Титана праці", втисканням Івана Франка у рамки винятково "борця за ідеали", підміною панорамного образу складного й багатогранного митця іконографічним кліше, що містить лише один компонент цієї постаті, зміщенням наголосу (як, до слова, і у прізвищі Івана Франка, котре було на першому складі, однак було перенесене, аби не плутати українця з диктатором Іспанії)".

А висловлюючись коротше - мовляв, Іван Франко напоровся на те, проти чого боровся, - на бюрократичну регламентацію та перевдягання живої людини у доктринерську тогу. Однак обвинувачення Крвавича у націоналізмі не можуть не наштовхувати й на інше пояснення саме такому пам'ятнику Іванові Франку.

Адже у 1960х роках у кожній книзі про Каменяра писали, що він "не зумів дорости, піднестися до розуміння марксизму". Натомість завдяки львівським скульпторам Іван Франко постав восьмиметровим велетнем.

Причому ще й таким, яким він сам себе змалював у своїх творах: "Я є мужик, пролог, не епілог". Тож чи не послухалися львівські скульптори передусім самого Івана Франка?..

Утім, може, саме йому й уподібнилися вони, прочитавши наступні рядки Івана Франка: "...У нас довго будуть потрібні такі, як я, щоб розбуджували інтерес до духовного життя і громадили матеріал, обтесаний бодай з грубшого"?.. А позаяк "панорамно" охопити його багатогранну постать, яку кожен бачить посвоєму, мабуть, неможливо, приміром, особисто автор цієї публікації цілком погоджується наголошенням у монументі Іванові Франку на найсуттєвішому для нас.

Ледь встигли

А стосовно думки тих, хто вважає, що пам'ятник не вдався, то з нею принаймні частково погодився й В. Грабовський, позаяк написав: "...низка речей трапилася не з вини творчої групи (скульпторів - "Пошта")". А також переповів про ті обставини, які не могли не вплинути на роботу монументалістів:

"...митцям виділяється приміщення костелу сакраменток"; "не маючи досвіду виконання великомасштабної роботи, працювали методом спроб і помилок, день за днем долаючи як організаційні, так і творчі бар'єри: робиться конструкція з телеграфних стовпів, каркас, ввозиться добрих два десятки вантажних машин глини, встановлюється риштовання. Працюють по черзі: один - на риштованні, другий - за двадцять метрів од роботи. Доводиться ліпити під диктовку. Лише у перервах, спустившись з двадцятиметрової висоти, можна переконатися на власні очі у зробленому...

Творча група проектувала пам'ятник Івану Франку з розрахунку на те, що він буде виготовлятися з бронзи й граніту. Однак на той час приймається урядове рішення, в якому бронза оголошується стратегічною сировиною. Лишається робота з пізнього ранку до пізньої ночі...

Митці спішили, відчуваючи зміну ідеологічного курсу. Політичні вітри хрущовської відлиги згасали. Це розумілося у всьому. Обкомівці заметушилися. То вже згодом Крвавич скаже: "Якби ми не встигли зробити пам'ятник саме у 1964 році, до зняття Хрущова з усіх посад, ще довго Львів чекав би своєї черги на право встановлення не імпортованих, а власних пам'ятників".

Замість епілогу

Тож чи вибачимо авторам пам'ятника "низку речей", зваживши на головне - повернення одному з найвидатніших наших земляків принаймні частини тих боргів, які завинили йому галичани? Адже вони тричі забалотували його на виборах до австрійського парламенту та галицького сейму, перед будинком якого й поставили 1964 року Івану Франку монумент. До слова, тепер у цій споруді - університет, до якого енциклопедистаФранка не впустили викладати...

Його відмовлялися брати на роботу в друковані видання, прирікаючи на життя впроголодь. Його дружина збожеволіла, не маючи за що купити сорочку дитині. Йому надсилали шнурок, аби він повісився. У нього кидали камінням, влучивши у його сина Андрія, після чого той тяжко захворів, а невдовзі - помер. А тепер він ще й муляє нам очі своєю могутньою постаттю?..

http://www.lvivpost.net/content/view/6246/410/

SuperPIA

February 23rd, 2011, 07:10 PM

http://www.agatov.com/images/stories/Katalog/teslev/zl11.jpg

SuperPIA

February 23rd, 2011, 07:16 PM

Хто відвідував у Львові знаменитий Личаківський цвинтар, той не міг не звернути увагу на величавий надмогильний пам’ятник Великому Каменяреві Івану Франкові, який був відкритий 28 травня 1933 року, в час, коли на території іншої частини України – підсовєтської, лютував страшний голод. Але мало хто й дотепер знає, що автором цього надмогильного пам'ятника є уродженець Пирятина на Полтавщині Сергій Литвиненко, який народився 5 жовтня 1899 року. Він також є творцем скульптурного портрету іншого відомого галичанина – св.пам. Митрополита графа Андрея Шептицького (1935). До того ж, починаючи від 1933 року Сергій Литвиненко на замовлення львівської «Просвіти» виготовив також портрети видатних уродженців Наддніпряншини - молодого Тараса Шевченка, гетьмана Івана Мазепи.

http://www.ukrnationalism.org.ua/get/img.cgi?n=7735

у надгробному пам’ятникові Іванові Франку він якнайвимовніше втілив провідну ідею життя, праці та творчості Великого Каменяра – невтомно працювати на благо української нації.

Земний життєвий шлях Маестро уродженця полтавських теренів Сергія Литвиненка є направду героїчним і страждальницьким.

У січні 1919 року він пішов добровольцем в Армію УНР, а вже в травні 1920 року отримав у Кам'янець-Подільській Спільній Юнацькій Школі звання хорунжого. Принагідно зазначу, що курсовим старшиною у цій Школі був інший знаменитий полтавчанин Аверклій Матвійович Гончаренко, командир славних лицарів-крутянців зі студентського куреня. Коли, після поразки перших визвольних змагань, Армія УНР була інтернована поляками, Сергій Литивиненко два роки перебував у таборі інтернованих українських вояків у Ланцуті і Вадовіцах, а пізніше (1924-29) студіював у професора Константина Лящкі у досить відомій на той час Краківській Академії мистецтв. Був головою Спілки студентів емігрантів (1926-29). Від 1929 року коротко замешкав у Парижі, де захопився французькою модерністичною скульптурою, вивчав творчість Родена та Бурделя, у Франції продовжив своє навчання та виставкову діяльність в «Салоні Тюїльрі», але невдовзі (1930) перенісся до Львова, де згодом став найвидатнішим скульптором Західної України, що тоді перебувала під польською окупацією.

Очевидно, що якраз під впливом Родена та його учня Бурделя (якого настигла смерть у 1929 році), Литвиненко зацікавився монументальною скульптурою, кажуть, що він часто простоював біля пам'ятників їхнього авторства Оноре Бальзаку (роботи Родена) та Адаму Міцкевичу (роботи Бурделя), а планшет із фотографією надгробного пам'ятника Іванові Франкові на Личакові незмінно висів у його майстерні на почесному місці.

Від 1933 року очолював у Львові керамічну фабрику «Око», приміщення якої знаходилося на території фабрики будівельних матеріалів Івана Левинського. Мав творчу майстерню у Львові, спочатку при вулиці Пісковій у приміщенні Вільної академії, а згодом (1936-44) – при колишній вулиці Мончинського, 62. Слід окремо зазначити, що в цей час Сергій Литвиненко виготовив на замовлення Української католицької семінарії бронзові скульптури святих Кирила і Мефодія, як також статуї галицького короля Данила та київського князя Володимира Великого, як також погруддя (1933) та фігуру (1941) все того ж таки генія Івана Франка, а ще - погруддя композитора Василя Барвінського (1933) та головного отамана військо УНР Симона Петлюри (1936), статую Тараса Шевченка (1940).

Під час так званого «львівського періоду» (1930-44) Литвиненко також створив пам’ятники полеглим за Волю України у Ланцуті, українським героям на цвинтарі Яворова, героям Української Галицької Армії у Раві-Руській, став автором скульптурних портретів ідеологові українського націоналізму Миколі Міхновському, генералові Мирону Тарнавському, надгробних пам’ятників поетові В.Пачовському, акторові М.Бенцалеві та І.Левинському, Р.Купчинському, погрудь Миколи Колесси та Ростислава Єндика, виготовив монумент Тарасові Шевченку в Косові.

В період німецької окупації Львова деякий час (1943-44) викладав у Вищій образотворчій студії.

По закінченню совєтсько-німецької війни на території України Литвиненко з дружиною Надією переїжджає спочатку до Західної Німеччини (1944), а згодом (1949) до Нью-Йорку в США, де за його активної участі було створено Український літературно-мистецький клуб та Об'єднання Мистців Українців Америці (ОМУА). Литвиненко був їх першим головою, централя ОМУА була у Нью-Йорку, а філія – у Філадельфії. Серед відомих живописних портретів Сергія Литвиненка можна назвати полотна із зображенням поета Євгена Маланюка, науковця і громадсько-політичного діяча проф. Володимира Кубійовича, видатної малярки й поетеси Емми Андієвської. Бронзовий портрет Гетьманівни його ж авторства було відзначено Великою Американською нагородою.

Мешкав Сергій Литвиненко у Нью-Йорку на так званій «українській» Другій авеню. Уродженець провінційного Пирятина на Полтавщині, він прихилив до себе вихідців із Великої України, але до нього як до авторитетного мистця, що тривалий час проживав і працював у Львові, горнулись галичани. Так чи інакше йому, Литвиненкові, далеко від України вдалось об'єднати розкиданих по усьому американському континентові мистців та літераторів українського роду.

Сергій Литвиненко мав чимало персональних виставок, працював не лише як скульптор та художник, але і як різьбяр та керамік, у тому числі застосовуючи неокласичні засоби виразу, при створенні портрету вдало передавав психологічну характеристику особи, створював гарні жанрові композиції. Особливо відомими є його монументальні іконостаси в церкві Святого Миколая в Чикаго та в церкві Святого Володимира і Ольги у Вінніпегу. Він також є автором пам’ятників С.Шухевичу (Амберг, Західна Німеччина), І.Раковському (Нью-Джерзі, США), В.Блавацькому (Філадельфія, США), знову ж таки Іванові Франкові (Глен Спей, США).

Помер уродженець пирятинської землі Сергій Литвиненко, який намагався у своїх творах і діяльності об'єднати таку неоднорідну, але єдину за історією і культурою, Україну, 20 червня 1964 року у США, похований далеко від рідної Полтавщини, на цвинтарі у Бавнд Бруку (Нью Джерзі, США).

http://www.ukrnationalism.org.ua/publications/?n=1834

SuperPIA

February 23rd, 2011, 07:49 PM

Ще доволі цікавий факт з історії пам'ятника на Личакові.
У конкурсі проектів приймав відомий львівський митець І.Труш, ось уривок із статті:

Ще одна грань у творчості Труша, присвяченій Франкові, – це робота над пам’ятником
письменникові. Існує міф, який підтримувала навіть дочка художника, що над проектом
митець почав працювати в 30-х роках.
“Приблизно в 1930 році був оголошений конкурс на надмогильний пам’ятник І. Франкові.
Батько викінчив свій проект. Зробив план і макет”. Аріадна Труш [18].
Насправді, Труш починає працювати (і то офіційно) над проектом пам’ятника зразу
після смерті Каменяра, що підтверджує поданий нижче лист:
“До Високоповажного пана Івана Труша
Артиста маляра у Львові.
Комітет ювілейного дару Іванови Франкові приймає до відомости Ваше зобов’язання
виготовити артистичний план надгробного пам’ятника І. Франкові за гонорар 500 корон,
(нерозбірливо) у трьох рівних рамах, а се 1 падолиста і по виданню проекту, з тою
додатковою вимогою, що артистичні додатки до пам’ятника (медальйон і інші різьби) мають
бути також замовлені у Вас за гонорар не більше 2500 корон.

Для Труша робота в скульптурі не була чимось новим. Працювати в цій галузі, яка
поєднувала й різьбу, й архітектуру, йому дозволяли фах й освіта. Він уже раніше брав участь
у конкурсі на пам’ятник Т.Г. Шевченкові в Києві. Маловідомий факт, але Труш був автором
декількох скульптурних погрудь, у тому числі надгробних пам’ятників.
Для проекту Труш робить численні начерки в пошуках відповідної композиції. За
однією з перших версій митець розміщує погруддя письменника на невисокому пілоні,
який спирається на комбінацію геометричних прямокутних симетрично розташованих
форм, з яких виступає горизонтальна напівовальна плита. У наступних версіях він залишає
головну конструкцію – пілон й основу, несуттєво змінює їхні пропорції. Композицію з
постаттю Каменяра художник відкидає як таку, що є складною і не відповідає змістові
надгробка. Треба згадати, що Труш – теоретик мистецтва прекрасно розумів завдання, які
слід вирішувати при спорудженні пам’ятника історичній особі.

За вимогами комітету, Труш мав, окрім макета на трьох планшетах, подати
архітектурні плани та детально опрацьовані креслення для подальшого їхнього
упровадження. Остаточна версія мала вигляд пілона, у верхній фасадній частині якого
митець помістив жіночу голову. Авторських пояснень такого рішення ми не знаходимо,
але зрозуміло, що прекрасне жіноче обличчя мало б символізувати музу, натхнення
й одночасно смуток та жаль. Труш міг здогадатись, що навіть у варіанті абстрактно-
символічного трактування образу “Натхнення” публіка однаково почала б шукати
прообраз. Наслідки могли бути фатальними: подібність до якоїсь панянки розгнівала
б усю галицьку громадськість. Художник чинить досить мудро: моделлю стає далека
Франкова родичка – К. Косова.
На світлині, зробленій у майстерні художника в час його праці над проектом, бачимо, 99
що, окрім самого макета, І. Труш виконав ще збільшений скульптурний жіночий образ із
метою подальшого опрацювання моделі.
Софія Чехович, роблячи огляд критичних статей, присвячених І. Трушеві, наводить
уривок замітки з “Gazetу Lwowskіej” за 1926 р.: “ Робітня художника в кінці міста,
це невеликий, ясний і симпатичний куток для роботи. В робітні звертає увагу модель
пам’ятника І.Франка. Хоча знаємо Труша як живописця, він займається також різьбою.
Десять літ працював він над цим проектом. Бачимо обеліск та овіяне меланхолією жіноче
обличчя. Композиція повна лірики, приковує увагу оригінальністю” [23].
Незаангажований обсервент свого часу дав об’єктивну оцінку Трушевому проекту, яка
істотно не мала б змінитись і сьогодні. Труш зробив гідний проект пам’ятника Каменяреві.
Проект не переміг у конкурсі, але, як вияв великої шани однієї великої людини до іншої,
він залишиться безцінним музейним експонатом.

http://i042.radikal.ru/1102/04/bf3493300036.jpg

Fira

February 24th, 2011, 03:33 AM

Fira, djakuju, meni tochno hodylo pro te, sho Ty napysav - chy tsej lev stojav kolys' na cvyntarji orljat? Tilky pysaty po ukrajin'sky sche dla mene duzhe trudno :).

No wiesz ze ja wiem po polsku, nie? Co do tego lewa to nie wiem ale mysle ze to calkiem mozliwe. Pozdro. :cheers:

SuperPIA

February 24th, 2011, 01:30 PM

Пам'ятник Слави
http://www.lvivcenter.org/image.php?pictureid=518&x=420&y=287
Фото представляє фрагмент пам'ятника Слави та центральний вхід через колонаду до комплексу цвинтаря Орлят на Личакові. На цвинтарі Орлят поховані поляки, полеглі під час драматичних подій польсько-української війни 1918-1919 рр. Конкурс на проект меморіалу оголошено в 1921 р., його переможцем став молодий інженер, студент архітектури Львівської політехніки Рудольф Індрух. Першим етапом реалізації проекту була побудова каплиці, наріжний камінь під яку закладено 26 червня 1922 р. Посвячення відбулося 28 вересня 1924 р. Пам'ятник американським літунам урочисто відкрито 30 травня 1925 р. Упродовж усього часу до жовтня 1932 р. тривала побудова катакомб. 28 квітня 1929 р. відбулась церемонія посвячення наріжного каменя пам'ятника Слави, що урочисто відкрився 11 листопада 1934 р. Напис на брамі 12-колонного портика: "Mortui, sunt ut liberi vivamus". 26 травня 1938 р. біля правого крила катакомб споруджено пам'ятник французьким піхотинцям.

Взято тут (http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture?pictureid=518)

P.S. Як на мене то є схожість з пам'ятником на Зеленій, але якщо добре придивитись, то гриви різні.

Krzychu70

February 25th, 2011, 12:48 PM

No wiesz ze ja wiem po polsku, nie? Co do tego lewa to nie wiem ale mysle ze to calkiem mozliwe. Pozdro. :cheers:

Fira, wiem, że znasz polski:); wiem też, że większość ukraińskich Forumowiczów rozumie po polsku, tylko jakoś mi było niezręcznie pisać po polsku na forum ukraińskim, w dodatku zadając pytanie o pomnik z Cmentarza Orląt...
A za Twoją odpowiedź bardzo dziękuję:cheers:

P.S. Як на мене то є схожість з пам'ятником на Зеленій, але якщо добре придивитись, то гриви різні.

SuperPIA, duzhe djakuju! :cheers:
W sumie tylnia łapa lwa też inaczej wygląda. Na tym archiwalnym zdjęciu jest dobrze widoczna, a na pomniku z ul. Zielonej zasłania ją tarcza.
Zastanawia mnie jeszcze jedna rzecz: na współczesnym zdjęciu, na prawo od napisu L'VIV widać chyba datę 1972 (?). Wiadomo, że władze radzieckie zniszczyły pomnik w sierpniu 1971 r. Może to się ze sobą łączy, a sam pomnik uległ pewnym przeróbkom?
Pozdrawiam serdecznie:).

Shulc

February 25th, 2011, 01:53 PM

ул Левицкого

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWeXoDWa7BI/AAAAAAAABFA/l3kL78JQrwo/s512/DSCN3198.JPG

ул Князя Романа

https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWeXzED8x0I/AAAAAAAABFI/j8TYng1HlDE/s512/DSCN3203.JPG

Shulc

February 26th, 2011, 11:50 AM

во дворе паба по ул Армянской

https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TUrCqWPVumI/AAAAAAAAAXk/_7lFOc6cSyQ/s800/IMG_2860.JPG

Shulc

February 26th, 2011, 03:16 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWj5rjFLfqI/AAAAAAAABHk/WN6SGZEkGHc/s512/DSCN3210.JPG

https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWj5sZfaI6I/AAAAAAAABHs/mjH9wx1PGnE/s512/DSCN3212.JPG

Shulc

February 26th, 2011, 06:48 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWks2YuwbgI/AAAAAAAABKA/hnhOlONibYc/s512/DSCN3228.JPG
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWks2QxSPtI/AAAAAAAABKI/N6bqRkG-G28/s512/DSCN3229.JPG
https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWks2T88nfI/AAAAAAAABKQ/W5LfDl5mNlg/s512/DSCN3227.JPG
https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWks3Ech85I/AAAAAAAABKY/sSEgGZfATaY/s512/DSCN3232.JPG

Shulc

February 26th, 2011, 06:51 PM

https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWks3Dlu1iI/AAAAAAAABJI/Tx_XO1fK01c/s640/DSCN3233.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWkvRNdIFII/AAAAAAAABLQ/0IzXfoOh6Hg/s512/DSCN3234.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWkvR7irwwI/AAAAAAAABLY/Ex9OVK1HOaU/s512/DSCN3238.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWkvTMbU2uI/AAAAAAAABLg/sW2zVGr2KEk/s512/DSCN3244.JPG

Shulc

February 26th, 2011, 07:28 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWk2zVqfbjI/AAAAAAAABL8/uxifIrCkfi4/s640/DSCN3245.JPG
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWk20fee4xI/AAAAAAAABMM/9H076gTl7f8/s640/DSCN3249.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWk20w8Rx3I/AAAAAAAABMw/u3Hl3v184EU/s512/DSCN3255.JPG

Shulc

February 27th, 2011, 09:00 PM

Черновола

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWqe8um-2hI/AAAAAAAABSs/YcAoHs95iKI/s512/DSCN3354.JPG
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWqe8bChnaI/AAAAAAAABS0/Hpwh8qG1YUI/s512/DSCN3352.JPG

Shulc

February 27th, 2011, 09:02 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWqe7zrQHMI/AAAAAAAABS8/Mm4_xDEeevY/s512/DSCN3257.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWqe8PGjjqI/AAAAAAAABSc/1VI3r9HqI0g/s640/DSCN3258.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWqe7wkCUrI/AAAAAAAABSY/4NqdwudMYXQ/s640/DSCN3259.JPG

Shulc

March 1st, 2011, 03:53 PM

https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TWzuMhOWSCI/AAAAAAAABdQ/DK2VfMMaYC8/s512/DSCN3451.JPG

seklh

March 2nd, 2011, 05:14 PM

Nh4roGBm5Ac

Shulc

March 2nd, 2011, 09:20 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6TrJAT0oI/AAAAAAAABlQ/rNpFb1OaBA8/s512/DSCN3459.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6TwC_FQdI/AAAAAAAABh4/ZvTWOfbhXtY/s640/DSCN3481.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6TyoL5BKI/AAAAAAAABiw/fwcwGILY8Rw/s640/DSCN3497.JPG

Shulc

March 2nd, 2011, 09:21 PM

https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6T43P6juI/AAAAAAAABnI/a53w4fHKpi4/s512/DSCN3523.JPG

Shulc

March 2nd, 2011, 09:22 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6T5z5xNaI/AAAAAAAABnw/k1wR72QdWeY/s512/DSCN3537.JPGhttps://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6T6HSnlbI/AAAAAAAABoY/2zZYWY41cX4/s512/DSCN3538.JPGhttps://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW6T6McDCpI/AAAAAAAABok/o5VJ_hUb_Pw/s512/DSCN3539.JPG

Shulc

March 3rd, 2011, 02:25 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW-BdKFr5WI/AAAAAAAABtc/ymo112HrAlQ/s640/IMG_2968.JPG
https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW-BfuTjTeI/AAAAAAAABuE/IJcjKL1lA50/s640/IMG_2980.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW-BhlJ0cdI/AAAAAAAABus/GHqQfQ7bUpY/s512/IMG_2991.JPG
https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW-Bi8p02_I/AAAAAAAABu0/lVvUHttqMcM/s512/IMG_2994.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TW-BTJVmb3I/AAAAAAAABs4/n9K7EyjTtok/s640/IMG_2961.JPG

Shulc

March 4th, 2011, 08:30 PM

http://lviv.expres.ua/news/2011/03/04/43275

У Львові постане пам'ятник вченим, розстріляним нацистами на Вулецьких пагорбах
П'ятниця, 4 Березня, 2011 - 16:01

Виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівне обгрунтування, історико-містобудівне обгрунтування та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та спорудження Національним університетом "Львівська політехніка" пам'ятника вченим міста Львова, розстріляним на Вулецьких пагорбах. Відповідне рішення виконавчий комітет прийняв сьогодні, 4 березня.

Постане майбутній пам'ятник у парку "Студентів" (між вулицями Сахарова, Відкрита, Лукаша, Карпинця). Максимальна висота пам'ятника - 8 метрів. Документом, який затвердили сьогодні на засіданні виконкому, передбачено також розпланування території парку та благоустрій у зоні
спорудження пам'ятника. так, біля нього буде встановлено лавки, урни для сміття. На вулицях Лукаша та Сахарова з'являться інформаційні вказівники до пам'ятника.

Як повідомив Юрій Криворучко, начальник управління архітектури Львівської міської ради, на міжнародний конкурс було подано 28 проектів, більшість з яких було подано польськими архітекторами. "Перемогла пластична скульптурна концепція професора Слів із Кракова та
архітектурна концепція архітектора зі Львова Трохименка", - зазначив він.

"Символіка цього знаку така: арка з десяти каменів, які символізують десять заповідей Божих, - каже Юрій Криворучко. - П'ята заповідь, яка говорить "Не убий", буде порушена та ніби загрожуватиме всій арці. Це символізуватиме те, що коли людина порушує якусь заповідь Божу, то є загроза зруйнувати усю цілісність конструкції світу".

На пам'ятнику буде напис "Вченим Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах" українською, польською та німецькою мовами. Окрім того, на пам'ятнику буде поміщено інформаційну таблицю з прізвищами тих, хто загинув.

Пам'ятник загиблим вченим буде виконано з граніту.

greyi

March 5th, 2011, 11:50 AM

Пам'ятник вченим, розстріляним нацистами на Вулецьких пагорбах

Це вроді як нерешті остаточний затверджений варіант пам'ятника та благоустрою навколо нього.
https://lh5.googleusercontent.com/_o-3lNSJHSJw/TXIBL0JrosI/AAAAAAAAD5c/9e_KowPe9_k/s720/ACCamera_344.jpg

Планується заодно і впорядкувати частину парку, зробити огляядові площадки:
https://lh6.googleusercontent.com/_o-3lNSJHSJw/TXIBG9zE2GI/AAAAAAAAD40/fo6zkXpQjcE/s800/ACCamera_20.jpg
(зліва - вул.Сахарова, справа - студмістечко політеху, зовсім посередині - існуючий хрест)

https://lh5.googleusercontent.com/_o-3lNSJHSJw/TXIBFnK84CI/AAAAAAAAD4s/mQNiYNkVQBc/s576/ACCamera_23.jpg

https://lh6.googleusercontent.com/_o-3lNSJHSJw/TXIBJ5t8a3I/AAAAAAAAD5I/jHGso67tXt0/s512/ACCamera_2948.jpg

Хочуть встигнути з відкриттям пам'ятника до 4 липня, щоб було на день річниці тих подій, але якось не дуже багато часу лишилось, тому добре було б і до осені побачити відкриття :)

Кому цікаво, можете глянути альбомчик - там стоміліонів варіантів розміщення пам'ятника :) Типу в кінці альбома остаточний.

https://picasaweb.google.com/nickolay.kravtsov/Poli_park?feat=directlink

Shulc

March 5th, 2011, 03:55 PM

да, памятник прошел общественное слушание, проект был представлен такой http://www.skyscrapercity.com/showpost.php?p=73130741&postcount=188, вроде сходится с выше указаным, даже большую территорию хотят облагородить!

greyi

March 5th, 2011, 09:30 PM

Shulc, ну та, то було містобудівельне обгрунтування. Його досить сильно скоректували, щоб списатись в бюджет і в терміни. В кінцевому результаті польська і українська сторони погодили те, що я виклав і скоро мають починати будувати :)

Shulc

March 6th, 2011, 11:07 AM

даже после корректировки проект масштабный!:)

Shulc

March 6th, 2011, 08:22 PM

ул Научная

https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXPDFXOEouI/AAAAAAAAB6g/9m95vpgUYjw/s512/IMG_3141.JPG

Shulc

March 7th, 2011, 06:52 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXUG5fFAV7I/AAAAAAAAB_w/wlD5ESCQh7k/s512/DSCN3571.JPG

Shulc

March 7th, 2011, 06:57 PM

https://lh5.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXUOCKKvYpI/AAAAAAAACB0/QNRPUJ8CPUI/s512/DSCN3596.JPG

Shulc

March 7th, 2011, 07:25 PM

ул Лычаковская

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXUTcU4Y8eI/AAAAAAAACCY/GaMVhCsRnhs/s640/DSCN3637.JPG

Shulc

March 7th, 2011, 07:41 PM

https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXUTym22XHI/AAAAAAAACFY/SAjZo-MpCu4/s640/DSCN3702.JPG

Shulc

March 7th, 2011, 08:01 PM

https://lh3.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXUTfZjQfjI/AAAAAAAACII/_WaHc_FQkjE/s512/DSCN3665.JPG

Shulc

March 8th, 2011, 10:52 PM

https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXaVgeSIAqI/AAAAAAAACLY/fMvCl1Y0Zrw/s640/IMG_3210.JPG
https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXaVUr0Pl5I/AAAAAAAACKo/DC96Mp9eqIo/s512/IMG_3196.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXaVUOd3XLI/AAAAAAAACKc/kEDVF8O3GP8/s512/IMG_3195.JPG

Shulc

March 8th, 2011, 10:54 PM

https://lh4.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXaVTN8hbrI/AAAAAAAACKQ/5EAmi0qGRMg/s640/IMG_3189.JPG
https://lh6.googleusercontent.com/_T3ArBj10CW8/TXaVQ5OcciI/AAAAAAAACJo/QdfVbJsPxEw/s512/IMG_3179.JPG

SuperPIA

March 9th, 2011, 02:20 PM

Івасюк у кептарі. Фото майбутнього пам’ятника у Львові

Цього року у Львові на проспекті Шевченка навпроти будинку профспілок встановлять пам’ятник українському композитору Володимиру Івасюку. За задумом авторів скульптури, пісняр одягнений у сорочку та штани, а також у кептар.

Як зазначив ZAXID.NET скульптор Сергій Олешко, пам’ятник встановлять між теперішніми двома дерев’яними кіосками, які є перед будинком профспілок.

Нагадаємо, у 2006 році під час святкування 750-річниці Львова музикант Святослав Вакарчук на урочистій церемонії з цієї нагоди звернувся до міського голови Львова, депутатів міської ради та всіх львів’ян з проханням дати згоду на встановлення у місті пам'ятника Володимиру Івасюку за власні кошти.

"Є домовленості, що Святослав Вакарчук профінансує пам’ятник з бронзи, а місто – благоустрій прилеглої території. Минулого року розроблялася проектно-кошторисна документація території. Кошторис пам’ятника складуть його автори", - зазначив заступник мера Львова Василь Косів.

Автори пам’ятника Володимиру Івасюкові – скульптор Сергій Олешко (автор пам’ятників художнику Іванові Трушу, літературному персонажу - Швейку, лемківському художнику Никифорові Дровняку) та архітектор Михайло Ягольник. Планується, що пам’ятник буде заввишки 2,6 метра та стоятиме на невеликому постаменті.

Один із основоположників української естрадної музики, композитор і поет Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року. Саме він у 21 рік склав пісні «Червона рута» й «Водограй», які 13 вересня 1970 року вперше виконав з Оленою Кузнецовою у програмі Українського телебачення «Камертон доброго настрою».

Фото публікуються вперше. ZAXID.NET вдячний Сергію Олешко за надані фото.

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7107.jpg

Володимир Івасюк. Фото майбутнього пам’ятника у Львові

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7108.jpg

Володимир Івасюк. Фото майбутнього пам’ятника у Львові

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7110.jpg

Місце, де, ймовірно, встановлять пам'ятник Володимиру Івасюку

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7111.jpg

Місце, де, ймовірно, встановлять пам'ятник Володимиру Івасюку

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7112.jpg

Місце, де, ймовірно, встановлять пам'ятник Володимиру Івасюку

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7113.jpg

Володимир Івасюк. Фото майбутнього пам’ятника у Львові

Оригінал тут (http://zaxid.net/article/87715/)

Shulc

March 9th, 2011, 03:27 PM

^^ наконец-то!:banana:

ophizer

March 9th, 2011, 05:22 PM

Івасюк у кептарі. Фото майбутнього пам’ятника у Львові

http://zaxid.net/images/photo/preview_ImageSrc_7113.jpg

ракурс якийсь не вдалий :cripes:

Shulc

March 9th, 2011, 08:12 PM

http://static.panoramio.com/photos/medium/49222907.jpg

Академия Сухопутных войск

http://static.panoramio.com/photos/medium/49222230.jpg

Shulc

March 11th, 2011, 10:46 PM

У Львові на місці церкви апостола Андрія та св. Володимира на Богданівці, зруйнованої 1960 року, встановлять пам’ятну дошку.

10 березня під час сесії Львівської міськради до міського голови Львова Андрія Садового звернувся депутат від фракції «Свободи» Тарас Семущак, який поінформував, що «виконавчий комітет Львівської міської ради депутатів трудящих рішенням №1245 від 15 грудня 1960 задовольнив клопотання управління Львівської залізниці, виділивши їй земельну ділянку під будівництво житлового будинку на розі вул. Городоцької та Клари Цеткін, «в тому числі подвір’я Володимирівської церкви з правом її знесення».

«50 років тому це цинічне рішення передбачало «перенесення дерев в нові місця по заключенню треста зеленого будівництва та дозволу Райкомунгоспу», а знесення церкви (збудованої 1918 року) відбулось бульдозерами з вивезенням на смітник», - сказав депутат.

Він запропонував встановити пам’ятник знак на розі вул. Городоцької та Уляни Кравченко на честь зруйнованої церкви.

Своєю чергою міський голова Львова Андрій Садовий доручив директору департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Наталії Павлюк виготовити спеціальну таблицю.

«Кошти на це ми знайдемо, спільно прийдемо туди і помолимось. Це дуже слушна пропозиція», – наголосив мер.

http://zaxid.net/newsua/2011/3/11/94033/

Shulc

March 12th, 2011, 02:21 PM

http://static.panoramio.com/photos/medium/49348961.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348963.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348965.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348972.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348974.jpg

Shulc

March 12th, 2011, 02:23 PM

http://static.panoramio.com/photos/medium/49348977.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348981.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348987.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49348989.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49349093.jpg

Shulc

March 12th, 2011, 02:24 PM

http://static.panoramio.com/photos/medium/49349100.jpg

Shulc

March 12th, 2011, 02:31 PM

ул Драгоманова, за музеем

http://static.panoramio.com/photos/medium/49349115.jpg
http://static.panoramio.com/photos/medium/49349114.jpg

Shulc

March 13th, 2011, 12:11 PM

http://img848.imageshack.us/img848/1851/img3580.jpg
http://img851.imageshack.us/img851/8020/img3545k.jpg
http://img52.imageshack.us/img52/6345/img3547o.jpg

Shulc

March 13th, 2011, 07:19 PM

http://img88.imageshack.us/img88/2184/img3588v.jpg

Shulc

March 14th, 2011, 07:50 PM

http://img17.imageshack.us/img17/8108/dscn3782x.jpg
http://img69.imageshack.us/img69/4710/dscn3772z.jpg

Shulc

March 15th, 2011, 07:36 PM

У Львові представлять проекти впорядкування місць Голокосту

З 16 березня до 22 квітня в Центрі міської історії експонуватиметься виставка, яка є підсумковим показом проектів, що надійшли на Міжнародний відкритий конкурс архітектурних, дизайнерських та ландшафтних проектів для впорядкування місць, пов'язаних з єврейською історією у Львові.

Як повідомили ZAXID.NET в Центрі Міської історії Центрально-Східної Європи, конкурс було оголошено рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 6 серпня 2010 року № 1076. Структура конкурсу включала три вільні ділянки міста, пов'язані з життям єврейської громади до Другої світової війни та з її винищенням під час Голокосту у Львові. Підконкурс «Площа синагог» охоплював територію, де була серцевина середньовічної єврейської дільниці. Підконкурс «Меморіальний парк «Бесойлем – дім вічності» - частину старого єврейського кладовища. Підконкурс «Меморіальний парк «Янівський концтабір» - частину території колишнього Янівського концтабору, знану як «Долина смерті».

На виставці представлено проекти-переможці, проекти з почесними відзнаками та інші проекти, що надійшли на конкурси. На виставці планують зустрічі та дискусії з авторами проектів, істориками, архітекторами. Інформація про час та теми буде розміщена на сторінці Центру міської історії.

Головною метою конкурсу було звернути увагу на багатоетнічне минуле Львова та збереження його багатокультурної спадщини. Конкурс мав два основних взаємопов'язаних завдання. Перше завдання полягало у тому, щоб звернути увагу на усвідомлення багатоетнічного минулого Львова за допомогою нового відкриття та показу єврейської спадщини міста. Інше завдання – забезпечити пошук найкращих рішень з облаштування територій, охоплених конкурсом, з метою покращення умов життя для мешканців та гостей м. Львова.

За чотири місяці, які тривав конкурс, організаторам надійшло 70 проектів до всіх конкурсних місць. Проекти надійшли з 14 країн світу: Мексика, Італія, Австрія, Україна, Франція, Німеччина, Голландія, Ізраїль, Гонконг, Польща, Чеська Республіка, Португалія, Австралія, США. Засідання міжнародного журі відбулося 21-22 грудня 2010 року і 22 грудня було оголошено переможців конкурсу у всіх трьох підконкурсах.

Журі складалося з міжнародних експертів в галузі архітектури та роботи з єврейською історичною спадщиною (голова журі - Карл Фінґергут, Рут Еллен Ґрубер та Інґо Андреас Вольф та Богдан Черкес), представника єврейської громади (Йосип Зісельс), істориків (Серґей Кравцов, Оксана Бойко) та представників міста (Василь Косів, Юрій Криворучко).

Ініціатива проведення конкурсу з'явилася в межах міжнародної конференції "Єврейська міська спадщина і історія Центрально-Східної Європи", яку організував і провів Центр міської історії Центрально-Східної Європи у жовтні 2008 р. у Львові. Співорганізатором конкурсу також виступив українсько-німецький проект Львівської міської ради та Німецького товариства міжнародної співпраці ҐмбХ (ГІЦ) "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова".
http://zaxid.net/newsua/2011/3/15/84907/