Перебудови в історичному центрі міста

[my19]

щось 3-поверхове маленьке...=) вже не пам"ятаю точно як воно виглядає...
щось з цих: http://www.domik.net/mod/web/album/?...1042;&str=696&

=)

[VelesHomais]

Обожнюю такі макети Києва класний будиночек до ерчі, дуже гармонійно вписується до місцевої архітектурної атмосфери.

[my19]

Originally Posted by Pablitisimo Maximo

А що зараз на його місці?

реконструкція

[VelesHomais]

Тобто його зруйнують чи просто щось додатково добудують?

[Pablitisimo Maximo]

Якщо зруйнують - це буде величезний злочин проти Києва.

[my19]

Originally Posted by Pablitisimo Maximo

Якщо зруйнують - це буде величезний злочин проти Києва.

що в тому злочинного що покращувати архітектуру міста?

це реконструкція

[my19]

[IMG]http://i17.************/2yttgyv.jpg[/IMG]



як порівняти навіть видно що це реконструкція. 3-поверхову секцію доповнять двома поверхами, а 4-поверхову одним мансардним поверхом.


До того ж реконструкція буде ще проводитися будівлі біля "червоного" готелю навпроти. Прорізна та Володимирська у цьому місці буде ідеальною=)

[my19]

Originally Posted by Pablitisimo Maximo

Петра й Павла - район Зал. вокзалу
пророка Іллі - Шовковична

а може навраки. це по пам"яті. можу помилятись

Це куполи того що на Шовковичній:

Originally Posted by Pavlo

воно вже відбудовано давно. А біля вокзалу щось нове з"явилося теж. Зі сторони "скляного" входу. По лінії з вже давно збудованою церквою тіки трошки праворуч. Може я її просто ніколи бачив, але...її наче не було=)

[my19]

хто-небудь, допоможіть, будь-ласка, знайти цю фоту в більшому розмірі!=)


це Поділ. Вигляд з Андріївського узвозу=)

[my19]

ось цікава стаття щодо зруйнованих храмів. Тут треба звернути особливу увагу на один абзац. Нарешті дещо стало на свої місця=)

Дорога к храмам, которых...нет

И все-таки обидно. Вырываясь по делам в город, встречаю группы экскурсантов, которым гид показывает памятные места и здания. Но обидно не потому, что сама в это время работаю, а потому, что мало знаю Киев. И, думаю, не я одна. Впрочем, даже экскурсоводы не всегда в курсе того, что они проходят мимо памятника архитектуры, вернее, того, что от него осталось или, вообще, ничего не осталось...

Долго бы я сокрушалась по поводу белых пятен в знании родного города, если бы в руки не попала уникальная монография "Утраченные объекты архитектурного наследия Украины", презентованная недавно. В ней представлены 396 памятных объектов, стертых с лица земли в советский период. Одни уже восстанавливаются, другие ждут своего часа, а от третьих так и останутся одни лишь воспоминания. Так вот, я отправилась по указанным в книге адресам. Пешком.

Улица Щекавицкая, 6. Здесь в 1734 году за средства киевского бурмистра Минцевича была построена церковь Св. Константина и Елены. Позже к ней пристроили галерею и трехъярусную колокольню, правда уже в 1930-х годах их разобрали, с церкви сняли баню, а в ее стенах устроили... спортзал при средней школе №7. Сегодня церковь обнесена зеленым забором. Вахтер школы объяснила, что рядом пристраивают новый спортзал, а храм, вроде бы, хотят восстановить.

Гора Щекавица, ул. Олеговская, 32. Я бы назвала это не улицей, а спуском. Кругом кусты-деревья. Наконец, я на месте. И что вижу? Одноэтажное старинное здание с надписью... "ГАИ". Захожу в первую открытую дверь. Женщина-администратор сначала удивилась, когда узнала, что на этом месте до 1935 года стояла церковь Всех Святых. Мало того, она стояла на Щекавицком кладбище. Женщина припомнила, что до этого в здании размещался детсад, а еще раньше, рассказывали, жил священник. "Что-то здесь есть святое, -- задумчиво произнесла она. -- Да и могилки я видела..."

Вознесенский спуск, 22 (бывшая ул. Смирнова-Ласточкина, кстати, таблички еще не сменили). От храма здесь осталось одно название. На месте Вознесенской церкви с колокольней сегодня расположена поликлиника. Правда, врачи скорой помощи, которых я встретила, указали на деревянный крест во дворе. На нем табличка: "Сей крест установлен на месте будущего храма Св. Равноапостольной Нины, просветительницы Грузии. Освящен 14 (27) января 1998 года от Рождества Христова". Рядышком находится одноэтажное здание барачного типа. За стеклом два объявления: первое -- расписание молебней о здравии, второе -- время выдачи анализов.

Угол улиц Спасской и Межигорской. Конкретного адреса нет, и не понятно, на каком из четырех углов находилась Воскресенская церковь (1670). Но я почему-то выбрала дом на Спасской, 7/3. Четырехэтажное кирпичное здание. На первом этаже диспетчерская (рядом конечные остановки трамваев), филиал банка, общество Красного Креста, страховая компания, парикмахерская и ресторан. В общем, разве что Красный Крест более-менее отвечает святости места, оскверненного в середине 30-х годов.

Улица Притисско-Никольская. Здесь когда-то стоял сначала Николаевский костел Киевского доминиканского монастыря (1610), а потом и Петропавловская церковь (1691). Кстати, костел был единственным известным образцом готической архитектуры в Киеве. Монастырь уничтожили еще 1648 году, костел был запущен (в нем даже думали устроить кабак) до 1691 года, пока его не освятил как православный храм. Уничтожен в 1935, как говорится, без суда и следствия. Место я искала битых полчаса, хотя самой улицы всего метров двести. Кстати, на карте она не обозначена, и даже местный дворник не смог ее указать. Место подсказали в аптеке-музее. Им оказался плац военной части.

Ул. Покровская, 6. Еще одна улица, не обозначенная на карте города, которую так рекламируют в метро. Благо, ориентир был -- напротив Покровская церковь. В конце XVI века гетман Самийло Кишка за спасение из турецкого плена построил деревянную Никольскую церковь при которой был госпиталь -- от него прозвали церковь "Николая Доброго". Со временем на ее месте построили каменный храм Св. Николая. Его разрушили в 1935 году, а вот колокольня существует и по сей день.

Ул. Десятинная, 8. Здесь с 1184 года стояла Трехсвятительская (Васильевская) церковь, уничтоженная одновременно с Михайловским Золотоверхим собором ради строительства дома Совнаркома УССР. Васильевская церковь была построена на княжеском дворе Святослава Всеволодовича. В 1639 году ее переосвятили в честь Трех Святителей. Сегодня о церкви, напоминает разве что соседняя улица Трехсвятительская.

Ул. Рейтарская, 2. Опять-таки дом, сооруженный для работников НКВД. И снова не обозначенный на карте переулок Георгиевский. Церковь в честь Св. Георгия, построили одновременно с Софией Киевской в нескольких метрах на запад от нее. Интересно, что прямо в храме в 1816 году похоронили бывшего правителя Молдавии и Валахии князя Ипсиланти.

Ул. Большая Житомирская, 9. Здание института градостроительства. На стене табличка, указывающая, что в 1903 году это был дом является памятником архитектуры и охраняется государством. Ни намека на то, что здесь с 1631 года стояла церковь Иоана Златоуста. Примечательно, что изначально церковь была построена на Подоле в честь Св. Николая. А в конце XIX века ее вывезли в с. Гавронщина (Киевская область), где она и сгинула.

Скверик на пересечении улиц Б. Житомирской и Сретенской. Здесь небольшая часовенка, облицованная белой пластиковой вагонкой. Религиозная община взялась возродить Сретенскую церковь. Судя по объявлению, уже готов проект, осталось найти средства. Примечательна церковь тем, что в 1924 году произошло чудесное обновление ее бани. Посмотреть на "знак Господа" приходили толпы паломников, что и вызвало недовольство властей.

P.S. Навестить все 35 выявленных в Киеве мест, где некогда стояли памятники истории и культуры, я не смогла. На 10 храмов понадобилось 7 часов, так что к концу своего путешествия я влачила ноги со скоростью 10 метров в минуту. Но еще раз убедилась, что изучать Киев можно и нужно пешком. Ни один учебник, путеводитель и тем более карта не расскажут вам того, что можно увидеть своими глазами.

myshyak
Комментарии в ЖЖ Людмила Поветкина
Газета "Сегодня"

так ось:
Ул. Десятинная, 8. Здесь с 1184 года стояла Трехсвятительская (Васильевская) церковь, уничтоженная одновременно с Михайловским Золотоверхим собором ради строительства дома Совнаркома УССР. Васильевская церковь была построена на княжеском дворе Святослава Всеволодовича. В 1639 году ее переосвятили в честь Трех Святителей. Сегодня о церкви, напоминает разве что соседняя улица Трехсвятительская.

Збудована 1183 року, перебудована в 1690-тих і в 1700-тих роках, зруйнована в 1934 або 1935 році.

Розташована коло південно-західнього краю палацового двору київських володарів, церква св. Василія стояла на краю середньовічного міста, поблизу оборонних стін, і правила за великокняжу палацову церкву. Одна з останніх церков, будованих у середньовічному Кирві за візантійськими традиціями, вона була відносно невелика. Побудована з трьома навами і однією банею, вона мала деталі романського стилю, типові для другої половини дванадцятого століття, проте загалом виглядала просто і суворо. Церква св. Василія витримала напад татар у тринадцятому столітті, але в наступні роки прийшла до занепаду, бо стояла без ужитку й догляду. Митрополит Петро Могила віддав цю церкву, якою володіли тоді уніяти, Братському монастиреві, її відбудувапи і присвятили свв. Василієві Великому, Григорієві Богословові та Иоанові Златоустому — Трьом Святителям, звідки й пішла назва Трьохсвятительська.
В часи боїв за Київ під час повстання гетьмана Івана Виговського проти Москви в 1658-1660 роках Трьохсвятительська церква сильно потерпіла від обстрілу гарматами; іі почав ремонтувати митрополит Варлам Ясинський у 1690-тих роках, а закінчив відбудову Генеральний суддя Василь Кочубей 1707 року. При цьому забрали два з первісних чотирьох стовпів і додали новий шестикутний нартекс із барокковим фронтоном вгорі. Бароккову баню нової споруди, яка елегантно вирисовувалась на тлі неба, було видно на Подолі звідусіль. Півсотні років пізніше Військо Запорізьке поставило своїм коштом невеличку каплицю — прибудову до південної стіни церкви 1 новий іконоетас у стилі рококо. Цей іконостас із різьбленого й золоченого дерева дуже ефектно виділявся на вишнево-червоному тлі і вважався одним з найкращих творів у стилі рококо в Києві.
Трьохсвятительську церкву розібрали влітку 1934-35р., в процесі підготовки до майбутнього розпляновування Урядового центру. Згідно з законами Радянської України, ухваленими 16 червня 1926 року, знищити її могли тільки за дозволом Народного Комісаріяту Освіти Української РСР. Серйозного археологічного дослідження цієї церкви перед її руйнуванням не проводили. Після зруйнування, поруч із тим місцем, де вона стояла, побудували вепичезну споруду — один з двох будинків майбутнього Урядового центру (з весни 1936 і до осені 1938 року). Цей будинок, який проектував ленінградський архітект І.Г. Ланґбард для Ради Народних Комісарів УРСР, тепер містить адміністративні установи Київської области. Другого, симетричного з першим, будинка не збудували

http://oldkiev.kiev.ua/2u_basil.htm

ось вона на містобудівному макеті в кварталі між Десятинною, Володимирською та Великою Житомирською:


та


Її знесли в 1935, так, але вона була трошки далі від урядового центру, а не на його місці.

В средневековом Киеве в конце XII в. было построено две

васильевских церкви: одна на "Новом дворе" в 1197 г. князем

Рюриком-Василием Ростиславичем, а другая на "Великом дворе" его

соправителем князем Святославом Всеволодичем в 1183 г. 36

----------------------------------

36 Каргер М. К. Древний Киев, с. 456.


Относительно церкви 1197 г. существует предположение, что

"Новый двор" находился в так называемом "Копыревом конце",

занимавшем отрог высокого берега западнее города Владимира и

юго-западнее древней "горы Кия" (Замковой) 37. Здесь раскопана

церковь, реконструкция которой (Ю. А. Асеев) очень близка к

Пятницкой церкви рубежа XII -- XIII вв. в Чернигове. По ориентировке

здания можно думать, что она построена в зимнее время, когда восход

солнца наблюдается на юго-востоке, что свидетельствует в пользу

"Васильева дня" (1 января) 38.

----------------------------------

37 Килиевич С. Р. Детинец Киева..., с. 108.

38 Асеев Ю. А. Архитектура древнего Киева. Киев, 1982, с.

139-141.


Церковь же 1183 г. просуществовала до 1936 г. под именем

Васильевской, или "Трехсвятительской" (святители: Василий Великий,

Григорий Богослов, Иоанн Златоуст). Она находилась на самом

восточном мысу киевского детинца на высоком обрывистом берегу Днепра

39.

----------------------------------

39 Килиевич С. Р. Детинец Киева..., с. 137.


До тех пор, пока не были открыты фундаменты капища 980 г.,

вопрос о местонахождении идола Перуна (944-971 гг.) был запутан:

около теремного двора нет церкви Василия XII в., а две васильевских

церкви находятся далеко от теремов. Исследователи исходили из того,

что капище пантеона Владимира было поставлено на том самом месте,

где в 944 г. князь Игорь приносил клятву Перуну. В настоящее время

мы имеем возможность проверки летописного сообщения, исходя из того,

что местоположение капища 980 г. определено точно и что оно не

совпадает ни с одной из Васильевских церквей XII в.

Рассмотрим рассказ летописи об идоле Перуна (под 944 г.)

подробнее:

"И наутрия призъва Игорь сълы (греческие) и приде на хълм,

къде стояше Перун и покладоша оружие свое и щиты и злато ..." 40.

----------------------------------

40 Шахматов А. А. Повесть временных лет, с. 60.


Именно к этому рассказу о событии 944 г. относится примечание

одного из летописцев-редакторов, сделанное несомненно после

1183-1197 гг.: "ныне же тамо церков святого Василия" 41.

----------------------------------

41 ПСРЛ. СПб., 1843, т. II, с. 242. Под 6453 г.


Берег Днепра в том месте, где потом была поставлена

Васильевская-Трехсвятительская церковь 1183 г., составлял единое

плато высокого берега с местом княжеского дворца и не мог быть

назван отдельным холмом. Фраза летописи -- "приде на холм" -- не

могла относиться к этому единому пространству с дворцом Игоря.

Более естественно считать древним холмом Перуна отдаленный

отрог днепровских круч, расположенный на берегу Киянки в

непосредственном соседстве с первоначальной резиденцией Кия --

Замковой горой, т. е. тот холм, на котором построил Васильевскую

церковь в 1197 г. Рюрик Ростиславич (храм в Копыревом конце). Этот

обособленный холм был расположен рядом с горой Кия и с горой Щека

42.

----------------------------------

42 Холм Перуна хорошо обозначен на макете Киева. См.: Асеев

Ю. С. Обриси древнього Киµва. Киµв. 1981. Hа восьмом развороте

альбома (пагинации в альбоме нет) наверху помещена панорама Киева

XII в. со стороны Подола; справа -- холм Перуна с Васильевской

церковью 1197 г.

http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/...h/Jazuch_9.php

Тож з цього таки випливає що скоріш за все він був десь трохи ближче до Дніпра. Тобто приблизно там де зараз МЗС.
Тож скоріш за все будемо вважати що те що в кварталі між вулицями це проект відновлення храму який знаходився в 50м східніше...?

Завтра чи післязавтра піду туди знову з фотіком. Я там був вже. Там фундамент є. І табличка з написом що там було. І могила 5чи 6ти київських князів тих часів.

[my19]

Тепер щодо Георгієвської...

...Ул. Рейтарская, 2. Опять-таки дом, сооруженный для работников НКВД. И снова не обозначенный на карте переулок Георгиевский. Церковь в честь Св. Георгия, построили одновременно с Софией Киевской в нескольких метрах на запад от нее. Интересно, что прямо в храме в 1816 году похоронили бывшего правителя Молдавии и Валахии князя Ипсиланти...

В XI веке возле Софии Киевской согласно летописям и археологическим раскопкам были построены несколько церквей, названия и останки двух из них дошли до 1930-х годов.

Это в первую очередь Георгиевская церковь, названная так на честь небесного патрона князя Ярослава Мудрого, который при крещении получил имя Георгий. Она была разрушена после Батыева нашествия. В 1744 г. ее возобновили, сохранив название. В 1816 г. в ней похоронили Константиноса Ипсиланти - греческого патриота и борца против османского ига. Высокохудожественное надгробие чудом сохранилось и находится в Киево-Печерской лавре. От Георгиевской церкви получила название и больница, которая тут находилась до последнего десятилетия, где некоторое время проживал Томаш-Гаррик Мосарик - первый президент Чехословакии.
Уничтожена была во времена советской власти.

http://www.oldkiev.info/svyatini_Kie...ininskaya.html

Збудована в 1744-52 роках, перебудована в XIX ст. і зруйнована в 1934 році.

Поруч із стіною Софійської садиби та близько півквартала від Ірининського стовпа, на руїнах середньовічної церкви св. Георгія в сімнадцятому столітті збудували дерев'яну церкву того самого святого. В 1744-1752 раках її замінили мурованою церквою, яка втратила свій барокковий характер після перебудов у дев'ятнадцятому столітті. Всередині Георгіївська церква мала дуже гарний іконостас у стилі рококо та неоклясичний надгробок на могилі молдавського и волоського господаря Костянтина Іпсіланті, що помер у Киеві 1816 року. Стіни всередині розмалював українськими народними орнаментальними мотивами відомий маляр Іван Їжакевич.
У 1934 році Георгіївську церкву та середньовічні фундаменти, на яких вона стояла, було зруйновано, а іконостас і могилу Іпсіланті з надгробком - знищено. На місці, де стояла церква, споруджено житловий будинок для співробітниць НКВД та інших державних установ. Цей величезний будинок (за проектом київського архітекта Йос. Ю. Каракаса) цілком закрив вигляд на Софійську катедру, який до того відкривався перспективою від Золотих Воріт, якщо дивитись по Золотоворітській вулиці.
Інститут історії матеріяльної культури, згаданий уже раніше, студіював територію, де побудовано новий будинок,і навіть надрукував звіт про свої дослідження, але не було зроблено ніякого огляду або серйозного археологічного дослідження фундаментів початкової будівлі одинадцятого століття перед їх руйнуванням.

Треба подивитися буде чи реально її відновити. Маю на увазі подивитися що зараз стоїть на її місці і чи буде краще від того що ту будівлю замінити на Георгіївську церкву. Чому я поставив це питання так це тому що там є дуже красиві приклади сталінської архітектури які вписуються в древню київську архітектуру

[Pablitisimo Maximo]

Якщо реконструюють - добре. Я ж про руйнування кажу. Зруйнувати і побудувати наново - це ніяк не роконструкція.

[Pablitisimo Maximo]

Якщо храм знаходився в 50м східніше, то що ж то за фундаменти?

[Pablitisimo Maximo]

Я знаю, що Трьохсвятительська була набагато ближче до Михайлівського. Ближче до Дніпра на місці чи дуже близько до МЗС. А що то за фундаменти - для мене загадка. Крім того макет відбудови і храм на фото дуже різняться між собою.

[Pablitisimo Maximo]

Я б однозначно відбудував Георгіївську. З"явився б дивовижний ансамбль.

[my19]

Але реконструкція якщо мається на увазі всю вулицю чи площу. У межах такого заходу можна реконструкцією вважати і таке...

[my19]

Георгіївську відбудувати можна, але вже не на історичному місці. Замість нього збудували три досить красиві будинки які варті того місця. Там взагалі дуже затишних куточок міста. Георгіївську можна і іншому місці відбудувати трошки далі по вул.Рейтарській

[my19]

Originally Posted by Pablitisimo Maximo

Якщо храм знаходився в 50м східніше, то що ж то за фундаменти?

[IMG]http://i10.************/30swzur.jpg[/IMG]

Федорівський монастир (церква Св. Федора)
"1129р. Того ж літа заложи Мъстислав1 церкву кам'яну святаго Федора, в Києві, син Володимеръ."
Іпатіївський літопис

[IMG]http://i14.************/33kd65j.jpg[/IMG]

[IMG]http://i17.************/2gwvyoy.jpg[/IMG]

[IMG]http://i13.************/2yy6qg1.jpg[/IMG]

Федорівський монастир - родове поховання Мстиславовичей, залишки фундаменту церкви (частково зруйнована татаро-монголами у 1240р.).
вул. Володимирська, 3а
[IMG]http://i17.************/3yno2on.jpg[/IMG]

та дивіться ще тут: http://kiev-book.narod.ru/ist_kiev16.html

.......Наприклад, відома українська архітекторка Лариса Скорик пропонує спорудити на фундаменті давньоруського Федорівського собору храм зі скляних конструкцій — то де гарантія, що не з'явиться подібний проект Десятинної церкви?........

http://proxima.kiev.ua/articles/articles.php?clause=418

Спекотного або й прохолодного літа 1983 року під час археологічних досліджень у Києві на території колишнього Федорівського монастиря (вул. Володимирська, 9-10) виявили уламок плінфи, із торцевого боку якої видряпаний чіткий, добре помітний напис: + ОХО NАМО ПОПОМО.....................

http://gazeta.lviv.ua/articles/2006/10/18/18914/

Високий правий берег Дніпра ніс на своєму "вінці" і схилах архітектурні пам'ятки, впродовж кількох десятків верстов, від Вишгорода на півночі принаймні до Видубицького монастиря на півдні. У "старому Києві", на зовсім невеликому просторі, було зосереджено такі архітектурні монументи світового значення, як Десятинна, Софійська, Михайлівська церкви; два Весилівські храми (один - Святослава Всеволодича, другий - Рюрика Ростиславича); відомий нам тільки з розкопів Георгіївський храм; Ірининський монастир, про який донедавна нагадувала особлива "Ірининська пам'ятка" (основу "пам'ятки" утворив один зі стовпів її собору); славнозвісний Дмитріївський монастир, недалеко від Михайлівського; "Янчин" монастир Всеволода Ярославича і Воздвиженська церква Мстислава Галицького (1215 р.) на місці теперішнього Андріївського храму; Федорівський монастир, Катерининська церква тощо

http://www.refine.org.ua/pageid-18-1.html

...........Ротонда, найвірогідніше, загинула 1416 р. під час взяття Києва Едигеєм. /115/

Трохи південніше ротонди знаходився Федорівський собор, закладений великим князем Мстиславом Володимировичем у 1128 р., який став родинною усипальницею всього «Мстиславова племені». Його згадує Іпатіївський літопис під 1259 р. Сестра Данили Романовича Галицького (прямого нащадка Мстислава) Феодора передала князю для прикраси новозбудованої церкви Іоана у Холмі дві ікони з собору — «Спаса и пречистое Богородици» 14. Ця передача невипадково була відзначена літописцем й мала символічний характер. Данило Галицький намагався підкреслити своє спадкоємство від останніх київських «єдиновладців Руської землі».

Побіжним свідоцтвом того, що Федорівський собор не був зруйнований повністю у 1240 р. й продовжував діяти ще певний час, є графічні зображення стін споруди у середині XVII ст. (план О. Кальнофойського, малюнок А. ван Вестерфельда). Інакше стіни були б зруйновані й розібрані значно раніше другої половини XVII ст. Дослідженням собору 1983 — 1984 рр. С. Р. Кілієвич та В. О. Харламова, з південного боку було виявлено прибудову, зведену з канельованої цегли XIII — XIV ст. 1982 р., поблизу собору відкрито житло з піччю з такої ж цегли та керамікою XIII — XIV ст.15

Пережила Батиїву навалу і Василівська (Трьохсвятительська) церква 1183 р., /116/ що стояла на території великокняжого двору..............

http://litopys.org.ua/ivakin/ivak04.htm

[my19]

Десь я бачив проект Скорик, мені дуже сподобалась ідея цієї скляної копії Федорівського храму. Як хрусталь=)

[my19]

Originally Posted by my19

народ, хто щось знає щодо цієї реконструкції?
[IMG]http://i15.************/4fzd79w.jpg[/IMG]

оту високу будівлю уже майже добудували, а щодо мансарди над білою будівлею поки що тихо...
[IMG]http://i15.************/2eoijgh.jpg[/IMG]
[IMG]http://i15.************/42nomk8.jpg[/IMG]

"Будівництво адміністративного будинку з влаштуванням паркінгу(незавершене будівництво) пров.Рильский 4":
[IMG]http://i17.************/29foy6c.jpg[/IMG]

[IMG]http://i12.************/3zgsv7r.jpg[/IMG]

Супер!! =)