Історичне місто Рівне l Historical city Rivne

[VR@G]

Привіт!!
Відкриваю нову гілку щодо Рівного!!!!
Викладаю деякі дані і фото історичного минулого Рівного.....
Рі́вне — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.
Населення 247 870 мешканців (оцінка 2005). Географічні координати: 50°37′ пн. ш. 26°15′ сх. д. (G)
Місто розташоване на річці Устя.Через місто проходить автошляхи Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп (М06, частина E40), Рівне—Луцьк—Устилуг (Н 22) і Старокостянтинів—Острог—Здолбунів—Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (Р 05).
Машинобудування, хімічна (ВАТ «Рівне-Азот»), легка, харчова промисловість, торфяна промисловість (ТОВ фірма «РЕКОРД»). 3 вузи, 2 театри. Історико-краєзнавчий музей. Успенська дерев'яна церква (XVIII ст.). Пам'ятник жертвам фашизму (1968), Меморіал військової слави (1975). Відоме з 1283 року. Магдебурзьке право з 1492 року. Статус міста з 1939 року.
До XIV ст.
Суренж — древнє місто, столиця Дулібії. Розташовувалось на території м. Рівне.
XIII ст. до н.е. — перші поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басівкутського водосховища
VI—IX століття н.е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено давньоруську фортецю.
1283 — перша писемна згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej».
1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви
[ред.]
XV століття
1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичків
1461 — Івашко Дичко продає Рівне «за 300 кіп широких грошей чеської лічби» князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику русько-литовської династії Гедиміновичів.
1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю його дружини Марії Несвіцької, яка стала іменувати себе княгинею Рівненською.
1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
1492 — польський король Сигізмунд I Старий та великий князь литовський Казимир Ягайло надали містечку магдебурзьке право
1500 — княгиня Марія Несвіцька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця
[ред.]
XVI століття
липень 1507 — король Сигізмунд королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Іллі Острозького
1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сигізмунда Беатою Костелецькою
1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне «під заклад» переходить у спадщину Беаті Костелецькій.
1548 — княгиня Костелецька будує костел у Рівному
1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
1565—1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинга в місті налічується 543 будинки
1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)
[ред.]
XVII століття
1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) відбудовує костел
1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої «людей носило поверх дерев, інших мертвих знаходили у різних місцях»
1617—1619 — татарські набіги, спалення замку
1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
1625 — підготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Замойського
1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш «Лямент о утрапеню мещан острозких», присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний криптонімом «М.Н.»
1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
1640 — спустошення Рівного татарами
1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене
[ред.]
XVIII століття
Успенська Церква та Дзвіниця
1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
1706—1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рівного стає Юрій (Єжи) Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, а часами і в цілій Польщі.
1728 — розпочато будівництво замку
1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників, тощо); працює млин та лісопильне підприємство
1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
1765 — Тоушер складає план міста
1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як рятівниці від мору
1775 — будівництво мурованого костелу
1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)



XIX століття
1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію. 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
1844—1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник і політичний діяч Микола Костомаров
1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
1849 — згідно перепису населення в місті проживає близько 3000 мешканців
1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матері вивішено незгасиму лампаду
1857 — прокладання через Рівне шосе Київ—Берестя
1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя К. Любомирського
1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
1862 — у місті відкрито телеграф
1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
1866—1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник Володимир Короленко
11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
1871 — смерть і захоронення в Рівненському костелі князя Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Микола Драгоманов
1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне «Miasto Równe»
12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія
XX століття
1905 — революційні виступи рівнян
1906 — засновано перший в Рівному музей
2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
1910 — розпочинає роботу пивзавод "Бергшльос".
квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
1923—1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана (зокрема редагував збірку «Річник Волинський»).
1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
1939 — засновано музично-драматичний театр імені Островського
28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку України було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
1941—1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
1943 — замахи на німецьких офіцерів радянським партизаном-розвідником Миколою Кузнецовим.
2—5 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва — Кінопалац «Україна»)
1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ «Рівнеазот»)
24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 14
1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
1985 — відкриття монументу Слави
1986 — завершення будівництва міського гідропарку — улюбленого місця відпочинку рівнян
1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР № 1183-ХІІ «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису» (1991), згідно з якою місто Ровно іменувалося Рівне, а область — Рівненська. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак «Загиблим за Україну». Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т. Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».
XXI століття
2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області складає 1173 тис. осіб (в т.ч. 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Відкрито колону Божої Матері. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.

[Saudad]

о... Добре , що створив цю гілку, в мене теж виникла така ідея недавно. В мене фоток старого Рівного багато є, якщо шо)

[VR@G]

Привіт!!!!
То давай викладай фотки старого Рівного, будемо розвивати нову гілку щодо Рівнного!!!!!!!
Я сьогодні також викладу деяку кількість фоток.
Ще є пропозиція викладати сюди фотки які стосуються реставрації старих і нових будинків!!!!!!!

[VR@G]

Хочу представити вам цікаву інформацію!!!
Тільки трохи застарілу, але цей проет колись буде втілено в життя!!!!!
У Рівному відбудують палац князів Любомирських
Зруйновану після Другої світової війни архітектурну пам’ятку початку ХVІІІ ст. взялося відновлювати рівненське підприємство ”Ізотерм-С”. У відбудованих покоях палацу князів Любомирських розмістять галереї, конференц-зали, офіси та чотиризірковий готель.
— Ідею відновити палац подав секретар Рівненської міськради Юрій Торгун, — розповідає фінансовий директор підприємства ”Ізотерм-С” Олег Гуц, 38 років. — Так уже склалося, що місто не має виразного історико-архітектурного обличчя. Свято-Покровський і Свято-Воскресенський собори — ось і всі пам’ятки.
Палац князів Любомирських посеред Рівного спорудили у 1730-х. Історики стверджують, що будівля вишуканого стилю мала чудово оздоблені інтер’єри, самобутній парк. Про розкішне життя князів Любомирських ходили легенди. Однак у ХІХ ст. дворяни втратили гроші, палац занепав, упродовж десятиліть стояв пусткою. На початку ХХ ст. будівлю реставрували, у великій залі проводили зібрання громади міста.
— У 1927-му палац згорів, — розповідає кандидат історичних наук, 49-річна Олена Прищепа з Рівного. — Після війни городяни розібрали фундамент, бульдозерами розрівняли руїни й заклали на них парк. Згодом неподалік спорудили стадіон ”Авангард”.
Пластиковий макет князівської будівлі зберігають в обласному краєзнавчому музеї. 30-річний аспірант-фізик Євген Малиновський кілька місяців тому відтворив палац за польськими кресленнями, малюнками, листівками, фотокартками. Ілюстрації пощастило зібрати в архівах Рівного, Кракова та Санкт-Петербурга.
Під будівництво міськрада Рівного відвела 0,45 га землі в парку в центрі міста. Майже на тому самому місці, де колись стояв князівський палац, зараз тривають археологічні дослідження. Закладати фундамент розпочнуть за місяць. Наступного року візьмуться зводити стіни палацу.
— Це буде двоповерхова будівля з мансардою загальною площею майже 4 тисячі квадратних метрів. Спробуємо якнайточніше відтворити зовнішній вигляд палацу, — розповідає Олег Гуц. — Гадаю, проблем з інвесторами не буде. Уже домовилися про кредити з банками, ведемо переговори із львівськими бізнесменами про фінансування проекту.
Закінчити відновлення палацу князів Любомирських планують через три роки. За підрахунками фірми ”Ізотерм-С”, реставрація будівлі обійдеться щонайменше у 30 млн грн.
тут колись знаходився пацац і таким колись було Рівне!!!

старий малюнок палацу...



плани першого і другого поверху палацу...

3-D модель палацу..

зроблений макет палацу...

[Saudad]

Трохи старого Рівного:



Зал органної музики















Зараз Краєзнавчий музей





















Далі буде...

[Saudad]

[VelesHomais]

Цікаво! Але, якщо тут лише світлини, то треба перенести гілку до фотогалерей.

[VR@G]

Привіт!!
TO VelesHomais!!! Навіщо перекидати цю гілку в фотогалерею, тут можна викладати усі відомі факти які стосуться старого Рівного, старої архітектури!!
в цій гілці можна і висвітлювати хід реставрації і реконструкції того чи іншого обєкту, ти будівлі.....

[VR@G]

Історичні об’єкти Рівного нанесуть на план за 200 тисяч
Міські архітектори хочуть розробити детальний план, в якому відобразять усі історичні та культурні об’єкти. Це, на їх думку, дасть можливість ретельніше перевіряти будівництва, які проходитимуть поряд.
Розробити історико-культурний опорний план, який стане частиною генплану Рівного, збираються обласні архітектори. За словами заступника начальника міського управління містобудування та архітектури Сергія Боліщука, нині у місті є лише умовна схема, втім авона недосконала.
- На виготовлення плану треба 200-250 тисяч гривень. Їх проситимемо передбачити у бюджеті міста наступного року. Якщо міська рада надасть нам ці гроші - ми кожен об'єкт нанесемо на карту. І буже розроблений для цих місць особливий режим забудови, - наголосив Сергій Боліщук під час засідання Рівненського міськвиконкому.
Завдяки цьому планові можна буде визначити «небезпечні» з історико-культурної точки зору місця забудови. Якщо щось буде зводитися поблизу, то будівництво проходитиме ретельну перевірку. До того воно обов’язково повинне бути мати погодження містобудівної ради.

[roznjativ]

Можливо хтось має старі мапи Рівного (скани) (як часів Російської Імперії, Польщі, так і років СРСР),