Культура Івано-Франківська — Театри, Музеo

[West vs East]

http://paralleli.if.ua/news/23260.htm

8 липня з 11.00 до 17.30 вдруге у Франківську відбудеться Свято щасливої сім’ї! Захід відбудеться на площі біля кінотеатру «Люм’єр» (вул. Грушевського, 3)

Як повідомляє організатор - Молодіжний громадський центр «Еталон», «Свято Щасливої сім’ї» - соціальний проект, під час якого діятимуть пізнавальні і розважальні майданчики, консультації фахівців у сфері природного батьківства, пренатальної, дитячої та сімейної психології, творчі майстер-класи, розваги та конкурси, унікальна фотовиставка найщасливіших сімей нашого міста!

Метою заходу є популяризація в суспільстві традицій природного батьківства і сучасних підходів до народження та виховання дитини, допомога молодим батькам знайти відповіді на найактуальніші питання, що стосуються планування сім'ї, вагітності, батьківства, представлення актуальних товарів та послуг для дітей і батьків.

В програмі заходу:
• психологічні тренінги та інформаційні семінари
• творчі майстер-класи для дорослих та дітей
• спортивні заняття, розваги для дітей від центрів раннього розвитку
• показ дитячого одягу та слінгопоказ
• веселий аквагрим для дітей та дорослих
• цікаві подарунки та розіграші
• святкова фотоекспозиція «ФРАНКІВСЬКІ СІМ’Ї НАЙЩАСЛИВІШІ»
• експрес-фотосесія

________________________________________________________________
Вперше свято проводилося 02.10.2012 р.

http://paralleli.if.ua/print.php?id=15205
http://www.mvk.if.ua/news/13053/

[rus_kolomiya]

Фокус впервые представил Топ-20 культурных городов Украины

Фокус представляет первый рейтинг Топ-20 культурных городов Украины, в котором первое место заняла Ялта

Возглавить рейтинг культурных городов Ялте помогли девять музеев, четыре кинотеатра, два театра и более 250 памятников культуры, истории и архитектуры. Кроме того, развитая инфраструктура образования и досуга при относительно небольшом населении позволили одному из крупнейших турцентров Украины уверенно занять первое место в рейтинге Фокуса.

На второй и третьей строчках расположились старинные города Западной Украины – Ивано-Франковск и Львов, в которых памятники встречаются практически на каждом шагу. Например, во Львове наибольшее количество архитектурных достопримечательностей — почти 5000, а исторический центр города внесен в список Всемирного наследия ЮНЕСКО.

Более половины финалистов рейтинга самых культурных городов расположены именно в западной части страны. Во многом это обусловлено тем, что некоторые показатели Фокус вычислял по соотношению количества культурных учреждений или мероприятий к численности населения.

Рейтинг 20 cамых культурных городов Украины выглядит так:

1. Ялта (276 баллов)
2. Ивано-Франковск (255 баллов)
3. Львов (248 баллов)
4. Евпатория (247 баллов)
5. Черновцы (243 балла)
6. Ужгород (230 баллов)
7. Севастополь (226 баллов)
8. Харьков (225 баллов)
9. Тернополь (201 балл)
10. Одесса (197 баллов)
11. Киев (195 баллов)
12. Херсон (193 балла)
13. Мукачево (191 балл)
14. Каменец-Подольский (188 баллов)
15. Луцк (186 баллов)
16. Хмельницкий (183 балла)
17. Чернигов (180 баллов)
18. Донецк (180 баллов)
19. Трускавец (177 баллов)
20. Ровно (176 баллов)

Особенностью нынешнего рейтинга стало то, что при его составлении Фокус учел мнение самих жителей о своем городе. Корреспонденты обзвонили местные советы, районные отделы или городские управления милиции, ЖЭКи и городские СМИ более чем семи десятков городов страны. По мнению редакции, именно сотрудники подобных учреждений и организаций являются своеобразным индикатором уровня культуры населения. Снявшего трубку просили ответить на вопрос, считает ли он свой город культурным.

Как считали: В предварительный список вошли все областные центры Украины, курортно-туристические, крупные промышленные и портовые города, города — спутники Киева, а также населенные пункты, построенные для обслуживания атомных станций. Всего в предварительном списке было 73 города. Оценка производилась по 50-балльной шкале, где 50 - максимальное количество баллов. Самые культурные города определялись на основании суммы баллов по семи критериям: высшее образование, музеи, театры, кинотеатры, памятники, книжные магазины и фестивали.

Полную версию рейтинга культурных городов Украины читайте 13 июля в 28-м номере журнала Фокус и на сайте Фокус.ua.

http://focus.ua

[yra1908]

Originally Posted by rus_kolomiya

2. Ивано-Франковск (255 баллов)
3. Львов (248 баллов)
...
5. Черновцы (243 балла)


http://focus.ua

WTF???? Звідки ті бали? За шо? Як Франик міг випередити Львів і Чернівці?

Єдине шо приходить на думку - стаття вигідна будівельним компаніям що будують в нас. така собі реклама.

[v.@rt]

Originally Posted by yra1908

WTF???? Звідки ті бали? За шо? Як Франик міг випередити Львів і Чернівці?

Єдине шо приходить на думку - стаття вигідна будівельним компаніям що будують в нас. така собі реклама.

Ну щодо Львова я і сам здивувався, а от щодо Чернівців то, впринципі, нічого дивного, тай різниця не настільки велика.

А будівельним компаніям вигоди від високих місць в таких рейтингах ніякої, їхній клієнт на таке не ведеться

[v.@rt]

Повний рейтинг



http://focus.ua/society/238142/

[yra1908]

Дуже цікаво де наші 22 кінотеатри??! Ну і ще - у Львові 5 книжних магазинів а в нас 36. І що значить кількість навчальних закладів 44. Може краще кількість студентів б рахували (тут тоже Львів взули). Рейтинг - повний жах. не дай Бог ще хтось буде його серйозно сприймати і якісь висновки робити...

[kucher_if]

Це бали, а не кількість. А як їх рахували - невідомо.

[v.@rt]

Тут написано як рахували
http://focus.ua/society/238142/

[Arieska]

19 липня о 18.00 у фортечній галереї "Бастіон"
Галина Петросаняк презентуватиме книгу - Александер Ґранах. "Ось іде людина", переклад з німецької мови.

Книга про уродженця Городенківського району на Івано-Франківщині, що жив у Європі та США, зокрема працював актором в Голівуді.

Детальніше www.gk-press.if.ua/node/5404

[Arieska]

19 липня о 18.00 у фортечній галереї "Бастіон"
Галина Петросаняк презентуватиме книгу - Александер Ґранах. "Ось іде людина", переклад з німецької мови.

Книга про уродженця Городенківського району на Івано-Франківщині, що жив у Європі та США, зокрема працював актором в Голівуді.

Детальніше www.gk-press.if.ua/node/5404

[West vs East]

http://firtka.if.ua/?action=show&id=30540

“Бронзові” міми демонструють в Івано-Франківську міщан кінця ХІХ — початку ХХ століття (фото)
Учасники івано-франківського експериментально-театрального об”єднання “IF…” влаштовують перформенси “Mim statue” (“Живі пам’ятники”).

Глядачі, особливо іноземні туристи, стають в чергу, аби сфотографуватися із рухомою “бронзовою” статуєю.
— Такі дійства — не новинка, — розповідає Андрій Кирильчук, професійний мім, актор обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка, керівник об’єднання “IF…”. — Уже давно в багатьох містах світу жителі мають можливість щонеділі та в день свят спостерігати за живою пантомімою. В Україні також з кожним роком зростає популярність живих пам’ятників, пишуть Вікна.

Історія прикарпатських мімів розпочалася у Рівному, де на початку 1990-их Андрій був студентом кафедри театральної режисури Інституту Мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Разом із Корнієм Демидюком, викладачем сценічного руху” в Народному молодіжному театрі “Від Ліхтаря”, вони створили мистецький проект “Мім-театр “ЯблукА”. А далі — напружена праця, пошуки нових мистецьких підходів і виражень, перші розчарування та успіх. Театр почали визнавати на місцевих та всеукраїнських фестивалях. Актори багато вчаться і подорожують. Їхній шлях проліг до Москви і Ярославля, де також здобувають заслужене визнання.

Важка робота і щоденні знайомства з новими цікавими людьми зробили свою справу. У 2000 році майстерність рівненських мімів була настільки визнаною, що їх запросили показати майстер клас із “mime pur” (проста пантоміма) на семінарі з пластичної виразності у Росії. Через рік на Всеукраїнському конкурсі “Творча Доля”, що відбувся у місті Кременець, актори отримали гран-прі. Одружившись, Андрій Кирильчук та переїхав до Івано-Франківська. Місцем його нової праці став обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка. Проте полишити улюблену справу актор не міг. Так в Івано-Франківську виникає експериментально-театральне об”єднання “IF…”. “ЯблукА” розпалися, давши початок професійним рівненським та прикарпатським високопрофесійним митцям.

“Стати на кілька хвилин “пам’ятником” досить важко, — розповідає Андрій Кирильчук. — І справа тут не в сміливості вийти на вулицю, чи в терпінні бути кілька годин нерухомими. Дуже важливо під час такого перформенсу спілкуватися з глядачами за допомогою мікрорухів, коли напружуються і розслаблюються м’язи: ледь підняв палець — завмер, ворухнув головою - завмер”. Втримати увагу вуличного глядача біля живої скульптури більше 5-8 хвилин неможливо. Та й, зрештою, не вельми потрібно, адже кожен кудись поспішає. Але й навіть для таких коротких виступів потрібно щоденні багатогодинні фізичні тренування та мiмiчнi вправи біля дзеркала. Прикарпатські актори на виснажливих тренінгах вчаться керувати своїм тілом за допомогою спеціальної техніки “діскрет”.

Під час своїх виступів прикарпатські міми, як правило, зображають фігури західноукраїнських міщан кінця ХІХ - початку ХХ століття. Костюми дорогі, ще дорожча спеціальна фарба. В одному комплекті одягу мім відпрацьовує тільки один виступ, але побачити акторів, які так припали вже до душі багатьом івано-франківцям та гостям міста, можна часто.

[West vs East]

Спаське льодове містечко потрапило до книги рекордів України

З року в рік на Коломийщині до Водохреща збільшується кількість льодових містечок. Зростає майстерність виконання та масштабність самих скульптур. Окрім традиційного хреста з льоду роблять метрові свічники, фігури Ісуса та Івана Хрестителя, різноманітних тварин та навіть каплички.

2 тижні жителі села створювали на березі найчистішої річки України Пістиньки справжнє льодове містечко. - Загалом використали майже 100 т криги товщиною більш як 60 см.

Дизайнером містечка виступив місцевий житель Василь Симчишин.
Найтяжче було створювати льодову каплицю: «Треба було дуже обережно ставити купол щоб його не впустити на землю. Загалом же над створенням містечка працювало по 10 бензопил одночасно...».

Йорданський престіл з аркою та чашами, статуї Івана Хрестителя та Ісуса, фонтан, сцена для роз коляди, ялинки, огорожа та різноманітні фігури в оздобленні зроблені руками жителів села розташувалися на території майже 20 соток.

Ініціатор створення містечка - асоціація «Великий Карпатський Бренд – Чиста Флора».

Розколяда на крижаній сцені тривала до пізньої ночі. Традиційний фестиваль у Спасі зібрав більш як 20 колективів з Прикарпаття, а завершилися святкування біля гуцульської ватри.

Водохрестний VI міжнародний фестиваль на Буковелі

19 січня у «Буковелі» гриміла гармата Кривотульського козацького коша, розганяючи за давнім українським звичаєм, нечисту силу та дзвеніли дзвіночки в руках небесних посланців - ангеликів, скликаючи усіх учасників фестивалю на урочисте дійство – освячення води та каплички, яку спорудили зі снігу львівські cкульптори.

Пригощали козацьким кулішем, приготованим на дровах просто неба у 100-л казані. Приготував його із пшона, сала та м’яса, приправленими козацькими спеціями та травами, відомий шеф-кухар буковельських ресторанів "Козачок" і "Колиба" Назар Данилюк.

Взяли участь 1000 моржів, серед них були і з Словенії, Польщі, Росії та Білорусії.

[West vs East]

http://news.if.ua/

Розробка туристичного маршруту «Мистецька палітра Прикарпаття»

Проект «Мистецька палітра Прикарпаття» впроваджується з червня 2012 року по березень 2013 року Регіональним туристично-інформаційним центром.

Завдання проекту полягають у створенні умов для збереження та популяризації народних ремесел Прикарпаття; покращенні можливостей самозайнятості сільського населення та їх залучення для обслуговування туристів.

Майстри ремесла будуть демонструвати туристам майстер-класи, надавати послуги проживання там же і т.п.

Передбачається сформувати коло жінок-народних майстринь з гірських та сільських районів Івано-Франківщини, які отримають знання з питань гостинності та обслуговування туристів у рамках двох одноденних семінарів-тренінгів. Учасники будуть об’єднані у туристичний маршрут та мережу «Мистецька палітра Прикарпаття», інформація про яку буде розміщена у Інтернеті, а також опублікована у буклеті і каталозі майстрів «Мистецька палітра Прикарпаття», що будуть поширені серед представників турфірм.

Галицький та Тисменицький райони

http://www.if.gov.ua

м. Галич (тут вже 22 роки функціонує Мала академія народних ремесел,- осередок відродження і розвитку галицьких народних промислів. Зараз тут працює 20 педагогів, діє 57 гуртків декоративно-прикладного мистецтва, у яких займається 608 дітей - вироби: ляльки-мотанки, іграшки з фетру, вироби з бісеру, глини, різдвяні дідухи, павуки, іграшки з сіна, витинанки, живопис.

Косівський район
села Пістинь, Яворів та Шешори (ткацтво та ліжникарства)

http://firtka.if.ua/

с. Космач

Космач, найбільше за площею село України, є справжньою скарбницею народного мистецтва.

Ввишивка, писанкарство, ткацтво, різьбярство, виготовлення народних інструментів та сирних коників.

Мальовнича місцевість Космача, гірські краєвиди приваблюють сюди туристів. Існує тлумачення назви Космач як Келія сонця,- тому писанки, вишивка, ткані запаски є оригінальними та мають жовтогарячу колористику.

Космач є одним з небагатьох в Карпатах місць, де виготовляють знаний гуцульський інструмент - трембіту.

с. Яблунів

Музей «Лісова скульптура», в якій знаходиться колекція одного майстра, який за допомогою уяви та майстерності створює справжні дива зі знайденого в природі відмерлого лісового кореня чи стовбура дерева.





Богородчанський район
http://briz.if.ua/

Бісероплетіння, флористика, живопис, виготовлення картин з насіння рослин, вишивки гладдю, пошиття національних костюмів, сучасних видів дизайну (техніки: скраб-букінг, декупаж, квілінг, пергамано).

Відвідування пластового летунського табору «Чота крилатих» можна поєднати з проходженням майстер-класу з випічки короваю, вишивки гладдю у с.Луквиця. У Народному музеї побуту та етнографії с. Саджава - майстер-класи з виготовлення різдвяних дідухів, екібан. Родина майстрів у с. Солотвино проводить майстер-класи з різьбярства, гончарства, ткацтва гобеленів, художнього розпису, живопису на лоні природи.

Яремчанська міськрада
http://briz.if.ua

У с. Микуличин створюється центр етнокультурного туризму, де планується облаштувати кімнату для проведення майстер-класів з народних промислів, музей з експозиційним залом гуцульського орнаменту, зал засідань та демонстрації відеофільмів про історію Гуцульщини, куток краєзнавчої літератури.

(вишивка, бісероплетіння, пошиття національного одягу для ляльок, виготовлення виробів зі шкіри. Цікавими для туристів буде розповідь старого майстра про його життєву історію, яка стала приводом до знаходження ним улюбленого заняття в житті – виготовлення виробів зі шкіри – постолів та сумок (табівок), та оригінальна колекція ляльок в традиційному національному одязі, притаманному різним областям України та, зокрема, присілку Дора (м. Яремче).

[West vs East]

Старе кіно знайшлося

У «Репортері» від 17 січня йшлося про збір коштів для викупу першої станиславівської кінохроніки 1944 року з російського архіву кінодокументів. Там же зазначалося, що копія фільму раніше зберігалась у нашому краєзнавчому музеї, але десь у 1990-х сліди стрічки загубилися.
Натомість, виявилося, що фільм і досі є у фондах музею,- директор музею передав копію стрічки пластунам. Фільм зберігається у двох металевих коробках, на одній з яких написано російською: «Встреча советских войск в Станиславе». Його тривалість становить близько 15 хвилин.

Наразі плівку вже оцифрували у форматі PAL 720 х 576.

Гроші для викупу фільму з російського архіву — 3700 грн. — було зібрано.

Нагадаємо, Репортер вже писав на цю тему у матеріалі Пластуни збирають гроші на кіно.

Кіно про Станіслав покажуть 12 лютого (АНОНС)

На сьогодні про Станіслав у липні 1944 рокуфільм уже оцифрували. Правда, в одній бабині виявилося багато порожньої плівки, тому тривалість фільму становить не 15, а 11 хвилин.
Презентація відео відбудеться у вівторок, 12 лютого. Місце — культурно-мистецький центр «Є», вул. Незалежності, 31, четвертий поверх. Час — 18.00. Запрошуємо усіх охочих.