Baturyn | Батурин | Capital of Cossack Hetmanate | будівництво

[my19]

Герб Батурина XVII ст.


Батурин. Гравюра XVIIIст. Це все було знищено


Палац Кирили Розумовського. З нової ери цього міста


Хрест на пам'ять загублих під час захоплення міста О.Меншиковим у 1708 р.

-----------------------------------------------------
http://en.wikipedia.org/wiki/Baturyn
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%...80%D0%B8%D0%BD
http://www.castles.com.ua/index.php?id=baturin
http://nation.org.ua/content/view/1982/77/
http://serg-klymenko.narod.ru/Other_...ne.Baturyn.htm
http://www.turatlas.com/?19/264/1595
http://vict.io.com.ua/album4820 - тут фотки
http://www.kozatstvo.org/news/yushen...m_kozakiv.html

---------------------------------------------------------------------

Батурин – національна святиня УкраїниВіктор Ющенко (Виступ під час перебування у м. Батурині)
16:57, 30 травня 2003

У Батурині живе українська історія. Ці вулиці пов’язані з іменами багатьох видатних українців, адже місто було резиденцією чотирьох гетьманів, більше 50 років було їхньою столицею. Тут відбувся злет українського мистецтва, архітектури. Світові був явлений вінець українського церковного і палацевого бароко. Батурин дуже важливий для українців як одна з головних пам’яток історії, як національна святиня.

Ми живемо в країні, де 21 тисяча загиблих нікого не дивує. Аморально, що досі немає жодного пам’ятника невинно убієнним. Для мене батуринська трагедія співзвучна з голодомором 30-х. Для нації є вибір: пам’ятати історичні трагедії та усвідомлювати їх уроки, або знову їх переживати. Наступні покоління будуть змушені платити за нинішнє духовне каліцтво. Відродження Батурина — наш громадянський обов’язок.

Фракція “Наша Україна” вітає створення фундації з відродження Батурина. В такий спосіб можна досягнути загальнонаціонального примирення. Треба консолідувати зусилля центральної та місцевої влади, письменників, істориків, журналістів, політичної і бізнес еліти навколо ідеї порятунку гетьманської столиці. Потрібен план рятування Батурина та музею-заповідника “Гетьманська столиця”.

У питанні збереження нашої культурної та іторичної пам’яті має бути менше політики і політиканства, а більше поваги до історії. “Наша Україна” підготувала звернення до Президента України з ініціативою щороку 13 листопада відзначати День жертв трагедії у Батурині. Важлива також й активна позиція самих батуринців, адже вони мають свідчення і докази історії Батурина. У місті має бути створено нормальну соціальну і туристичну інфраструктуру, проведено газ, збудовано дороги, встановлено освітлення. Обличчя столиці, навіть колишньої, зобов’язує. Нині боляче дивитися на руйнування архітектурних споруд та археологічних пам’яток.

Важко переоцінити важливість археологічних досліджень, які проводять студенти і викладачі чернігівського педагогічного університету. Треба підтримувати цю роботу. Необхідно провести конкурс щодо майбутнього монументу жертв трагедії. У Батурині знаходяться символи нашої національної спадщини — садиба Івана Мазепи, палац Кирила Розумовського. Соромно, що все це занедбано. “Наша Україна” докладе максимальні зусилля, щоб Батурин став місцем паломництва людей, які шанують минуле, сучасне та майбутнє України. Історія вимагає від людей позиції. Наша позиція — ініціатива з відродження Батурина.

Місцевий історик Володимир Коваленко встановив, що місто було засновано 900 років, про що свідчать археологічні розкопки, а потім воно вдруге відродилося за часів польсько-литовського князівства. Батурин може стати полігоном для навчання археологів, бо має унікальний шар з 5 автономних культурних пластів різних часів.

Він повідомив, що українська діаспора Канади організувала збір коштів на розкопки у Батурині. “На жаль, ми в Україні не можемо похвалитися цим. Батурин — не лише місце слави але й сорому”, — підкреслив історик. За його словами, нині закінчено підготовку першого тому книги “Батуринська старовина”.

29.03.2008
Під Києвом на 5 га землі може з'явитися Київська козацька Січ - відповідний законопроект найближчим часом винесе президент України на розгляд парламенту.
Цим Ющенко поділився з народом під час Всеукраїнського з'їзду козаків. У своєму виступі президент призвав козацькі організації брати участь у культурних проектах, спрямованих на відновлення української історії, які є пріоритетами глави держави, повідомляє прес-служба президента (www.president.gov.ua). Зокрема, мова йде про відновлення гетьманської столиці Батурін, організації музею «Художній арсенал», відродженні пам'ятників козацької історії й 75-літті трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ющенко охарактеризував українське козацтво як унікальну сторінку української історії, подібних якої немає в історіях інших країн, а самих козаків -як «лицарів своїх націй», людей, готових загинути заради своєї батьківщини і її незалежності.
Президент України подякував учасників Всеукраїнської козацької ради за служіння Україні й самій козацькій ідеї й вручив державні нагороди видатним представникам козацьких організацій.
Перший зам начальника Генштабу Міжнародної Асоціації козацтва, генерал-лейтенант Анатолій Міщенко розповів «Сьогодні» (www.segodnya.ua), що Січ на Київщині з'явиться через п'ять років: «Ще до 2013 року буде повністю дороблена Січ на острові Хортиця й «вогнища» козацтва у Львівській і Луганській областях. Є кілька варіантів того, у якому виді вона буде: дитячі табори на зразок піонерських, у вигляді заповідних зон або недільних шкіл. Все залежить від того, які землі виділять, і чи погодяться козаки із пропозиціями влади», - пояснив він.
Крім цього, на з'їзді Віктор Ющенко заявив, що в українського козацтва повинна з'явитися єдина нова форма. «Найімовірніше, Ющенко буде залучати до розробки одягу дизайнерів», - припустив генерал-лейтенант.
До слова, недавно Росія вже вдалася до допомоги дизайнера, щоб розробити одежинку для армії, у якій солдати вже будуть хизуватися взимку цього року.


Газета «Підсумки Тижня» №11 (137) 19 - 25 березня 2008 р.

2007 » Серпень » 27 » АРХЕОЛОГIЧНI СЕНСАЦIЇ БАТУРИНА: знайдено головний храм гетьманської столицi часiв Iвана Мазепи
--------------------------------------------------------------------------------
АРХЕОЛОГIЧНI СЕНСАЦIЇ БАТУРИНА: знайдено головний храм гетьманської столицi часiв Iвана Мазепи 15:52
Торiк наша газета вже повiдомляла, що в Батуринi археологи цiлком iмовiрно нарештi вийшли на залишки головного храму гетьманської столицi часiв її найбiльшого розквiту при Iвановi Мазепi — церкви Живоначальної Трiйцi. Тут уже 12 рокiв працює мiжнародна українсько-канадська археологiчна експедицiя, що провела дуже велику роботу з вивчення забутого й умисне викресленого з нашої iсторiї московськими загарбниками Батурина пiсля його спалення росiйським вiйськом у 1708 роцi. Експедицiя Чернiгiвського педунiверситету працює пiд егiдою Iнституту археологiї Академiї наук України за сприяння науковцiв мiста Торонто (Канада). З певнiстю про знайдення храму торiк говорити було важко, адже на залишки якоїсь споруди археологи вийшли буквально на фiнiшi сезону розкопок. Але керiвник експедицiї Володимир Коваленко, директор Iнституту археологiї та стародавньої iсторiї Пiвнiчного Лiвобережжя, завiдуючий кафедрою археологiї унiверситету, висловив смiливе припущення, що нарештi знайдено залишки храму, який шукали вже не одне десятилiття. I ось пiд час продовження розкопок цього лiта припущення пiдтвердилося. Це археологiчна сенсацiя схiдноєвропейського масштабу, адже знайдено головну святиню гетьманської столицi.
I ось я в Батуринi. Табiр археологiв — у молодому лiсочку на чарiвному березi Сейму. 80 студентiв i викладачiв вузу перебувають тут майже весь серпень. Для студентiв це лiтня наукова практика, а заодно — i гарний вiдпочинок та оздоровлення в цих чудових мiсцях. Цього лiта в експедицiї працює i вiдомий український учений з Торонто Володимир Мезенцев.
Їдемо на мiсце розкопок. Воно в самому центрi Батурина, на так званiй цитаделi. Це i є отой iсторичний центр козацької столицi, де стояла фортеця, помешкання козацької старшини, культовi й господарськi споруди.
Церква живоначальної Трiйцi була добре вiдома з iсторичних джерел вiд 1692 року. Але не було вiдоме її точне мiсцезнаходження. Очевидно, що вона стояла в центрi, на цитаделi, але площа її досить велика. Коло пошукiв з кожним роком звужувалося. Особливо пiсля розпочатої у 2005 роцi з iнiцiативи Вiктора Ющенка масштабної програми вiдродження Батурина. Згiдно з нею в селищi велися значнi роботи i соцiального плану — з газифiкацiї, водогону. При земляних роботах у такому iсторичному мiсцi як Батурин в обов’язковому порядку велися археологiчнi спостереження. Це дозволило вийти на залишки старовинного цвинтаря, який, за звичаєм, мав бути при церквi.
... Розкопки ведуться прямо на городах двох садиб батуринцiв. Археологи прокопали великi траншеї. На днi їх чiтко видно залишки фундаменту i стiн церкви. Запитую у Володимира Коваленка, яким мiг бути цей храм, зображення котрого, на жаль, не вцiлiли.
— Iван Мазепа будував Троїцькi храми в багатьох мiстах. Зокрема, це величний Троїцький собор у Чернiговi. Тому можна з певнiстю говорити, що у своїй гетьманськiй столицi вiн спорудив не менш величний собор. Усе з’ясується, коли ми повнiстю розкриємо його контури. Ми, археологи, дуже вдячнi господарям цих двох садиб за дозвiл вести розкопки. Можливо, рештки храму заходять ще пiд деякi садиби. Може постати питання про те, аби в рамках програми вiдродження Батурина викупити цi обiйстя для наукових дослiджень.
Якою може бути подальша доля залишкiв храму? Може бути їх консервацiя, встановлення над ними спецiального скляного даху, як це зроблено з Михайлiвським i Успенським соборами в Києвi, адже йдеться про видатну православну козацьку святиню.
Запитую: чи є вже якiсь цiкавi знахiдки? Керiвник експедицiї пояснює, що на залишках церкви, зруйнованої майже три столiття тому i вкритої зараз двометровим шаром ґрунту, важко сподiватися на якiсь знахiдки. Вченi вивчають залишки будматерiалiв, методи й технiку будiвництва. Знайшли уламки кахлiв, керамiку. Але є й ще дещо цiкаве. Вiдкопали бронзовий з позолотою набалдашник козацької шаблi, а також декiлька срiбних польських монет ХVII столiття, деякi прикраси.
Володимир Коваленко розповiдає про сумну долю святинi. Храм був поруйнований у трагiчний день спалення Батурина московським вiйськом 2 листопада 1708 року. Але оскiльки вiн був кам’яним, то обгорiла лише верхiвка та iконостас, а також усе було пограбоване.
1720 року було проведено перепис Батурина i прилеглої територiї, щоб вiддати це отому самому Меншикову, котрий керував московським вiйськом, що знищило Батурин. На той час храм ще стояв, правда, частково поруйнований. Так вiн i проiснував наступнi десятилiття. А наприкiнцi ХVII столiття останнiй гетьман України Кирило Розумовський, який доживав тут вiку у своїх володiннях, наказав розiбрати напiвзруйнований храм на будматерiали. З них робили фундаменти будованих Розумовським його палацу i Воскресенської церкви.
ВIДРОДЖЕННЯ БАТУРИНА ЗНОВУ ЗУПИНИЛОСЯ
Продовжу репортаж з Батурина уже на дещо сумнiшiй нотi. Єдина приємна новина: в центрi селища почалося спорудження Покровської церкви Київського патрiархату. Ця церква, як i багато чого, була зруйнована в комунiстичнi часи. I єдиний дiючий храм навiть у гетьманськiй столицi чомусь належить Московському патрiархату — та ж Воскресенська церква. А громада Київського патрiархату тулиться на околицi селища, в примiщеннi колишньої приходської школи. Тому й почалося будiвництво Покровської церкви. На жаль, знову призупинилася програма вiдродження гетьманської столицi. Легше за все, звiсно, звинуватити в цьому Президента Ющенка, адже критикують того, хто щось робить. Якщо Батурин в iсторичному планi був замовчуваний i тут нiчого не робилося з його вiдродження протягом столiть, то хочемо, щоб Ющенко зробив усе за якiсь два — три роки. Починаючи з 2005 року, тут дiйсно немало зроблено. Завершено реставрацiю будинку Кочубея, на фiнiшi — реставрацiя Будинку культури i Воскресенської церкви. Великi кошти освоєно на палацi Розумовського. Чимало зрушень — у соцiальнiй сферi.
I все ж доведеться визнати: на кiнець цього року не вдасться завершити основнi роботи з реконструкцiї, як це планувалося i бачилося торiк. Чому до кiнця 2007-го? Рiч у тiм, що в листопадi наступного року — сумний ювiлей: 300-рiччя спалення Батурина. I кращою пам’яттю загиблим українцям дiйсно було б вiдродження гетьманської столицi. Варто було б це зробити заранi, щоб «обкатати» зроблене, побачити, як функцiонують об’єкти, зокрема туристичнi, освоїти першi туристичнi маршрути. Не вийшло...
Почнiмо з тої ж археологiчної експедицiї. Важко повiрити, але така важлива державницька справа, як вiдновлення для нас нашої ж iсторiї державою по сутi не фiнансується. Всi роки експедицiя працює на тих крихтах коштiв, якi шукає унiверситет, дають спонсори, в тому числi скромно допомагають українцi Канади. Десятки студентiв працюють безкоштовно, добровiльно, як волонтери. Але ж самi експедицiї, наукове опрацювання матерiалiв вимагають немалих витрат. Цього року в тi 10 мiльйонiв гривень, що видiлено на програму вiдродження Батурина з бюджету, було закладено й 150 тисяч на археологiчнi дослiдження. Як повiдомив керiвник експедицiї В.Коваленко, на сьогоднi вони не отримали ще нi копiйки цих коштiв.
Не кращi справи й на iнших об’єктах. Воскресенська церква наче й на фiнiшi реставрацiї, але роботи давно вже мали бути завершенi. Ще гiршi справи щодо палацу Розумовського.
Цього року тут майже нiчого не робиться нi в самому палацi, нi поруч у двох вiдновлених з «нуля», свого часу зруйнованих, флiгелях.
Причина банальна — нестача коштiв. Причому не лише спонсорських, якi i є головним джерелом робiт, а навiть тих, що видiленi з бюджету.
А загальна причина всього цього — чисто полiтична. Перша зупинка робiт у Батуринi сталася на початку минулого року, пiд час виборчої кампанiї i наступної коалiцiади в парламентi. Не до Батурина було й отакому як зараз уряду. А цьогорiчна ще бiльша полiтична криза знову призупинила відродження Батурина. Залишається лише сподiватися, що в Українi з’явиться нарештi український уряд, українська влада, яким не буде байдужа наша iсторiя.

Петро АНТОНЕНКО.

Відродження Батурина
Президент України Віктор Ющенко збирається наступного тижня зустрітися з наглядовою радою благодійного фонду «Гетьманська столиця», що займається відродженням заповідника в селищі Батурин Чернігівської області. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Президент підкреслив, що хоче бачити «зразкову організацію роботи та ідеальний підхід до витрат» з боку благодійного фонду. Президент у ході візиту до Чернігівської області, провів у Батурині нараду з питань відродження заповідника «Гетьманська столиця». Учасники засідання вирішили відновити діяльність міжвідомчої робочої групи з відбудови заповідника. За словами виконавчого директора благодійного фонду «Гетьманська столиця» Миколи Бутко, сьогодні увага реставраторів зосереджена на відновленні палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Для завершення цих робіт необхідні 45 млн. грн., які планується зібрати за допомогою меценатів. Минулого року було використано 37 млн. грн. — кошти пішли на археологічні й реставраційні роботи, будівництво флігеля на території палацу, а також на розвиток інфраструктури і облаштування селища Батурин.За словами голови Ради директорів корпорації Індустріальний союз Донбасу Сергія Тарути, одного з меценатів проекту, над використанням приватних коштів здійснюється подвійний контроль. З одного боку, доцільність використання грошей перевіряє наглядова рада благодійного фонду, а з іншого — незалежні експерти, яких наймає сам меценат. У Батурині глава держави оглянув музей «Будинок Кочубея» і садибу Кирила Розумовського, де тривають реставраційні роботи. Зараз у Батурині проживають близько 3 тис. мешканців, половина з яких — пенсіонери.

№175, п'ятниця, 13 жовтня 2006

Пам'ятай про Батурин-1708
14:20:22 17.11.2006

Цими листопадовими днями виповнюється 298 років з того жахливого для України дня, коли московські окупанти вирізали жителів Батурина. Як розповідають джерела, солдати Петра I нищили наших людей не тільки у домашніх оселях чи на вулицях, а навіть і у храмах, куди тікали дітки, сподіваючись на захист Божий. Але сатана у подобі москаля не зупинявся навіть перед образами Божими…

А коли вже храми були спалені, московські людожери піднімали дзвони, підкладали під них дитячі голівки, далі дзвони відпускали, і, спостерігаючи як конають дітки, солдати реготали, вигукуючи: "Гляди-ка, Ванятка, как смешно хохлята ножками-то дрыгают!" Робята тєшілісь...

Та чи випадковою була ота смертельна оргія у виконанні ординців? Давайте проаналізуємо. Ще за двісті років до батуринської трагедії війська московських царів Івана III, а потім Івана IV до ноги вирізали жителів Новгорода та Пскова. А це ж були, як твердить історик Микола Костомаров, древні русичі, тобто українці… Потім настала черга народів Сибіру. "Чудо-богатирі" Суворова вирізали ногайських татар, а особливо "робята потєшілісь" у Чечні. Ось як ці події після набігу росіян на чеченський аул описує російський письменник Лев Толстой. "Мальчик был проткнут штыком в спину… О ненависти к русским никто не говорил. Чувство, которое испытывали все чеченцы, от мала до велика, было сильнее ненависти. Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истреблять их, как желание истреблять крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения" (Лев Толстой. Повести и рассказы. Хаджи-Мурат, М. "Художественная литература". 1978. Стр. 410). Можна ще згадати голодомор українців, спроби Москви вислати всіх українців у сибіри, як перед тим татарів чи чеченців, репресії та депортації цілих регіонів прибалтів, або нинішню війну Росії проти чеченців. Це ще недавно О. Солженіцин змушений був визнати, що росіяни стали найбільш ненависною нацією у всьому світі. А Анатолій Собчак, коли його запитали, чому Бог так карає московитів, відповів гранично ясно: " Всякий уряд творить свої злочини разом із своїм народом, і всякий народ несе відповідальність за злочини свого уряду нарівні з урядом". Але повернімося до Батурина. Всі його кати своє отримали. Був засланий до Сибіру із своєю сім'єю і там, як мамонт, закопаний у мерзлу землю Меншиков. Петро I, який звелів задушити свого сина Олексія і який власноручно, як кат, відрубував на ешафоті голови стрільцям, гигнув від сифілісу на п'ятдесят третьому році життя. Але це ще було не все. Його внук, Петро II, помер ще малим; ще одного внука, Петра III, вбила його дружина, Катерина II; правнука, Павла I, вбив його син, Олександр I; Олександра II вбили народовольці, а восьме та дев'яте покоління, – Миколу II та його сім'ю, за вказівкою Леніна вбили комуністи. Без сумніву, справедлива доля не обминула і нащадків тих солдатів, які виконували волю отих "царів, катів людських". P. S. Церква Московського патріархату безліч разів правила службу за "здравіє" Петра I, його сатрапів та "славноє русскоє воінство", яке творило терор у Батурині, але ніколи, жодного разу, не відспівала невинно убієних батурян. Ця церква не брала участі навіть у ритуалі поховання жертв 10 квітня 2004 року, коли, за ініціативою Віктора Ющенка, такий обряд здійснили священики Київського патріархату. Російські імператори, які згідно з канонами московської церкви були главами тієї церкви і які в дійсності були вбивцями, для церкви МП – не вбивці, а "помазанніки божіє". Цікаво, чи є ще десь у світі отака цинічна, така безбожна, аморальна церква, як московська, яка фактично підтримує терор Москви у всіх його проявах, і яка, по суті, є цитаделлю московського імеріалізму в Україні?

Вважаю(хоч і виглядає це як лялькова виста в головній ролі з Ющенком, але це поки що...), що Третій Гетьманат необхідний і це дуже цікава річ. Я за повномасштабне відновлення міста не гірше ніж воно було до знищення.
Сам готовий туди заносити гроші та допомогати відбудовувати.
Ми з вами браття козацького роду.
Українців не зламати!

[my19]

Прочитайте все що я обвів у цитати!

Ось так палац виглядав у 2007:
http://serg-klymenko.narod.ru/Other_...d/IMG_8650.htm

[VelesHomais]

[Pablitisimo Maximo]

Меня просто убивает, что в инете встречаются только одни и те же фото Батурина, которые уже давно устарели. А такое, как, например, проект восстановления Батуринской цитадели вообще, наверное, фиг где найдешь

[Pablitisimo Maximo]

Воскресенська церква в Батурині (1803)



Будинок Кочубея (кінець XVII – початок XVIII ст.)

[my19]

Пропоную організувати зустріч форумчан УУ у Батурині

[my19]

Originally Posted by Burislav

Підтримую тільки у разі якщо будівництво вже йде

Ющенко доручив створити в Батурині військовий ліцей
proUA / 04.03.2008 11:35
Президент Віктор Ющенко доручив Кабінету Міністрів створити до 1 вересня 2009 року у селищі Батурин Чернігівщини військового ліцею на 1,5 тис. осіб для навчання та виховання в ньому учнів 5-12 класів. Про це йдеться в його указі від 4 березня, текст якого є у «proUA».

З цією метою, уряду необхідно забезпечити разом з Чернігівською обласною державною адміністрацією вирішення у місячний строк у встановленому порядку з урахуванням інтересів територіальної громади питання щодо виділення земельної ділянки у селищі Батурин для будівництва військового ліцею.

Крім того, Кабміну доручено переглянути до 31 березня 2008 року Комплексну програму збереження пам’яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина, затверджену постановою Кабміну від 17 серпня 2002 року №1123 щодо забезпечення здійснення заходів із будівництва ліцею протягом 2008-2009 років.

Також уряд повинен передбачати при підготовці проекту закону про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та в проектах законів про Державний бюджет на наступні роки видатки за цільовим призначенням Міністерству оборони на фінансування проектно-будівельних робіт та будівництва військового ліцею.

Міністерству оборони України доручено розробити до 1 липня 2008 року в установленому порядку план створення та проектно-кошторисну документацію на будівництво ліцею. Зокрема, передбачивши спорудження будівель, у яких мають бути розташовані навчальні, жилі, адміністративно-господарські приміщення для забезпечення організації навчально-виховного процесу, розміщення ліцеїстів, військовослужбовців, педагогічних та інших працівників військового ліцею.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 194/2008
Питання створення військового ліцею у селищі Батурин
З метою формування у молоді високої патріотичної свідомості, національної гідності, готовності до виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, відданого служіння, поваги до військової служби і свідомого прагнення до оволодіння професією офіцера, забезпечення виховання підростаючого покоління, насамперед дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з багатодітних сімей, дітей військовослужбовців, дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, та ураховуючи визначну роль селища Батурин Чернігівської області в історії України, постановляю:

1. Кабінету Міністрів України вжити в установленому порядку заходів щодо створення до 1 вересня 2009 року у селищі Батурин військового ліцею на 1500 осіб для навчання та виховання в ньому учнів 5-12 класів, для чого, зокрема:

забезпечити разом з Чернігівською обласною державною адміністрацією вирішення у місячний строк у встановленому порядку з урахуванням інтересів територіальної громади питання щодо виділення земельної ділянки у селищі Батурин для будівництва військового ліцею;

переглянути до 31 березня 2008 року Комплексну програму збереження пам'яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1123, щодо забезпечення здійснення заходів із будівництва ліцею протягом 2008-2009 років;

передбачати при підготовці проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та в проектах законів про Державний бюджет України на наступні роки видатки за цільовим призначенням Міністерству оборони України на фінансування проектно-будівельних робіт та будівництва військового ліцею.

2. Міністерству оборони України розробити до 1 липня 2008 року в установленому порядку план створення та проектно-кошторисну документацію на будівництво військового ліцею, передбачивши, зокрема, спорудження будівель, у яких мають бути розташовані навчальні, жилі, адміністративно-господарські приміщення для забезпечення організації навчально-виховного процесу, розміщення ліцеїстів, військовослужбовців, педагогічних та інших працівників військового ліцею.

3. Визнати такою, що втратила чинність, статтю 4 Указу Президента України від 21 листопада 2007 року № 1131 «Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин».

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

4 березня 2008 року

Сподіваюся що це буде щось цікаве

[my19]

Президент взяв участь у Всеукраїнській козацькій раді

Цей захід приурочений до 360-ї річниці початку визвольної війни середини XVII століття.
Президент України повідомив, що має намір подати до Верховної Ради законопроект про засади відновлення та розвитку українського козацтва. Він переконаний, що такий закон сприятиме консолідації українських козацьких організацій.

За словами Президента, присутність на цьому засіданні Віце-прем'єр міністра Івана Васюника, міністрів оборони Юрія Єханурова, освіти й науки - Івана Вакарчука та культури - Василя Вовкуна, а також секретаря РНБО Раїси Богатирьової свідчить про велику повагу до сучасного козацького руху.

У своєму виступі Віктор Ющенко закликав козацькі організації брати участь у культурних проектах, спрямованих на відновлення української історії, що є пріоритетами Глави держави. Зокрема йдеться про відновлення гетьманської столиці Батурин, організації музею «Мистецький арсенал», відродження пам'яток козацької історії та вшанування 75-роковин трагедії Голодомору 1932-1933 років.

Він охарактеризував українське козацтво як унікальну сторінку української історії, подібних до якої немає в історіях інших країн, а самих козаків – як «лицарів своєї нації», людей, готових загинути заради своєї Батьківщини та її незалежності.

Президент України подякував учасникам Всеукраїнської козацької ради за служіння Україні і самій козацькій ідеї та вручив державні нагороди видатним представникам козацьких організацій.

[my19]

Originally Posted by Pablitisimo Maximo

Меня просто убивает, что в инете встречаются только одни и те же фото Батурина, которые уже давно устарели. А такое, как, например, проект восстановления Батуринской цитадели вообще, наверное, фиг где найдешь

Тому і пропоную з'їздити туди Найлегше туді доїхати для форумчан з Києва та Харкова. Можна таку зустріч і організувати%)

[my19]

ОТАКОЇ!

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1131/2007
Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин
Ураховуючи визначну роль селища Батурин Чернігівської області в історії України, його значення у формуванні історичної свідомості Українського народу у процесі становлення і розвитку Української держави, з метою відродження та збереження неоціненних пам'яток історії та культури, а також розбудови та розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) переглянути до 1 січня 2008 року Комплексну програму збереження пам'яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1123, з метою забезпечення здійснення заходів щодо:

а) розвитку території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», зокрема:

проведення у 2007 – 2008 роках комплексу робіт з укріплення та благоустрою схилів цитаделі Батуринської фортеці та територій, прилеглих до палацового комплексу К.Розумовського;

відбудови протягом 2008 року об'єктів цитаделі Батуринської фортеці, зокрема, Гетьманського палацу, Гетьманської скарбниці, дерев'яної церкви Воскресіння Господнього, фрагмента оборонних стін фортеці із баштами, в'їзних брам фортеці, а протягом 2009–2010 років – церкви Святої Живоначальної Трійці із дзвіницею;

спорудження у 2008 році Меморіального комплексу пам'яті жертв Батуринської трагедії;

проведення комплексу археологічних досліджень, у тому числі створення при Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г.Шевченка Батуринської постійно діючої археологічної експедиції та міжнародної літньої школи молодих археологів;

завершення до 15 серпня 2008 року здійснення заходів із благоустрою парку «Кочубеївський» та прилеглої до нього території, зокрема, озеленення парку та відновлення історичного в'їзду на його територію, а також упорядкування парку палацового комплексу К.Розумовського;

відбудови протягом 2009 – 2010 років в урочищі Гончарівка палацу гетьмана Івана Мазепи, церкви, в'їзної брами та чотирьох бастіонів, здійснення заходів із благоустрою прилеглих до них територій;

б) розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури селища Батурин, зокрема:

будівництва та оснащення протягом 2008 – 2009 років загальноосвітньої школи, спеціальної школи-інтернату, дитячого садка, установи, призначеної для проживання громадян похилого віку, а також здійснення до кінця 2008 року капітального ремонту Батуринської дільничної лікарні та забезпечення її необхідним обладнанням;
будівництва нових та реконструкції існуючих систем та об'єктів водо- та газопостачання, водовідведення;

проектування, ремонту і реконструкції автомобільних доріг та прилеглих до них територій, а також, починаючи з грудня 2007 року, робіт із вертикального планування територій історичних місць селища;

2) забезпечити до кінця 2008 року здійснення комплексу заходів із розмежування земель державної та комунальної власності на території селища Батурин, а також установлення його меж;

3) опрацювати в установленому порядку питання щодо віднесення селища Батурин до категорії міст;

4) передбачати під час доопрацювання проекту Закону про Державний бюджет України на 2008 рік та в проектах закону про Державний бюджет України на наступні роки в повному обсязі фінансування заходів з реалізації Комплексної програми збереження пам'яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурин.

2. Міністерству культури і туризму України разом із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями опрацювати до 1 травня 2008 року питання щодо формування у Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» музейної колекції, яка відображатиме гетьманський період в історії України.

3. Міністерству закордонних справ України, Міністерству культури і туризму України, Державному комітету архівів України разом із Національною академією наук України вивчити питання щодо можливості передачі з державних архівів та музеїв іноземних держав до фондів Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» історичних пам'яток, документів, їх копій, пов'язаних із гетьманським періодом в історії України, в тому числі з життям та діяльністю гетьмана Івана Мазепи, інших українських гетьманів.

4. Чернігівській обласній державній адміністрації разом із Міністерством оборони України опрацювати до 4 грудня 2007 року питання щодо можливості створення у селищі Батурин ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

5. Міністерству культури і туризму України, Міністерству регіонального розвитку та будівництва України, Чернігівській обласній державній адміністрації разом із Національною академією наук України забезпечити проведення у 2008 році на території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» всеукраїнського симпозіуму скульпторів із вшанування видатних історичних особистостей часів козацької доби та героїчної боротьби Українського народу у визвольних змаганнях за незалежність України.

6. Чернігівській обласній державній адміністрації забезпечити із залученням громадських організацій впорядкування та озеленення території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

21 листопада 2007 року

[my19]

Буде файне місто Батурин Столиця Третього Гетьманату

[my19]

Щодо церков і будівель що там мають відновити я можу написати і сфоткати креслення-малюнки завтра або в найбличий час. Куплю книжку про Батурин в "Знаннях"...))

[my19]

Постає у Батурині Мазепина церква
04.12.07

За своє 21-річне гетьманування Іван Мазепа перетворив Батурин, який дуже любив, у столицю духовності й культури. Він виділив понад 20 000 золотих на побудову кам'яного Троїцького собору, 4 000 золотих – на зведення мурованого Миколаївського храму, 15 000 золотих – на будівництво Свято-Покровської та Воскресенської дерев'яних церков. Свято-Покровська, разом із церквою Живоначальної Трійці, була однією з головних прикрас гетьманської столиці.

Цього року археологи відкопали фундаменти Троїцького собору. А про долю Свято-Покровської, що була сповідальнею гетьмана, можна писати детектив. Почати треба хіба з подій листопада 1708 року, коли озвірілі меншиковці, взявши гетьманську твердиню зрадою, в пекельний спосіб, без огляду на вік і стать, умертвили в ній 20 тисяч люду – оборонців міста і його мешканців, а потім, пограбувавши православні святині, арсенал та гетьманську скарбницю, запалили Батурин...

Після довгих років руїни першим мурованим храмом, що відродився в Батурині, був Свято-Покровський. У 1789 році його освятили. Храм прикрашало багато чудових ікон, його любили прихожани. За майже півтора століття довкола нього виріс великий унікальний цвинтар. Але в 1936-му очамрілі совіти розібрали церкву, а в 50-ті роки – й дзвіницю, цвинтар загорнули бульдозером і на їхньому місці збудували... водонапірну вежу.

У 2000 році у цю парафію прийшов молодий священик отець Роман Кривко, повний надій на відродження і колишньої сповідальні гетьмана Мазепи, і загалом Батурина. Невеличка громадка прихожан тулилася (і понині тулиться) у приміщенні колишньої церковно-парафіяльної школи, де "в похідних умовах" облаштували церковку (Київського патріархату) і служать відправи.

Проте, виявилося, українській святині в Батурині поставати ой як непросто. Отець Роман із родиною мужньо витримував усілякі житейські й моральні випробування, вірячи, що батуринська земля, на якій він першим за 292 роки відспівав жертви московської навали 1708-го, таки оживе, воскресне – і дасть клич на духовне воскресіння всієї України. Приїжджав Президент, шановані депутати, навіть у 2004-му на благодійні кошти заклали фундамент під майбутню Мазепину церкву... На тому й скінчилося.

Звідчаєний отець уже виготовляв документи, щоб весною 2006-го поїхати працювати до Чехії, заробити грошей і самому взятися за будівництво. Бо так виходило, що за Л. Кучми про Покровську нібито й згадали, а при своєму Президентові все завмерло, натомість Воскресенську (Московського патріархату) активно відреставрували, адже вона – усипальня Кирила Розумовського.

Та Бог, нарешті, змилосердився. У листопаді 2005 року, на днях поминання жертв Батурина, отець Роман познайомився із паном Миколою Кочергою, батурянином, що з 1943-го мешкає у США. Порозмовляли, і пан Микола небагатослівно порадив: "Працюйте". "Напевне, він нічого не зрозумів", – бідкався отець перед прихожанами"...

А пан Кочерга після свого візиту до Батурина розповів парафіянам церкви Святого Андрія Первозванного (Чикаго, Іллінойс) про свято-покровську громаду. На зборах вибрали цю парафію братньою і взялися допомагати. До наглядової ради увійшли найініціативніші.

Голова її, пан Іван Деркач, вклав великі власні кошти; пані Лариса Діяк – голова сестринства; пан Тарас Коновал – голова братства; сам пан Микола залучає до цієї справи якомога більше людей; пані Марія Яресько веде недільну школу, її донька Наталка має справи у Києві, а син Іван – голова парафії, тож допомагають усією родиною. Тут не можна нікого виділити, ці люди горять Україною, вони взялися разом за те, чого не потягли наші політики: готують обіди, збираючи кошти і вкладаючи свої власні для побудови храму – сповідальні Івана Мазепи.

Достатню для початку суму весною 2007 року перерахували в патріархію. Невдовзі було куплено землю в центрі Батурина, неподалік будинку Кочубея, патріарх Філарет освятив місце, і закипіла робота.

...Гарно дивитись, як росте храм. Він відроджує душі прихожан Свято-Покровської, він міняє і весь Батурин. Їдуть до отця Романа добрі люди з усієї Чернігівщини: "Чим можемо допомогти?" І це ще одне Боже диво – після років обструкції.

А біля зведених стін уже сяють золоті куполи – їх ось-ось підіймуть у високість. Замовлено різьбярам вівтар, а художники готуються писати ікони. І Україна, і все світове українство сподіваються-чекають, що на кінець літа 2008 року храм буде освячено. І на листопадові поминання, на 300-ті роковини Батуринської трагедії, дзвін Свято-Покровської озветься до небес плачем-кличем, а гетьман Мазепа разом із усіма своїми соратниками й побратимами стануть поруч із нами – і поблагословлять нову Україну на довгу незнищенну дорогу. Так буде!

Наталка ПОКЛАД, «Нація і держава», 4 грудня 2007 р.

http://cun.org.ua/ukr/content/view/1927/31/

Освячення хрестів у місті Батурин Відправи Патріарха

25 грудня цього року Святійший Патріарх Філарет з архіпастирським візитом відвідав місто Батурин, Чернігівської області, для освячення хрестів на новозбудований храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

На освячення храму також прибули: голова Чернігівської обласної державної адміністрації Хоменко В. М., голова районної державної адміністрації Булах М. М. та інші високоповажні гості.

Святійший Патріарх привітав усіх з освяченням хрестів для поставлення на новозбудований храм. В Україні за роки незалежності побудовано понад три тисячі храмів. Але цей храм має особливе значення — він побудований в місті Батурині, трагічному місті нашої історії. В наступному році виповнюється триста років з дня цієї Батуринської трагедії.





ОСЬ І ФОТКА БУДІВНИЦТВА!




Святійший Владика зазначив:

« Ми повинні знати свою історію, не забувати всі трагічні сторінки в житті нашого народу. Також ми повинні дякувати нашим землякам, які живуть за межами України, але турбуються за долю українського народу і, зокрема, за долю Батурина».

Будівництву храму сприяли обласна, районна та селищна ради. Храм був побудований за пів року.

Вкінці Святійший Владика подякував будівничим храму за швидку роботу, преосвященному владиці Севастіану за його опіку та настоятелю новозбудованого храму ієрею Роману.

Батуринський храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці був побудований на кошти українців зі Сполучених Штатів Америки в місті Чикаго, де створений спеціальний комітет по збиранню коштів на будівництво Батуринського храму на чолі з Іваном Деркачем, а також Київської Патріархії.

Освячення храму заплановано на травень 2008 року.








Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.

http://www.cerkva.info/2007/12/26/baturyn.html

Будинок генерального судді В. Кочубея.
Понеділок, 07 Тра 2007





Будинок генерального судді В. Кочубея

Єдине приміщення на території Батурина, яке дійшло до нас із часів гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи, яке вистояло при жорстокому нищенні Батурина російськими військами під керівництвом О. Меншикова в листопаді 1708 року – це Будинок Генерального суду Лівобережної України, що увібрав у себе кращі традиції українського мистецтва і є свідком всіх етапів розвитку Гетьманської столиці.

Дані про будинок дещо суперечливі, безперечно, він потребує ґрунтовних натурних та архівних досліджень. Основна ж версія говорить, що будівництво приміщення велося за часів гетьмана Д. Многогрішного, який оселившись в Батурині, розпочинає будівництво ряду адміністративних приміщень, серед яких і Будинок Генерального Суду. В кінці ХVІІ ст. будинок стає власністю родини Кочубеїв. В роки гетьманування Кирило Розумовський викупляє у нащадків Кочубея парк з будівлями. В другій половині 19 ст. будинок з парком повертається у власність Кочубеїв.

Нащадки Василя Леонтійовича постійно не проживали в Батурині, але систематично навідували свою господу, тримали її в доброму стані. До революції при будинку був сторож. У 1917 році Кочубеї полишили Україну. Спершу поїхали до Туреччини, згодом - до Бельгії. А останні вже майже чверть століття мешкають у місті Лусака – столиці Замбії.

Будинок на деякий час залишився без господаря. Подальша його доля тісно пов’язана з розвитком музейної справи в Батурині. В 1925 р. будинок Кочубея відкрив свої двері для відвідувачів як музей ім. П.І. Прокоповича. В роки Другої Світової війни будинок був сильно пошкоджений - вціліли лише стіни та підвальні кімнати. Приміщення перебувало в запустінні - довгі роки лише вітер гуляв його кімнатами.

В 1973 р. розпочалась реставрація унікальної пам’ятки історії та архітектури. Роботи завершилися в 1975 р. і в приміщенні відкрився краєзнавчий музей, перша експозиція якого була присвячена П.І.Прокоповичу з нагоди 200-ліття від дня його народження. В 1994 році було створено Батуринський державний історико – культурний заповідник ”Гетьманська столиця”, до складу якого увійшло 39 об’єктів пам’яток історії та архітектури Батурина, серед яких є і Будинок генерального судді В. Кочубея.

З ініціативи Президента України Віктора Андрійовича Ющенка в травні 2005 року розпочалися наймасштабніші за всю історію Батурина роботи по збереженню пам’яток заповідника ”Гетьманська столиця” в рамках яких проведена реставрація Будинку Генерального судді В. Кочубея, його детальне археологічне дослідження та благоустроєна територія.

Важливою подією для працівників заповідника стало завершення реставрації цього будинку. Надзвичайно складним і відповідальним завданням, що стояло перед науковцями заповідника – було створення експозиції в Будинку генерального судді В. Кочубея.

Історія Будинку Генерального судді В.Кочубея висвітлена в чотирьох залах та двох підвальних приміщеннях. Експозицію відкриває зал, що характеризує епоху Гетьманщини – привертають до себе увагу ікона початку ХVІІІ ст. „Ісус Христос Вседержитель”, портрети гетьманів, мапи України та Європи, гармата ХVІІІ ст. Тема історії будівництва і перебудов розкрита оригінальними предметами з будинку: прикраси від люстри, замки та ключі з будинку, чудові зразки кахлів, яким була обкладена піч в будинку (виявлені в реставрації 2005 р.) і які свідчать про високий смак господаря в оздобленні своїх покоїв. Предмети козацької доби – пояс представника козацької старшини, срібні натільні хрести, люльки, монети, посуд розміщені в сучасних вітринах. Особливо глибоко розкривається історія родини Кочубеїв завдяки родовому дереву Кочубеїв, що склали науковці заповідника, родинним портретам. Окрема вітрина присвячена автору славнозвісного козацького Літопису - С.Величку. В другому залі реконструйована піч та оформлений куточок робочого кабінету створюють атмосферу жилого будинку. Кохання Мотрі та Мазепи, донос Кочубея., доля його родини - цій темі присвячений окрема зала, центральне місце в якій займають листи гетьмана І.Мазепи до Мотрони. Окрасою кімнати є ікона „Богоматір” подарована в 1704 р. гетьманом Іваном Мазепою церкві м. Жовква. Великим акцентом в експозиції є погляд нащадків на ті хвилюючі події - гравюри Василя Лопати, Сергія Якутовича, Федора Константинова, скульптури Андрія Гончара та Віктора Авули, поетичні, прозові та документальні твори українських та іноземних класиків всебічно трактують ці події.

В підвальних приміщеннях Будинку розкривається така складова роботи Генерального суду, як слідство та ув’язнення завдяки відтвореному інтер’єру в’язниці, двом восковим фігурам – писаря та в’язня, які майстерно виконані співробітниками Музею воскових фігур м. Києва, малюнками, на яких зображено покарання. Представлена в музеї колекція старанно, по - крихтах, великими зусиллями зібрана колективом „Гетьманської столиці”.

Запрошуємо Вас відвідати музей в Будинку Генерального судді В.Кочубея, пройти кімнатами, що пам’ятають поступ гетьманів Івана Мазепи та Кирила Розумовського, Самійла Величка та Василя Кочубей, де кохала та страждала Мотря, послухати пізнавальні та цікаві розповіді екскурсоводів і Ви на все життя захопитесь історією Гетьманської столиці.

Алла Домашенко

завідуюча відділом ”Будинок

Генерального судді В. Кочубея”

заповідника „Гетьманська столиця”

http://www.museum-ukraine.org.ua/ind...n=view&id=2186

Гетьманська столицяВи знаходитесь: Політика / Україна / Батурин став містом Батурин став містом
Сесія Чернігівської обласної ради ухвалила рішення про те, що колишня гетьманська столиця Батурин відтепер стає містом. Поки що районного підпорядкування.


Рішення про це було ухвалене при деяких сумнівах кількох депутатів, що утрималися при голосуванні. А загалом побажали Батурину щасливого плавання близько 70 депутатів – рішення ухвали одноголосно, а проти не наважився проголосувати ніхто.

Правда, на початку сесії один із депутатів виступив з пропозицією зняти це питання з порядку денного.
До речі, під час обговорення статусу Батурина, дали слово його, поки що, селищному голові Іващенку. Цей чубатий дядько з непокірною шевелюрою сказав депутатам, що Батурин був резиденцією чотирьох українських гетьманів (назвавши їх поіменно) і був містом з магдебургським правом з 1654 року. І до того ж сам Президент Віктор Ющенко у своєму указі також вимагав від обласної ради також надати Батурину цей статус.

Після цього депутати, як справжні народі обранці, поцікавилися, а що народ може втратити з соціальних доплат?

«Утром мажу бетерброд, сразу мысль, а как народ?»

Фахівці, в тому числі заступник голови обласної держадміністрації Наталія Білоус пояснила, що з цим повний порядок. Саме тому голосували одноголосно, як було сказано вище.

Р.S. Ухваливши рішення про Батурин, облрада порушила клопотання перед Верховною Радою України про затвердження цього статусу. Так що юридичну крапку поставить Київ.

12:46 | 25.03.2008 р.

http://val.ua/politics/ukraine/190025.html

ПРИВІТАЄМО БАТУРИН І БАТУРИНЦІВ З НОВИМ СТАТУСОМ!!!!!))))))


Про церкву що відновлюватимуть:

Міжнародна експедиція в Батурині розкопала головну археологічну пам'ятку середньовіччя, виявлену в Європі в 2007 році

ЧЕРНІГІВ – У гетьманській столиці Батурині археологи розкопали церкву, на будівництво якої Іван Мазепа пожертвував 20 000 золотих монет, – храм Живоначальної Трійці. За словами директора Інституту археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя Володимира Коваленка, який є керівником експедиції, однозначно твердити, що знайдені руїни належать саме церкві Живоначальної Трійці дозволяють вже розкопані дві апсиди, один зі стовпів і фрагмент фундаменту несучої стіни. На думку керівника експедиції, це головний археологічний пам'ятник середньовіччя, виявлений у Європі 2007 року.

Як повідомляє «Православіє в Україні», Володимир Коваленко висловив побоювання, що знахідку чекатиме доля більшості раніше виявлених у Батурині історичних пам'яток – після вивчення їх просто засипали землею. На думку археолога, знайдений фундамент потрібно «підняти» на поверхню, а можливо, і відродити історичну святиню. За його словами, виявлені залишки фундаменту дадуть змогу вченим досить точно відновити форми храму.

Діюча експедиція нараховує близько 80 осіб. Це переважно студенти Чернігівського педагогічного університету імені Тараса Шевченка, які працюють як волонтери. Розкопки проводяться на території приватних садиб жителів Батурина, які дали на це дозвіл. Усі роботи проводяться на кошти, отримані від канадських спонсорів, тому експедиція має статус міжнародної.

В Україні не знайшлося грошей на вивчення гетьманської столиці. Нестача коштів позначилася і на закінченні реставрації Батуринського палацу Кирила Розумовського – будівельники вже почали демонтувати риштування, не довівши до кінця відновлювальні роботи.

Перше документальне згадування про церкву Живоначальної Трійці датується 1692 роком. Після розгрому Батурина храм довго стояв зруйнований. За наказом Кирила Розумовського церкву й дзвіницю розібрали й спорудили з цегли церкву на честь Воскресіння Христового, освячену 1803 року.


• http://orthodoxy.org.ua/uk/po_eparhi...8/29/9548.html

[my19]

Правда з-під лопати
Ліна КУШНІР


Розкопки у Батурині проводити моторошно — адже не буває такого сезону, аби лопата археолога не натрапила на людські кістяки. Одна справа, якщо це некрополі довкола церков, і зовсім інша, коли доводиться натрапляти на останки жертв страшної різні 13 листопада 1708 року. Адже серед них багато дітей — московське військо не знало жалю. От і цьогоріч, як розповів «УМ» старший науковий співробітник Чернігівського педуніверситету Юрій Ситий, в одній із траншей, викопаних під комунікації, археологи знайшли зернову яму XVII—поч. XVIII ст. На її дні натрапили на останки дитини, яка, ймовірно, знайшла собі таку схованку під час пожежі та там і загинула.

У травні, коли досліджували територію біля палацу Разумовського, де мали відновлювати флігель, знайшли 16 поховань XVII—поч. XVIII ст. Всі кістки археологи зібрали і передали до музею. Згодом ці християнські душі обов'язково будуть відспівані й перепоховані в спільній могилі. Власне, всі подібні знахідки зрештою повертають у землю. Якщо це могили, знайдені під час будівельних робіт, то останки виймають для подальшого перепоховання (ну не будувати ж на кістках!). А ті, що знаходять на некрополях біля церков, після розкопок повертають на місце — вони мусять залишатися там, де були свого часу поховані. Іноді ці поховання мають кілька шарів, як на цвинтарі дерев'яної козацької Воскресенської церкви, де влітку знайшли понад 15 поховань дорослих і дітей. Тобто діти, загиблі в 1708 році, були поховані над могилами дорослих, тоді як нижній, «дорослий», рівень з'явився значно раніше.

Чимало корисних відкриттів зробили археологи й для того, щоб краще собі уявити тогочасний Батурин, а ще — «копнули» у його давнішу історію. Зокрема, знайдено споруди прадавніх слов'ян III—V ст. (так званої київської культури), чотири давньоруських житла XII ст., а на території самої фортеці — декілька ям з ліпною керамікою так званої роменської культури (IX — поч. X ст.).

Будинок генерального судді Кочубея теж порадував учених: коли зняли культурний шар, виявили прибудову другої половини XVIII cт. Це велике приміщення (найімовірніше, з кількох кімнат) 14 на 25 метрів, яке розібрали у другій половині XIX століття. Тут же знайшли залишки кахляних печей часів Кирила Разумовського, облицьованих на голландський манер, тобто синьо-білими кахлями. Загалом ці знахідки підтверджують той факт, що під час розбудови Батурина за часів Кирила Разумовського у будинок Кочубея повернулися його справжні власники — нащадки Василя Кочубея, вони й розширили будинок, оскільки мали для цього фінансові можливості, працюючи у різних канцеляріях, гетьманських службах за часів Разумовського. Ці раритети потраплять в археологічний музей, який орієнтовно відкриють після нового року.

До речі, цьогоріч у зв'язку з активним будівництвом у Батурині на розкопках працювала рекордна кількість археологів — лише волонтерів приїхало 160 осіб. Загалом же розкопки, за словами Юрія Ситого, триватимуть у заповіднику, доки не випаде сніг...

http://www.umoloda.kiev.ua/number/552/235/19965/

Фенікс гетьманщини
У Батурині створять Музей гетьманської слави, побудують сучасний туристичний комплекс та заманять іноземних туристів — і все за приватні кошти
Марина ТКАЧУК



Українці — народ, загартований трагедіями та політичними табу на них... І забута богом і людьми упродовж майже трьох століть гетьманська столиця Батурин та її трагедія, 297-му річницю якої завтра відзначають в Україні, — яскраві тому свідчення. Лише нещодавно зі зміною влади в державі сакральні місця України почали потроху оживати. Батурин — один із перших. За задумом «реаніматорів» гетьманської столиці, це селище має стати Меккою допитливих українців та іноземців уже в 2007 році — саме тоді й планується закінчити основні будівельні роботи з відродження Батурина. Тут буде на що подивитися, послухати і де відпочити. І соромно за державу, обіцяють проектанти, більше не буде!



Навкруги — будівельний майданчик!
Сьогоднішній Батурин — звичайне українське селище: похилені хатки, вузенькі роздовбані дороги, літні мешканці у вбогому одязі... Жодних натяків на історичний і, тим більше, туристичний центр. Батуринці хоч і знають свою трагічну історію, відають про те, що їхні городи стоять на кістках невинно загублених каральним загоном російського війська у 1708 році предків, а все ж особливого пієтету не відчувають. Вони більше переймаються буденними проблемами: постійні перебої з водою, опаленням, грішми. Село — депресивне, як і всюди в Україні: молоді практично немає, працювати ніде...

А тим часом на території краєзнавчого комплексу «Гетьманська столиця» кипить робота. Тут годі шукати «людських» туалетів чи кав'ярень — усе лише «на папері», в проекті. Натомість у Батурині всюди сиплють іскрами зварювальники,курсують вантажівки з матеріалами — працює тут півтисячі людей. Уся ця благородна метушня у Батурині тішить віце-прем'єра з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка (який, до речі, був одним із лідерів громадської ініціативи «Відродження Батурина» ще три роки тому, за часів перебування нинішньої влади в опозиції). «Усього, що ми тут зараз бачимо, ще два роки тому не було», — пояснює пан В'ячеслав журналістам. Хоча б і мало з'явитися. За словами директорки краєзнавчого комплексу «Гетьманська столиця» Наталі Ребрової, табу на згадування Батуринської трагедії зняли у 1995 році. Відтоді почалися археологічні розкопки (які, до речі, тривають і донині), викрилися страшні подробиці 300-рiчної таємниці. «Ось тут, на цитаделі, були вбиті й поховані родини козацької старшини. Щороку археологи знаходять десятки поховань немовлят і жінок із проламаними черепами», — розповідає пані Наталя. Тепер на цьому місці стоїть пам'ятний хрест — з'явився він лише у 2004 році за ініціативи Віктора Ющенка. Автор Анатолій Гайдамака й справді створив цікавий проект: на звороті гранітного хреста з Ісусом — іконка Божої матері, знахідка розкопок 1995 року — її виявили археологи на останках убитої літньої жінки.

Музей гетьманської слави і резиденція Президента
Обсяги роботи й грандіозність планів розбудови Батурина, безперечно, вражають. «Робота розпочалася у травні, — розповідає Наталя Реброва, — і незабаром поетапно ми вводитимемо об'єкти в експлуатацію. Кінцевий термін здачі — це листопад 2006 року. Думаю, тоді вже зможемо говорити про стовідсоткову готовність комплексу. Батурин, щоправда, й зараз приймає туристів. Ті, хто хочуть побачити все, почути (а у нас дуже цікаві екскурсії), приїжджають до нас». Незважаючи на абсолютно нерозвинену інфраструктуру, в Батурині за дев'ять місяців цього року офіційно побувало 25 тисяч туристів (серед них не так уже й багато іноземців). Насправді ж відвідувачів десь ушестеро більше, каже Наталя Реброва. Адже у зв'язку з будівельними роботами квитки мало хто купує, та й наглядати за «зайцями» нереально.

Аби здійснити все задумане, за словами виконавчого директора благодійного фонду «Гетьманська столиця» Миколи Бутка, необхідно 100-120 мільйонів гривень. На сьогодні виконано робіт уже на 20. «Ми працюємо у двох площинах — реставрації та будівництва, — розкриває професійні таємниці для «УМ» Микола Петрович. — Реставрувати слід палац Разумовського (він буде головним об'єктом). Там величезний обсяг робіт: фасади, інтер'єри, опалення, вода, каналізація, кондиціонування, організація підйомів людей (у тому числі й інвалідів) — усе це ми ще маємо зробити. Це приміщення не працювало жодного дня протягом 300 років, зараз воно має функціонувати на найвищому рівні». Біля палацу Розумовського (який, власне, перетворять на Музей гетьманської слави) від літа вже звели два флігелі. Побудують поруч і сучасний туристичний комплекс — із ресторанами, готелем, розважальною інфраструктурою. Ще облаштують території біля палацу — цей величезний шмат роботи з благоустрою оцінюють у кілька мільйонів гривень. Зроблять зручну парковку. Наступний об'єкт — садиба генерального судді Кочубея. «Цього року, 21 листопада, ми здаємо цей об'єкт, там поновить свою роботу державний заповідник «Гетьманська столиця» (туди він тимчасово переїде, доки реставруватимуть палац), — веде далі пан Микола. — Є ще 10 гектарів парку — нічого ще там не починали робити. Слід відреставрувати Воскресенську церкву, усипальницю останнього гетьмана Кирила Разумовського, побудовану ним же. Маємо довести до ладу Воскресенську церковно-приходську школу — там буде музей археології, адже Батурин — це суцільні розкопки». Окремий пласт — будівництво: водогони, телекомунікації, каналізація, газопроводи, освітлення, дороги. Усе те, чого так чекають і самі мешканці Батурина. «Уявіть собі, лише одних водогонів нам слід прокласти 20 кілометрів для того, щоб люди мали воду», — каже Микола Бутко.

Прикметно, що всі кошти, на які розбудовують Батурин, — позабюджетні — ці гроші, за словами В'ячеслава Кириленка, акумулює міжнародний благодійний фонд «Гетьманська столиця», заснований ще з опозиційних часів нинішньої влади. «Ми хочемо, щоб на прикладі Батурина всі переконалися, що механізм залучення позабюджетних коштів є дієвим і може давати позитивні результати, — каже головний гуманітарій країни. — І те, що у Батурині за такий короткий час відбулися разючі зміни, говорить про серйозність намірів Президента України та уряду надати належної ваги всім пам'яткам в Україні».

За інтер'єрами — у Царське Село
Не надто втішному нинішньому стану Батурина дивуватися нічого — ним ніхто ніколи не цікавився. Палац Кирила Разумовського, наприклад, — величну споруду, що пристойно збереглася до наших днів, — реставрують ще з 1911 року. От тільки до пуття так і не довели. Радянська влада традиційно планувала влаштувати тут і дитбудинок, і санаторій. Сам же останній гетьман України бачив свій палац університетом, от тільки не судилося реалізувати. Сьогодні тут реставрують приміщення у тому вигляді, в якому воно колись було. На останньому поверсі думають «поселити» президентську резиденцію, доступну для відвідувачів. А ще палац обіцяє мати розкішні інтер'єри, каміни, унікальні експонати. Автором будівлі, до речі, був відомий архітектор Чарльз Камерон, він і розробляв інтер'єри палацу, які, на жаль, не збереглися. Але чимало є інтер'єрів авторства Камерона в Петербурзі, Павловському, Царському Селі, і фахівці зараз, беручи їх за аналоги, розробляють інтер'єри для палацу в Батурині.

«Ми готові сюди везти іноземців»
...Батурин того дня потерпав від відвідувачів: ще б пак! Сюди, окрім міністра культури та віце-прем'єра з гуманітарних питань, журналістів, приїхали провідні туроператори України, аби провести нараду. Побаченим вони залишилися переважно задоволені. «Звичайно, якщо все задумане буде реалізовано, ми готові сюди возити туристів, — каже Олена Зелінська, директор туристичної фірми «Дружба». — Але, як мінімум, нормальні вбиральні необхідні». З пані Оленою погоджується Ігор Глушенков, представник «Універсального агентства з продажу авіаперевезень». «Ми цікавимося подібними об'єктами, — каже Ігор Євгенович, — зараз, звісно, зарано сюди когось везти. Але у перспективі — цілком реально. Ми вже навіть думаємо розробити спеціальний тур для іноземців — їх можна буде привозити сюди на кілька годин і повертати у Київ. Говорити про триваліше перебування поки що рано». На думку ж Анатолія Ктітарева, представника Асоціації санаторіїв та курортів України, аби у Батурин їхали люди, його слід «розкручувати» і, перш за все, через інтернет, яким користується переважна більшість іноземців.

А ще вітчизняні туроператори кажуть: аби подібні пам'ятки користувалися попитом, необхідно законодавчо підтримати інвесторів, які розбудовуватимуть туристичну інфраструктуру регіонів, слід розширювати асортимент турпослуг, наближаючи його до європейського рівня. Існує проблема з підготовкою кадрів, безпекою маршрутів, створенням інформаційних туристичних центрів та рекламою внутрішнього туризму. У свою чергу, В'ячеслав Кириленко запевнив, що проекти змін у деякі закони щодо туризму підготує спеціальна робоча група при Міністерстві культури та туризму, яка збереться вже наступного тижня. До неї увійдуть представники уряду та туроператори. Ці фахівці мають протягом місяця запропонувати план розвитку туристичних регіонів на основі державних та приватних коштів.



А ТИМ ЧАСОМ...
Окрім ознайомлення із гетьманською столицею, туроператори у Батурині отримали цікаву інформацію до роздумів. Так, на Чернігівщині відбулася презентація 15 внутрішніх туристичних маршрутів, які охопили більш ніж 100 міст України. Це тури: «Давньоруськими містами», «Гетьманські столиці» (куди увійшов Батурин), «Козацькими шляхами», «Замки та фортеці України», «Народне мистецтво України», «Природні скарби України», «Палацово-паркові ансамблі України», «Літературна Україна», «Святими місцями України», «Тарас Шевченко — Великий син України», «Відпочинок в українському селі», «Античні міста північного Причорномор'я», «До витоків Трипільської культури», «Крим туристичний», маршрути активного туризму (пішохідні, водні, велосипедні, спелео, гірські лижі). Цікавою була також пропозиція включити до списку цих напрямків тур «Пам'ятками України, що гинуть».

http://www.umoloda.kiev.ua/number/552/235/19964/

[my19]

http://who-is-who.com.ua/bookmaket/chernigov/5/25.html

[artemka]

Сразу нельзя было строительство показать?
А вобще... Буду надеяться шо тема не утонет в секции форума, когда заглохнет после дюжины реплик.

[VelesHomais]

До речі

Originally Posted by my19

Тому і пропоную з'їздити туди Найлегше туді доїхати для форумчан з Києва та Харкова. Можна таку зустріч і організувати%)

Взагалі то ідея подобається, якщо у мене буде можливість з радістю приїду. Класне місце для зустрічи всіх форумчан!

[Pablitisimo Maximo]

Originally Posted by my19

Тому і пропоную з'їздити туди Найлегше туді доїхати для форумчан з Києва та Харкова. Можна таку зустріч і організувати%)

Я совсем не против. Вот майские праздники как раз.

[Pablitisimo Maximo]

Originally Posted by my19

Щодо церков і будівель що там мають відновити я можу написати і сфоткати креслення-малюнки завтра або в найбличий час. Куплю книжку про Батурин в "Знаннях"...))

Чекаю з нетерпінням

[Pablitisimo Maximo]

Ось тільки хотілося б, щоб в першу чергу не нові храми будували, а все ж відтворили мазепинські церкви... Але сам храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці - непоганий. В українському стилі, що дуже гарно. Ось тільки велике вікно попереду не дуже подобається.