SkyscraperCity banner
1 - 8 of 8 Posts

·
wolyniaka
Joined
·
105 Posts
Discussion Starter · #1 · (Edited)
Національний парк "Припять-Стохід". Мандрівка від Любязя до Свалович
(Любешівський район, Волинська область)


(автомобілем доїхати до Люб'язя можна з Луцька трасою Луцьк-Маневичі-Дольськ (Р14), з Києва та Ковеля трасою Київ-Варшава (М07), повертаючи у Маневичах на Любешів. Залізницею - до ст. Маневичі й далі автобусом до Люб'язя)

Бувають подорожі, які складно описати, оскільки враження від них складаються з цілого спектру звуків, кольорів, запахів та їх поєднань. Окрім того, підчас таких подорожей тебе ще й супроводжуватимуть відчуття загубленості в часі та просторі. Тому у перші хвилини вразливим мандрівникам навіть складно впоратися з емоціями, які просто захоплюють їх свідомість.
Щось подібне маєш нагоду відчути, відвідавши національний парк «Прип’ять-Стохід» на Волинському Поліссі. Неймовірні краєвиди, чисте повітря і вода, захоплююча історія, автентична етнографія, країна безлічі рідкісних тварин та рослин - все це знаходиться майже поряд.













Таке часто можна побачити у зарубіжних документальних фільмах про дику природу чи рекламних буклетах про закордонні природні парки. Дивно, але про цей край в інтернеті більше інформації іноземними мовами, а в місцевих селах, кажуть, більшість туристів розмовляли польською, німецькою чи французькою. На жаль (а можливо, і на щастя), широкому загалу українських туристів поки що невідомі такі місця, а туристичні агенції оминають їх у своїх пропозиціях, надаючи перевагу популярним (як правило, попсовим) маршрутам.
Якщо Ти не дуже досвідчений турист або не готовий до тривалих переїздів, байдарок та наметів, таку подорож можна зробити і одноденною. Власне так зробили і ми з друзями, попередньо ознайомившись в Інтернеті з цікавими місцями та особливостями національного парку, репортажами та відгуками туристів, детальними мапами, а також замовивши послуги місцевого провідника з моторним човном. Відразу зауважу, якщо плануєш пройти нижчеописаний маршрут, провідник необхідний, оскільки заблукати у десятках кілометрів звивистих каналів серед плавнів між трьохметровими очеретами надзвичайно просто.
Дорога з Луцька до села Люб’язь зайняла приблизно 2,5 години. Раджу запастися порожніми ємкостями для смачнючої води з Оконських джерел, які знаходяться просто на трасі приблизно на півдорозі до Люб’язя.


Оконські джерела

Взагалі, дорога на Маневичі та Любешів – одна з найбільш мальовничих на Волині. Після Маневич вже стає помітними поліський колорит – величні ліси, вологі луги, долини заплави річок, ще збережена дерев’яна архітектура - хати з темного дерева та синіми вікнами.
У Люб’язі зустрічаємо працівника національного парку Юрія, який має нас відвезти прип’ятськими плавнями до Свáлович. Відстань від села Люб’язь до Свалович приблизно 17 км в одну сторону.


траса маршруту Любязь-Сваловичі

Якщо Ти потрапив туди у сонячну погоду – обов’язково подбай про накриття голови та легкий одяг з довгими рукавами. Сонячне проміння на воді досить інтенсивне і після кількох годин в плавнях можна перегрітися.
Човен відчалює від берега і ми несемося майже дзеркальним плесом озера до русла Прип’яті. Озеро насправді велике, східний берег видніється на горизонті вузенькою стрічкою.









Над нами синє небо, під нами таке ж небо, відбите у воді.











Через кілька кілометрів починається русло Прип’яті і багатокілометрові плавні – справжня „поліська Амазонія”.











За кожним поворотом захоплює подих від нових краєвидів та справжнього пташиного і рослинного раю.











В перші хвилини взагалі не хочеться нічого говорити, лише поглинати усе навколишнє. Один з нас стверджує, що Бог є, якщо існує така краса. Наш гід кілька разів глушить мотор, аби ми могли почути звуки плавнів, роздивитися житло бобрів та колонії рідкісних птахів.











Через кілька кілометрів за лабіринтами очеретів з’являється високий ліс, ми підпливаємо до нього. Урочище Муравина. Тут чи не найгарніші місця на всьому маршруті.











Підпливаючи до затишної пристані під кронами навіть не помічаєш, що відразу за ними жовтіє 10-метрова піщана дюна з надзвичайно стрімкими схилами. Справжня гора посеред нескінчених плавнів. На вершині дюни є альтанка, де наш гід частував нас ароматним чаєм з місцевих трав (ну, а ми його – кавою та мацою). Звідти відкривається фантастична панорама долини Прип’яті.







Знову у човен, знову лабіринти очеретів і нові краєвиди.
















За кілька кілометрів минаємо дельту Стоходу і перед нами мета нашої мандрівки – Сваловичі.



Це, напевно, найбільш фотографоване та описане в Інтернеті село Волинського Полісся. Просто сказати, що потрапляєш тут на 100 років назад – значить не сказати нічого. Відразу біля пристані височіє дерев’яна вишка (не то пожежна, не то орнітологічна), з якої відкривається широка і дуже мальовнича панорама околиць.







Слід сказати, що у цьому селі протягом кількох років діяла наукова станція Франкфуртського зоологічного товариства. Сваловичі – готовий знімальний майданчик для історичного кіно. Я все ж перепитую гіда, чи не звозилися спеціально всі ці „експонати”, бо дуже вже схоже на музей. У відповідь він лише посміхається.















У селі нині живе лише 35 осіб похилого віку. Про це нам розповіла вже донька однієї з місцевих мешканок, яка приїхала на вихідні з Любешова. Заодно вона розповіла нам про поїздки до сина у Лондон, перекинулась з нами кількома реченнями англійською та німецькою, похвалилася, що возила Україною групу іноземних фанів Євро-2012 та як в дитинстві лазила на дерев’яний маяк (!) за селом, який не зберігся до наших днів. На завершення пані Лідія люб’язно запросила нас відвідати її у Любешові ще сьогоднішнього вечора. Люди там взагалі дуже приємні, відкриті і привітні.
Прогулянка Сваловичами – суцільне задоволення, яке точно собі не дозволиш на щодень.













Весь цей нагрітий сонцем дерев’яний музей у поєднанні з водою, зеленню та піском створює якийсь унікальний клімат, у якому ловиш себе на думці, що хочеш тут залишитися. Але за годину повертаємося до човна і знову заглиблюємося у прип’ятські нетрі у зворотному напрямку до Люб’язя.









Зворотна дорога зовсім не здається знайомою, хіба що корови, які ще зранку насолоджуються соковитою травою та річковими ваннами, нагадуючи здалеку стадо буйволів посеред африканської савани.





По дорозі зупиняємося кілька разів, аби прибрати сміття, кинуте туристами (а може і місцевими) посеред води або на берегах і відчуваючи від цього певну моральну сатисфакцію, впливаємо на знайоме вже дзеркало Люб’язя.















Вже на березі Юрій пропонує нам приїжджати ще – є багато інших туристичних маршрутів (по Стоходу, до озера Нобель, вверх по Прип’яті), можна організувати сплав на байдарках або кількаденне перебування десь у Сваловичах.
Повертаючись, заїжджаємо до Любешова – сонного поліського райцентру з неймовірно багатою історією. З цієї історії до сьогодні лишилися лише діючий костел капуцинського монастиря, в’їзна брама зруйнованого палацу Чарнецьких та приміщення колегії монастиря піарів, де у середині XVIII століття навчався національний герой Польщі та США – Тадеуш Костюшко. Сам же величезний костел піарів безглуздо був зруйнований комуністами у 1960-их роках кількома закладеними вибухівками.


Костел капуцинів


Брама палацу Чарнецьких


Напис на дошці "Тут формував свою піднесену душу та розум Тадеуш Костюшко"

Та ми вже й самі почали мріяти про повернення десь восени, коли повітря стане прозорим, а природа вибухне новими сонячними кольорами.
 

·
wolyniaka
Joined
·
105 Posts
Discussion Starter · #3 ·
Вхід на територію парку вільний? Можна орендувати човен?
Так вхід вільний (правда, я не знаю як ситуація виглядає далеко в плавнях). Наприклад, собак брати з собою в парк не можна. Човен ми орендували разом з гідом у нацпарку, з 11 до 19 год коштувало нам 350 грн.
 

·
іііххха&
Joined
·
4,619 Posts
Romek Lutsk, дякую за подорож! :cheers2:
 

·
Moderator
Joined
·
2,366 Posts
супер! Полісся - чарівний куточок і до речі не тільки волинське...
колись існувала легенда, що існує таке місто Гнилгород, і було воно не звичайне тим, що живуть там всі наші герої що були і будуть...і знаходилось воно в несходимих болотах і трясовинах Полісся...
 
1 - 8 of 8 Posts
Top