Исторического центра там нет, и вроде как и не было, официальный статус города с 1926 года. Было вроде как Магдебургское право, по памяти в 1589 году. А так до постройки железки слыл заштатной деревенькой.
Название города - помимо избитой версии "из коры стена" есть германский (готский) вариант - Хорсштайн (Корстен) - скала Хорса. Якобы древляне были готами, это сейчас модно![]()
друга теорія стверджує, що назва міста походить від імені язичницького бога сонця Корс (Хорс) — головного бога у більшості племен, що населяли дану територію, в тому числі і древлян. Від Хорсу/Корсу, за цією теорією, також походять назви населених пунктів Корсунь і Коростишів.
от і я так подумав. навіть дореволюційні будівлі важко знайти.
А готское название звучит выразительнее и вроде как они там обитали в 3-4 веке, но с другой стороны земли древлян от Волыни до Киева - общепризнанное ядро славянского русского народа.
місцями враження, що місто виглядає краще, ніж Хмельницький чи Житомир![]()
Вхід коштує 10 грн. пробігся дуже швидко, тому що були ще плани. встиг зробити декілька фотоПечери в товщі гранітної скелі були уподобані древлянами ще в VI—X століттях, а в першій половині XX століття вони стали основою для будівництва потужної фортифікаційної споруди. У режимі суворої секретності з 1935 по 1938 роки в природних гранітних печерах під керівництвом генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева був побудований командний пункт «Скеля» для Київського військового округу і укріпрайону № 5.
Кількість доступних приміщень — 36, їх загальна площа — 472 м², довжина коридорів — 156 метрів, ширина — 1,1 м, висота стелі — від 2,5 до 4 м загальний обсяг підземного комплексу — 1121 м³. Все це знаходится під двометровим шаром залізобетону, 18-метровою товщею гранітного масиву і 20 метрами піщано-глинистого ґрунту.
Коростеньский завод МДФ15 квітня 2014 в Києві в конференц-залі компанії Sigma Bleyzer п'ять міст України - Львів, Долина Івано-Франківської області, Славута Хмельницької області, Коростень Житомирської області та Кременчук Полтавської області отримали виписки з реєстрів індустріальних парків.
Введення до Реєстру індустріальних парків дає території певні преференції , гарантовані державою . Що , в свою чергу , сприяє залученню інвестицій. За 5-7 років , завдяки мережі таких парків , Україна зможе залучити близько $ 8-10 мільярдів інвестицій , створити 80 тисяч нових робочих місць і істотно збільшити показник Валового внутрішнього продукту .
У Житомирській області ініціатором створення індустріального парку стало місто Коростень . Попереду ще багато роботи - проведення конкурсу на визначення керуючої компанії , « якірного інвестора », розширення партнерських зв'язків і залучення відомих світових компаній , які вже виявили бажання працювати в Коростені.
Під час презентації індустріального парку «Коростень » міський голова Володимир Москаленко зазначив:
В економіку міста за 10 років було інвестовано більше 250 млн. дол. США , створено близько 1500 нових робочих місць. У ході реалізації проекту індустріального парку почав працювати перший в Україні завод з виробництва меблевих плит МДФ. Це дозволило за останні 2 роки збільшити обсяг промислового виробництва в місті Коростені в 2,5 рази.
Територія парку має всі інженерні комунікації необхідні для забезпечення виробництва . Видатки, необхідні для збільшення здатності ресурсозабезпечення , невеликі і становлять близько 10 млн. грн. Концепцією розвитку передбачено співфінансування розвитку парку з державного та міського бюджетів , інвестицій .
Ми припускаємо , що за перші 10 років роботи парку буде залучено не менше 60 мільйонів доларів зовнішніх і внутрішніх інвестицій , а також створено 1200 нових робочих місць ».
от і я так подумав. навіть дореволюційні будівлі важко знайти.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8CВідомо, що у 945 році місто було серед земель слов'янських племен, підпорядкованих київському князю Ігору, незалежність яких віднята в них Олегом, дядьком-регентом Ігоря, у битві 914 року, коли Ігор придушив повстання древлян. Ігор збирав щорічну данину і після того, як Ігор вдруге повернувся до Іскоростеня вимагати данину, князь Мал (Ніскиня) підняв місто проти київського князя. Військо (дружину) Ігоря розбили, а самого вбили. Поховали древляни Ігоря з усіма почестями, по княжому звичаю, на його могилі насипали високий курган. Село (зараз селище району) Поліське, де знаходиться Могила князя Ігоря, багато століть називалось Могильно.
Після розділу Русі в результаті створення в 1157 році Володимиро-Суздальського і Великого князівства Московського (1260-70), Іскоростень залишався під юрисдикцією київських князів. З 1243 року тут хазяйнували монголо-татари. Після перемог над Тевтонським Орденом у 1348 і 1370 рр. і потіснивши татарів, великий князь литовський Ольгерд Гедимінович приєднав ці землі до Великого князівства Литовского. Пізніше подарував їх одному з своїх лицарів Тереху з Брянська за вірну службу. З 1385 р., після утворення Кревської Унії, ця територія потрапила під вплив Польщі. В 1586 р. багатий польський магнат Прокоп Мржевіцький, оженившись на одній із спадкоємниць Тереха, став власником Іскоростеня. Йому вдалося добитись від польського короля присвоєння цій маленькій фортеці статуса міста. 22 травня 1589 р. король Сигізмунд III Ваза дарував місту Іскоростеню Магдебурзьке право
В 1649 році загін козаків під проводом Гераськи після кровопролитного бою завоював Іскоростень від польської шляхти. Міські укріплення були повністю зруйновані. В 1654 р. гетьман Богдан Хмельницький у результаті Переяславської Ради підписав згоду з російським царем Олексієм Михайловичем про перехід України під юрисдикцію Росії. Однак з 1667 по 1795 роки землі Іскоростеня продовжували знаходитися в складі польсько-литовської Речи Посполитої
Після ІІІ-го розділу Речі Посполитої у 1795 р. Іскоростень перейшов до Російскої імперії як центр Іскоростенської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Довгий час це було тихе непримітне провінційне містечко.