Кіровоград
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлизаветград, у 1924—1934 роках — Зинов'євськ, у 1934—1939 роках — Кірове) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, в долині і на берегах ріки Інгул, при впадінні в неї менших річок Сугоклії та Біянки. Площа населеного пункту — 10,3 тисячі га[1]. Населення — 254 103 мешканці (за даними перепису населення України 2001 року), разом з іншими населеними пунктами, підпорядкованими Кіровоградській міській раді — 262 543 мешканці[2].
Стрімким розвитком від середини XVIII століття місто зобов'язане будівництву фортеці святої Єлизавети й вдалому розташуванню. Відтоді відоме як Єлизаветград (український відповідник для Елисаветградъ), місто пережило у середині ХІХ — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професіональний театр. Від 1939 року місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс 250-тисячного Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями. Місто цікаве своїм минулим, архітектурним обличчям, видатними уродженцями і мешканцями. Кіровоград — чи не єдиний обласний центр країни, щодо зміни назви й історії, особливо щодо утворення якого не припиняються дискусії в сучасній Україні.
Клімат
Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні помірного поясу. Середня температура січня складає −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[1] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні.
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року.
За останні 100—120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[6].
Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.
Промисловість
За інформацією головного управління статистики в Кіровоградській області, у 2009 році підприємствами Кіровограда реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на суму 3480,1 млн. грн., що становило 51,7% загального обсягу реалізованої продукції по області.
Кіровоград — значний промисловий центр України. Промисловий комплекс міста, що налічує понад 70 підприємств і охоплює 12 галузей[1][24][25], постійно збільшує обсяги виробництва власної продукції, впроваджує сучасні технології та завойовує нові ринки збуту.
Провідна галузь промисловості міста — машинобудування. Продукція кіровоградських машинобудівників широко відома в Україні та за її межами. Це — сівалки, культиватори, гідроприводи та гідронасоси, запасні частини для сільськогосподарської техніки, контейнери для радіоактивних відходів та багато іншого.
Основні підприємства кіровоградського машинобудування:
ЗАТ НВП «Радій» — провідне підприємство з проектування, розробки та виготовлення автоматизованих систем управління технологічними процесами для атомних електростанцій України[1].
ВАТ «Червона зірка» — є флагманом і одним із найстаріших підприємств галузі, було засноване англійськими підприємцями братами Ельворті ще 1874 року. Завод виготовляє посівну, ґрунтообробну та збиральну техніку для агропромислового комплексу.
ВАТ «Гідросила» — виготовляє гідроагрегати для гідросистем комбайнів, тракторів, будівельно-дорожніх та інших мобільних машин.
За радянських часів у Кіровограді працював один з найбільших у Союзі виробників друкарських машинок — завод «Друкмаш» (пізніше «Інвалмаш», закритий у 2000-их), що виробляв друкарські машинки «Ятрань».
Галузь виробництва будівельних матеріалів у місті представлена ЗАТ «Кіровоградграніт».
У структурі промисловості особливе місце посідає харчова галузь, до якої належить 18 підприємств, зорієнтованих переважно на виготовлення хлібобулочних, м'ясних, молочних виробів, олії, майонезу, алкогольних і безалкогольних напоїв та іншої продукції. Провідні з них:
ВАТ «Кіровоградолія» — спеціалізується на виробництві олії. Питома вага підприємства в загальних обсягах виробництва цієї продукції в Україні становить близько 10%.
Промислова група «Креатив» — багатогалузеве об'єднання підприємств, які виробляють високоякісну продукцію на сучасному обладнанні за європейськими технологіями.
ВАТ «М'ясокомбінат Ятрань» — одне з провідних підприємств харчової промисловості України, виробляє близько 200 найменувань продукції (ковбаси і копченості, м'ясні продукти і напівфабрикати, риба, пельмені та вареники). На підприємстві впроваджено систему управління якістю за міжнародними стандартами ISO 9001-2000.
Підприємство громадського об'єднання Асоціації підтримки вітчизняного товаровиробника Фірма «Ласка» — провідний виробник морозива у країні (понад 100 видів), має розгалужену дилерську мережу у багатьох регіонах України та експортує свою продукцію до низки країн СНД та США[1].
ВАТ «Паляниця» — місцевий виробник хлібо-булочної продукції.
Легка промисловість у Кіровограді представлена ВАТ Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка», що співпрацює з провідними закордонними фірмами «Монтана», «Реггі Дизайн» та «Ленор Кардьє». Підприємство виготовляє жіночий одяг за дизайнерськими розробками модельєрів цих фірм за схемою давальницької сировини[1].