Skyscraper City Forum banner
961 - 980 of 1490 Posts

·
Registered
Joined
·
2,195 Posts
Да было бы прикольно, вот только боюсь черезчур вставочные элементы бросались в глаза с нашими гуру фотошопа)
 

·
Registered
Joined
·
3,472 Posts

·
vn
Joined
·
16,510 Posts
Мене лиш лякає, аби з такою "модернізацією" у нас надовго не відмовились від придбання нових, або старих але нормальних тролейбусів.
 

·
Registered
Joined
·
3,472 Posts
Мене лиш лякає, аби з такою "модернізацією" у нас надовго не відмовились від придбання нових, або старих але нормальних тролейбусів.
А саме так і буде. Спецом роблять з гівна бублік, щоб не купляти. Висрані гроші - хоч би шумоізоляцію зробили, а то шумлять навіть гірше, ніж старі сараї, мені так здалось.
 

·
ЗАБАНЕН
Joined
·
7,378 Posts
А саме так і буде. Спецом роблять з гівна бублік, щоб не купляти. Висрані гроші - хоч би шумоізоляцію зробили, а то шумлять навіть гірше, ніж старі сараї, мені так здалось.
а що там ізолювати? як воно все гримить
 

·
vn
Joined
·
16,510 Posts
Якби ж хоч з 10-20 нормальних, нехай старих, троллів узяли. Тоді б в самий раз з цими КВРеними можна було б миритись. А так, барахло ліплять, через два роки знову почнуть жопу чухати.
 

·
vn
Joined
·
16,510 Posts
В селе Рыбчинцы Винницкой области построенная кандидатом-самовыдвиженцем Петром Юрчишиным дорога не уничтожена, сообщает корреспондент ТСН Наталья Финклер.

"Дорога целая, никто ее не перепахал. Информация оказалась недостоверной", - сообщила журналист по телефону.

"Эта дорога длиной около 300 метров. Половину ее недавно сделали за деньги, выделенные сельским советом. Вторую половину незадолго до выборов сделал местный предприниматель, кандидат в депутаты Петр Юрчишин. Так что теперь у селян есть 300 метров засыпанной щебнем дороги вместо грунтовой, по которой даже трактором было трудно проехать", - отмечает издание.

Местные журналисты связывают появление информации о якобы уничтожении дороги с проблемной ситуацией на соседних 11 и 14 округах. По их мнению, историей с дорогой пытаются отвлечь внимание от этих двух округов.

Сам Юрчишин убежден, что клевету на него распостранил оппонент на выборах Николай Катеринчук.

"Он лил на меня грязь во время предвыборной агитации. И теперь продолжает свое грязное дело. Уверен, что эта ложь - его рук дело. Но это просто смешно. Люди же все видят. Я выполняю свои обещания, я в своей жизни курицы не зарубил. А дороги по району мы с братом уже 15 лет строим", - заявил он.

Катеринчук отрицает свою причастность к распространению этой информации.

Напомним, Юрчишин, которого называют кандидатом от власти, проиграл выборы на 13 округе кандидату от оппозиции Катеринчуку. Юрчишин является владельцем крупного местного агропромышленного предприятия и сети аптек. Издание texty.org.ua сообщило, что после того, как стали известны результаты голосования, он приказал работникам с помощью грейдеров уничтожить построенную дорогу, а также угрожает местным селянам, что будет принимать от них молоко на свой молокозавод по заниженным ценам.

По материалам: ТСН.ua, Gazeta.ua

__________

А ось вже й перевірили. Що ж, тепер Юрчишину можна піти по судах, потягати деякі ЗМІ за яйця. Правда, друковані все ж серйозніші видання, не спішили. Інтернетникам хулі, чуть шо і на delete можна натиснути. Зато радіо Такт радісно так розструбило цю новину)))
А взагалі навіть трохи шкода, така тема!
 

·
ЗАБАНЕН
Joined
·
7,378 Posts
я взагалі за те, щоб їх здати на металобрухт...це не тролейбуси, це епічне радянське лайно
 

·
Registered
Joined
·
2,195 Posts
На Тяжилів планують пустити трамвай

Про єдиний шанс ощасливити Тяжилів трамваєм, майбутнє площі перед кінотеатром Росія, міжрегіональну клініку в Лісопарку та формування вуличного простору — читайте в першому інтерв'ю, яке дав пресі призначений два місяці тому головний архітектор Вінниці Олександр Рекута

Два місяці тому Вінниця нарешті отримала головного архітектора. На посаду, яка залишалася вакантною більше року, повернувся Олександр Рекута — головний архітектор міста періоду 1995-2002 років.

Тепер, десять років потому, Олександр Сергійович заново обживається в будинку на Пушкіна, 38.

Нові функції

Наскільки обов'язки головного архітектора сьогодні відрізняються від формату десятирічної давнини?

- Зараз поле роботи головного архітектора має дещо інший характер. Стало менше обов'язків бюрократичного характеру. Фактично посада головного архітектора стала більш творчою, і це, напевно, було одним із чинників, який визначив мою позицію щодо повернення на посаду.

Вас довго вмовляли повернутися?

- Ці розмови йшли давно, але на той час були інші обставини. Зараз є дуже попередньо окреслена сфера діяльності для роботи творчої команди по розробці містобудівних проектів, програм загальноміського і локального значень, креативних проектів по окремих ділянках і міському середовищу загалом.

Ваше перше рішення на посаді?

- Одним з перших організаційних кроків було рішення про створення архітектурно-містобудівної ради. Зараз інформація про це розсилається архітекторам та іншим членам ради, і думаю, незабаром, уже в першій половині листопада, ми проведемо перше засідання. Збиратися будемо не просто щоб побачити один одного, а заради обговорення тих питань, які стоятимуть на порядку денному.

Перше питання, яке ми розглянемо - внесення змін до генерального плану розвитку м. Вінниці.

Думаю, до цього моменту «підіспіють» ще кілька проектів. Наприклад, це детальний план Університетської міжрегіональної клініки на Лісопарку, поруч з молитовним будинком на Максимовича. Кабмін у минулому році надав дозвіл на розробку проекту землеустрою на площі 6,8 гектара. Правда, на даний час, формально ця територія поки що відноситься до меж Якушинецької сільради, хоча по суті є інфраструктурною складовою міста.

Також, думаю, на засідання ради ми винесемо питання про реконструкцію з добудовою кінотеатру «Мир».

Конфлікт архітекторів з мерією з приводу конкурсу на кращу ідею розвитку Центрального парку сьогодні вичерпаний?

- Наскільки я знаю, ні. Але я не брав участі у розвитку цієї спірної ситуації, тому і коментувати фактично нічого. І надалі планую займатися винятково професійними задачами і дискутувати з колегами тільки у цій сфері.

Плани, вулиці, парки і площі

На яких питаннях плануєте сконцентрувати роботу?

- Сьогодні потрібно напрацювати ідеї щодо реорганізації суспільного простору з рівноправними можливостями доступу і отримання послуг, і як перша черга, формування вуличного середовища. Вулиця - це той комунікаційний елемент, який об'єднує усі групи населення. Це артерії міського організму. Тому перед владою стоїть непроста задача організувати цей простір таким чином, щоб в ньому було комфортно пішоходам, автомобілістам, велосипедистам. Щоб на вулиці був оптимально організований рух транспорту, було достатньо місць для паркування, велодорожіки, пішохідні переходи, лавочки, зелені зони, щоб вулиці були добре освітленими і мали своє обличчя. В цілому мова іде про те, щоб зробити вулицю комфортною для усіх.

З яких вулиць почнуться перевтілення, як розставлятимуться пріоритети?

- Теоретично, ми могли почати, наприклад, з Соборної. Але, це надзвичайно відповідальна і одночасно дуже складна вулиця. Тому, я думаю, ми розпочнемо втілювати концепцію вуличного простору з простіших територій. Наприклад, візьмемо дві-чотири рядові вулиці і на них відпрацюємо алгоритм роботи і підходи до реалізації цієї концепції.

Яким ви бачите стиль Вінниці?

- Складне запитання. Особисто я не прихильник ситуації, коли, наприклад, у нас в історичній зоні усі будівлі, які споруджуються, мають десь перегукуватися з стилем початку 20 століття. На мою думку, це неправильний підхід. Ми повинні творити сучасну архітектуру, а не займатися плагіатом і псевдо-архітектурою, але таке проектування потребує граничної точності. Мистецтво архітектора полягає в тому, щоб створюючи сучасний об'єкт, зуміти гармонійно вписати його в існуючий ансамбль, не допускаючи дисонансності в забудові.

Коли нарешті у нормальному розмірі оприлюднять генплан на сайті мерії. Чи це взагалі можливо?

- На мою думку - так. Але, на жаль, гриф «для службового користування» накладає на документ компанія-розробник. Тобто ми уже отримуємо документ з відповідною позначкою. За таких умов ми не можемо оприлюднити, наприклад, на сайті мерії документ в нормальному — читабельному розмірі. Хоча, як на мене, там немає нічого секретного. Щоб вирішити цю проблему, треба замовити основне креслення генплану без деяких даних, наприклад, умовних позначень, координат і мереж. При наявності фінансування — це б вирішило проблему відкритого доступу.

Навіщо зараз вносяться зміни до генплану, адже він був затверджений п'ять років тому?

- Зміни до генерального плану пов'язані з потребою актуалізації багатьох позицій містобудівного розвитку. Мова йде про те, що ми маємо відобразити в генплані ті зміни, які сталися з 2007 року.

Наприклад, у нас є промислові майданчики, які тепер мають громадське призначення, Це території Заводу тракторних агрегатів, Електротехнічного, військового містечка на Червоноармійській, де активно будується житло, тощо.

По деяких територіях ми закладаємо можливості їх трансформації. Це так звані зони «реабілітації». Зокрема, такий статус отримують території заводу «Маяк», Хімпрому, заводу «Керамік», АТП, цегельного і консервного заводів. Тобто мова йде про ті об'єкти, де уже відбувається певні зміни, або де ми знаємо, що вони можуть відбутися. Тому ми надаємо їм такий спеціальний статус, щоб потім не довелось ще раз вносити зміни в генплан.

Ну і головне кардинальне рішення цього проекту – досить амбітний намір по зміні межі міста, яку заплановано встановити по окружній дорозі.

Місту потрібен анонсований іподром, передбачений генпланом?

- Давайте говорити простіше. Наприклад, не іподром - а територія громадського призначення. А з якою саме функцією: спортивною, навчальною, чи якоюсь іншою – покаже майбутнє. На сьогодні це неважливо. Головне, що ми визначаємо цю зону вздовж об’їзної дороги не як промислову. А буде тут іподром, чи автодром, чи стадіон, поки що невідомо.

Наскільки реально побудувати передбачені цим і попередніми генпланами нові мостові переходи і транспорті розв'язки?

- Це дуже складно. В першу чергу завдання впирається у фінансовий бік питання. Але все одно ми маємо закласти цю перспективу в генплані. Як відомо, мова йде про побудову мосту через Буг біля Скалецького, дворівневу розв'язку на перетині Максимовича і Хмельницького шосе, реконструкцію Ботанічної з побудовою мосту через Буг, і далі по Гонти з подальшим мостовим переходом через залізницю. Їх, до речі, буде два. Один буде в районі вулиці Фрунзе.

Виходить, що Замостя з'єднають з Тяжиловом?

- Так, я сказав би, що це наш єдиний шанс ощасливити Тяжилів трамваєм. Для цього потрібно в продовження вулиці Фрунзе, побудувати міст через залізницю, біля хімічного заводу з виходом на вулицю Ватутіна з іншого боку. Якщо ми побудуємо цей перехід, то пустити трамвай на Тяжилів буде дуже реально.

Яке майбутнє площі перед кінотеатром «Росія»

- Ця територія, яка не обмежується тільки реконструкцією кінотеатру в кіноконцертний зал, а потребує комплексного підходу. На мій погляд, тут сам Бог велів передбачити зону підземної урбанізації, з паркінгом. Думаю, в перспективі поруч з існуючою будівлею у нас «виросте» готель.

Також існує проект, який передбачає встановлення тут пам'ятника Івана Богуну і організацію музею Козацької слави, який розташується на підземному рівні.

Реконструкція площі має завершитися влаштуванням транспортної розв'язки біля Центрального мосту, це передбачено генпланом. Цю розв'язку потрібно робити у двох рівнях. Звісно, це питання не одного дня, але закласти це на перспективу - ми зобов'язані, з тим щоб це все-таки реалізувати, якщо не сьогодні, то в майбутньому.

Довідка

До свого повторного призначення головним архітектором міста Олександр

Рекута очолював Вінницьку філію інституту «НДІпроектреконструкція», паралельно він був радником міського голови з питань архітектури.

Олександр Рекута являється автором проектів реконструкції майдану Незалежності, площі Театральної, скверів Козицького та Пирогова, реконструкції будівлі судмедекспертизи на Гліба Успенського, фабрики «Вінничанка», поки що нереалізованих проектів забудови та благоустрою півострова Бригантина, школи в мікрорайоні П'ятничани та фонтанної площі в Центральному парку. Також він був науковим керівником реставрації Єзуїтського монастиря – нинішнього обласного архіву, комплексу пам’яток архітектури «Сокілецький млин» та інших.

На даний час Олександр Рекута продовжує займатися творчою роботою і паралельно готується до захисту дисертації.



Waterville - реконструкція Сокілецького млину в заміський туристичний клуб. Проект готовий. Мають отримати дозвіл на розробку робочої документації




Міський багатофункціональний комплекс на базі електротехнічного заводу. Передпроектні пропозиції розроблялися в 2007-2008 роках. Через кризу проект заморозили


Проект реконструкції площі перед колишнім кінотеатром "Росія"

http://20minut.ua/Новини-Вінниці/news/10250639
 

·
Igor Vinn
Joined
·
9,403 Posts
:banana: Таки внесли пропозицію трама на Тяжик у генплан, а це ж я Гройсману на майвін писав про це:banana:

24 поверхи нарахував))
 

·
Igor Vinn
Joined
·
9,403 Posts
Походу, так і є, біла коробка зліва - електротехнічний, а в"їзд перед нами - між підстанцією і володаркою, хоча біла може бути володарка.
 

·
Registered
Joined
·
2,195 Posts
Головний архітектор міста - про новації Генерального плану та особливості творчого процесу в архітектурному середовищі

Вінниця очікує на затвердження Генерального плану зразка 2012 року. Для міста поява цього документа означатиме розширення меж, зміну цільового призначення деяких територій, а також корегування планів щодо транспортних розв'язок. Про механізм формування Генплану і про те, що залишилося поза кадром під час громадських слухань, які відбулися 9 листопада (див. "Місто" від 13.11.12), розповів головний архітектор Вінниці Олександр Рекута.

- Головне рішення Генплану, яке потрібно місту, - розширення міської межі. Я бачив не один Генеральний план, починаючи з 80-х років. Цей - найамбітніший, який непросто буде реалізувати, але який необхідний на перспективу. Мова не про те, що нам просто потрібна земля, аби отримувати орендну плату за неї - це найбільше турбує сільські ради, яким сьогодні ці землі належать. Найголовніше - бачити цілісний розвиток міста як єдиного організму. Сьогодні в реальних межах Вінниці, на виїзді з Келецької у бік Барського шосе, є землі навіть не Якушинець, а населеного пункту Зарванці. Як Зарванці можуть бути на вулиці Квятека? Аналогічна ситуація у мікрорайоні вулиці Гонти, де розташований другий майданчик фабрики Рошен. Це землі населеного пункту Стрижавка. Це нонсенс, так не має бути.

- І що з цим робити?

- Включати ці території у межу Вінниці, і нехай вони залишаються у користуванні тих, кому вони сьогодні належать. Я хочу підкреслити: включення у межу міста не означає зміну власності. Але ми хочемо, щоб ці території розвивалися відповідно до Генерального плану Вінниці. Інакше може статися, що хтось збереться спорудити там будинки і не з'ясує, що територія відноситься до санітарної зони вінницького підприємства. Тоді виникне не просто проблема, а протистояння. А нам потрібен грамотний розвиток.

- Під час громадських слухань пролунало, що запропоновані зміни до Генплану скоротили кількість транспортних розв'язок, які передбачалися у попередньому варіанті. Чому?

- Ми відмовилися від намірів по великих багаторівневих транспортних розв'язках, тому що розуміємо: здійснити це нереально. Залишилося тільки три-чотири позиції. Адже великі транспортні розв'язки накладають серйозні обмеження на території, де вони сплановані. Тобто якщо розширити межі червоних ліній, то в цих межах не можна проводити ані капітальний ремонт, ані реконструкцію чи добудову, тим більш нове будівництво. А це стосувалось багатьох територій приватної забудови. Наприклад, ми залишили дворівневу розв'язку по Хмельницькому шосе - Максимовича, але зменшили її габарити, оскільки один з варіантів Генплану забирав два гектари лісової зони. Це не зовсім реально для наших можливостей.

- Розробник Генерального плану - НДІ "Діпромісто" - врахував не усі зауваження і побажання, висловлені під час обговорення декілька місяців тому. Як таке могло статися?

- Для мене тут теж є деяка таємниця, оскільки величезний блок зауважень і пропозицій по внесенню змін та корегуванню рішень втілюються не так оперативно, як хотілося б. Як такого протистояння із розробниками немає, але коли формулюєш побажання, на підставі яких потрібно внести у план зміни, зустрічаєшся через місяць - і змін немає, то виникають питання. Але я сподіваюсь, що Генплан буде доведено до такого стану, як нам потрібно, хоч і не ідеального.

- На яких змінах будете наполягати особисто Ви?

- Я пропоную виключити один прохід під залізничним переїздом біля хутора Шевченка. Такий є на Гонти, заплановано на Фрунзе. Тому той, що між ними, можна виключити. Є питання по кладовищах. У Генплані додатково визначено три місця поховання. Південне, що заплановано на землях Бохоницької сільради, має захисну санітарну зону 300 метрів. І у сьогоднішньому варіанті вона лягає на дачний масив Поляна, де житлові будинки. Це потрібно обов'язково відкорегувати. Є можливість перенести кладовище так, щоб санітарна зона не лягала на житлову забудову. Аналогічно дуже дискусійне питання відносно південного об'їзду і мостового переходу через Південний Буг у мікрорайоні Сабарова. Ця дорога має з'єднати продовження об'їзної біля Луки-Мелешківської та пройти південніше Старого Міста, а в районі Сабарова перейти Південний Буг і вийти на об'їзну між Гніванським і Барським шосе. На мою думку, Сабарів не можна відсікати об'їзною від цілого міста. Тому пропоную, щоб дорога пройшла південніше Сабарова. Але поки дійде до її будівництва, буде ще не одна зміна до Генплану.

- У Генплані-2012 з'явилися зони реабілітації. Що означає цей термін?

- Це нова тема для містобудівної практики. За законом Генплан можна корегувати не частіше разу за п'ять років. Тобто якщо виникає необхідність використати територію, де слабо розвивається виробництво або яка є депресивною, для інших громадських проблем, доведеться чекати п'ять років. Тому запроваджений термін "територія реабілітації" дає можливість міняти призначення промислових зон тоді, коли у цьому виникає потреба. Фактично, на деяких територіях у Вінниці ці процеси вже відбуваються або заплановані. Наприклад, біля "Маяка" - це промислова зона - і автосалон побудували, і спортивний комплекс, і магазин, і храм…

- Генеральний план - це майбутнє Вінниці. А як щодо її сьогодення - в архітектурному сенсі слова? Яким є обличчя Вінниці?

- Місто - складний, багатоликий організм. Особисто я хочу, щоб Вінниця була цікавою, привабливою з архітектурної точки зору. Це можуть бути абсолютно різні стилі. Головне, щоб не було кітчу і дисонансу. Коли йдеться про забудову центральної частини, говорять, що потрібно дотримуватися характеристик, які притаманні стилю початку 20 століття. Я далекий від думки, що слід копіювати і творити псевдоархітектуру. Ми повинні творити архітектуру сучасну, але з повагою до історичного надбання. І в цьому й полягає професійність архітектора, щоб максимально точно знайти необхідний баланс.
- Але архітектор розробляє проект, який бажає інвестор. І той, хто платить, той і замовляє музику.

- Як відбувається замовлення: за принципом "хочу таке саме, але з перламутровими гудзиками" чи "маестро, я Вам довіряю"?

- Питання завжди дискусійне, і результат неоднозначний. Завжди наявний певний конфлікт між наміром інвестора, задумом архітектора і баченням міського управління, тобто влади міста, архітектурної громадськості і головного архітектора. Архітектор-проектувальник формулює своє бачення інвестиційного проекту. За великим рахунком, воно й має бути основним. Ми, коли проект виноситься на погодження, повинні визначити, як об'єкт гармонує з навколишньою забудовою, чи є порушення нормативів або у функціональному призначенні. При цьому розробник завжди відстоює свою позицію. Але конфронтація ніколи нічого не вирішує, завжди шукаємо компроміс. Місяць тому була створена міська архітектурно-будівна рада. Це дорадчий орган, і його рішення не є обов'язковими для виконання. Робота комісії - це колегіальне обговорення і надання рекомендацій автору. І він має право не прислухатися і наполягати на втіленні свого рішення, і я, як головний архітектор, маю його погодити. Я сам довгий час працював архітектором-проектантом, і мені сьогодні це допомагає бачити ситуацію з різних боків. Із досвіду знаю, що коли варишся у своєму об'єкті, думаєш, що створив щось, за що завтра дадуть найвищу архітектурну премію - Прітцкерівську. А потім твої колеги подивляться, пару зауважень висловять, - і бачиш, що у штангу дав.

- Якщо говорити про відносини із замовником, хто кого частіше переконував у правоті: Ви замовника чи замовник Вас?

- Є різні замовники. Багато таких, що кажуть: я плачу кошти, я хочу, щоб було так - і буде так. Якщо це приватна забудова - немає питань. Але коли будівля має значення загальноміське, я завжди намагаюсь наполягти на своєму. Тому що замовник у цьому випадку задовільняє не лише власну потребу, а й формує частину міського середовища. Його завдання - забезпечити функції, які має виконувати будівля. А архітектурні рішення можуть бути різними. Головне пам'ятати: такий об'єкт - це надбання міста, а це важливіше, ніж особиста думка інвестора. Але інвестор завжди рахує кошти. Він каже: ви вважаєте, що так буде краще, то розкажіть, наскільки це буде дорожче і наскільки більше часу знадобиться.

- Який Ваш найулюбленіший проект?

- Нереалізований. А з реалізованого - дуже багато зусиль потратив у проектному інституті, коли займалися реконструкцією і реставрацією пам'яток архітектури. Найважливіша з них - Єзуїтський монастир (Державний архів. - прим. Авт.). У нас було завдання у дуже стислі терміни розробити проектну документацію, фінансування було обмежене, але майже вдалося привести будівлю у достатньо пристойний стан. Залишилась прилегла територія і музейна площа. На це у держави грошей не вистачило.

Інших площ, починаючи з майдану Незалежності, бульварів, пішохідних зон - достатньо. Маса цікавих проектів припала на передкризові 2006-2008 роки. Такі наміри були, такі плани … Наприклад, по території меблевої фабрики. Або по електротехнічному заводу - проект замовляли турецькі інвестори. На жаль, нічого не з'явилося… І до концепції проекту щодо півострова Бригантина я доклав руку. Сподіваюсь, він реалізується.

- Ви завжди задоволені результатом своєї роботи?

- Я ніколи не плекаю марних ілюзій і завжди бачу помилки, хоча не завжди про них розповідаю. Є і проекти, про які думаю: треба було зробити інакше, краще б взагалі за них не брався. Це нормальний процес. Але про це скромно помовчимо…

http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/17936.html
 

·
vn
Joined
·
16,510 Posts
Щодо матеріалу про відновлення занедбаних старих будівель у центрі. Вочевидь, можемо отримати ще один довгобуд на місці колишньої ментури по Соборній. Бач, документації не погодили і почали роботи самовільно. А значить, якщо заморозять, той хлам ще роки простоїть(((
 

·
Registered
Joined
·
2,195 Posts
А мне не понравилось насчет розвязок( Вроде такой обычный атрибут, и денег не дадут( Ну и еще по територии интересно про какие места он говорил
 
961 - 980 of 1490 Posts
Top