SkyscraperCity banner

41 - 60 of 771 Posts

·
_VART_
Joined
·
6,119 Posts
http://pravda.if.ua/news-12897.html
...
- Побудова підземних переходів для впорядкування. пішохідного руху (Дністровська, Незалежності, Привокзальна площа ін.);
Памятається місто ще при реконстркуції вокзалу брало на себе зобовязання збудувати підземний перехід через Привокзальну площу, але так нічого й не зробило.
 

·
tvs_vitalik
Joined
·
65 Posts
Аналогічно багато говорили про підземний перехід на перехресті Галицька-Тролейбусна-Пасічна. Результат усюди однаковий.
 

·
Banned
Joined
·
4,258 Posts
Я чув підземний перехід мали побудувати десь в центрі (вроді в районі універмагу) ше в радянський період,правда там якраз австрійска каналізіція під низом оказалась!!!До речі в області такий перехід є в Брошнев,і Надвірнійі!!!
 

·
Curly-headed
Joined
·
2,249 Posts
Discussion Starter #44
^^
і ними ніхто не користується :D
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Стара стаття 11,2007
http://www.dsnews.ua/infrastructure/art33356.html
С особым размахом власти подошли к развитию транспортной инфраструктуры, рассчитывая получить на это деньги из госказны. Владимир Швадчак утверждает, что в ремонте и реконструкции нуждаются все 200 км дорог областного центра. На выполнение этих работ необходимо порядка 900 млн грн. Богдан Билык добавляет, что также запланировано строительство новых дорог и современных развязок. К примеру, транспортная развязка предусмотрена на пересечении улиц Надричной, Ивасюка, Юности, Зализнычной, Незалежности и Тисменицкой. Ее предварительная стоимость — 30 млн грн. Такой же объект нужен для соединения в одну сеть улиц Евгения Коновальца, Довженко, Набережной и Галицкой (22,1 млн грн.). Еще 5 млн грн. местные чиновники хотят потратить на развязку между улицами Привокзальной, Вовчанецкой и Промысловой. Кроме того, между улицами Гетьмана Мазепы и Короля Данила предлагается построить новую дорогу длиной в 1 км (5,4 млн грн.). Со стороны Львова от г. Галич проложат трассу, которая пройдет через село Клузив и речку Быстрицу Солотвинскую. На реализацию данного проекта, включая сооружение моста, нужно 22 млн грн.
 

·
tvs_vitalik
Joined
·
65 Posts
Стосовно цієї карти:
- карта-невидимка, але клікати можна :)
"Кавалка 1" точне не буде, оскільки вздовж залізниці розміщений гаражний кооператив і там ведеться подальше будівництво нових гаражів.
Стосовно дороги через мікрорайон №7 - то, ІМХО, і є Калуська траса. Сам мікрорайон, а точніше місце, де він повинен розташуватися - вказав на карті.
 

·
tvs_vitalik
Joined
·
65 Posts
Сьогодні міст на об'їзній в Драгомирчанах був перекритий, мали відновити один із з'їздів до вечора. Чи відновили - поки не знаю.
 

·
Curly-headed
Joined
·
2,249 Posts
Discussion Starter #48
Стосовно цієї карти:
- карта-невидимка, але клікати можна :)
"Кавалка 1" точне не буде, оскільки вздовж залізниці розміщений гаражний кооператив і там ведеться подальше будівництво нових гаражів.
Стосовно дороги через мікрорайон №7 - то, ІМХО, і є Калуська траса. Сам мікрорайон, а точніше місце, де він повинен розташуватися - вказав на карті.
Чув від власників гаражів, що їх мають зносити бо буде дорога...

За розташування мікрорайону №7 дякую!
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Доречі, я ніде не бачив плану розвитку іфрастуктури Франківської агломерації. Івано-Франківська обл рада активно ігнорує потреби її розвитку.
На мою скромну думку потрібні дороги вищої категорії
1 Калуш
2 Богородчани-Надвірна-потім Яремче
3 Коломия
4 Галич

Трохи інфо з вікі http://uk.wikipedia.org/wiki/Івано-Франківська_агломерація

Івано-Франківська агломерація — агломерація з центром у місті Івано-Франківськ.

Розташована в передгір'ї Карпат. Головні чинники створення і існування агломерації: центр давньої Галичини, транспортні потоки поміж Балтійським і Чорним морями, культурний центр України. Львівський міжнародний аеропорт.

Складається:

* з міст: Івано-Франківськ.
* з районів: Богородчанський район, Тлумацький район, Тисменицький район, Галицький район.

Приблизна статистика (2001):

* Чисельність населення — 504,4 тис. осіб.
* Площа — 3 026 км².
* Густота населення — 166,7 осіб/км².
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Івано-Франківська (Прикарпатська) агломерація -агломерація у Прикарпатті, на Галиччині з центром у місті Івано-Франківськ. В агломерацію входить давня столиця Галицького князівства - місто Галич.

Разом з Калуш-Долинською агломерацією, Іванофранківська агломерація утворюють Прикарпатську конурбацію з населенням 916,2 тис.осіб на площі 7883 кв.км зі щільністю населення 116,2 осіб на кв.км.

Приблизна статистика агломерації (2001):

* Чисельність населення - 617,9 тис. осіб.
* Площа - 4320 кв.км.
* Щільність населення - 143,0 осіб/кв.км.

У складі:

* місто Івано-Франківськ - 230,4 тис.осіб, 84 кв.км
* Тисмяницький район - 85,4 тис.осіб, 736 кв.км
* Галицький район - 65,6 тис.осіб, 723 кв.км
* Тлумацький район - 52,8 тис.осіб, 684 кв.км
* Надвірнянський район (без долини річки Прут на південому сході, що входить до складу Коломийської агломерації) - 113,5 тис.осіб, 1294 кв.км
* Богородчанський район - 70,2 тис.осіб, 799 кв.км
* північна частина Коломийського району


Калуш-Долинська агломерація - агломерація у сточищі річки Лімниця, правої притока річки Дністер з центром у містах Калуш і Долина.

Разом з Калуш-Долинською агломерацією, Іванофранківська агломерація утворюють Прикарпатську конурбацію з населенням 916,2 тис.осіб на площі 7883 кв.км зі щільністю населення 116,2 осіб на кв.км.

Приблизна статистика агломерації (2001):

* Чисельність населення - 298,3 тис. осіб.
* Площа - 3563 кв.км.
* Щільність населення - 83,7 осіб/кв.км.

У складі:

* місто Калуш - 67,9 тис.осіб, 65 кв.км
* Калуський район - 62,9 тис.осіб, 647 кв.км
* Долинський район - 71,1 тис.осіб, 1248 кв.км
* місто Болехів - 21,2 тис.осіб, 300 кв.км
* Рожнятівський район - 75,6 тис.осіб, 1303 кв.км
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Я взагалі вперше чую про Івано-Франківську агломерацію)
Багато хто вважає її не сформованою. Серед таких показників як мобільність робочої сили і економічна інтегрованість наша агломерація не докінця сформована. Одна з причин не зватка доріг а також мала кількість власників машин за Франківськом.
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Взагалі, щоби дороги у місті були більш-менш нормальними, треба не менше 100 млн. грн. А для європейського рівня — 150 млн. доларів. У міському бюджеті таких коштів немає”, — ще торік прорік Віктор Анушкевичус

Бюджет міста 600 млн. грн
В рік закладено в бюджет на дорожню іфраструктуру приблизно 45 млн. (половина) а реально виділяється 15млн ( 15% необхідної суми)
Щоб довести дороги до евро стандарту треба віддати весь бюджет кожен рік або щось кардинально міняти
 

·
Curly-headed
Joined
·
2,249 Posts
Discussion Starter #54
В бюджеті Івано-Франківська до 8 млн. грн. на ремонт доріг, а в нас - 35 млн. грн. цього року...» - натиснув на болюче місце франківчан калуський мер.
http://gk-press.if.ua/node/3169
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Ага, Я взагалі багато хорошого чую про Калуш останнім часом. І промисловісить піднімається і перше місце в обл по благоустрою. Якщо незважати на екологічну кризу то взагалі місто живе і успішно розвивається

бюджет Калуша десь 145 млн грн при населенні 67 тис якщо я не помиляюсь
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Бруківка вічна, але дорога
http://zk.at.ua/publ/brukivka_vichna_ale_doroga/1-1-0-121
24.06.2010

Естетично і практично
Кілька років тому міський голова Віктор Анушкевичус мав намір змінити технологію капітальних ремонтів вулиць міста і доручив комунальникам прорахувати вартість робіт із застосуванням асфальту та з використанням дорожньої плитки. За задумом мера, першою вулицею, де під час капітального ремонту не лише тротуари, а й проїжджу частину вимощували б плиткою, мала стати вулиця Бельведерська. На користь такого варіанта міський голова тоді наводив досить переконливі аргументи. Плитка екологічно чистіша, ніж асфальт. У разі потреби (скажімо, для ремонту підземних комунікацій) її легко можна демонтувати, складувати, а потім ту ж плитку укласти знову. Зрештою, плитка естетичніше виглядає. А якщо це виявиться ще й дешевше, — то взагалі чудово!
Комунальники меру жодним чином перечити не стали. Їхні підрахунки тоді показали, що вимощувати вулиці плиткою справді дещо дешевше. І якби капітальний ремонт вулиці Бельведерської почали два роки тому, цілком можливо, її дійсно б не асфальтували. Але до завершення будівництва нового мікрорайону в межах вулиць Орлика-Короля Данила капітальний ремонт Бельведерської визнали недоцільним. А ось верхній шар проїжджих частин решти вулиць, що тоді перебували в капремонті, виконували таки в асфальтобетоні. Хоча, як свого часу наголошував попередній керівник міськжитлокомунгоспу Петро Косюк, особисто він волів би вимощувати дороги або бруківкою, або плиткою. Тим більше, що вже є позитивний досвід. Коли Петро Петрович вперше очолив управління комунального господарства при другому міському голові Богданові Боровичу, то привіз базальтову бруківку, якою орендне управління «Автошлях» вимостило дорогу під залізничним переїздом на вулиці Вовчинецькій. Таким чином вирішили одвічну проблему ям під мостом. Зрештою, пан Косюк має всі підстави цим пишатися, адже відтоді та дорога й справді не потребує жодного ремонту.

Ідея була хороша
Але наразі про мощення проїжджих частин міських вулиць вже не йдеться. Їх й надалі встелятимуть асфальтом. Нагадаємо, що міська рада ухвалила рішення про капітальний ремонт і будівництво семи міських вулиць на тендерній основі на загальну суму 30 мільйонів гривень, яку місто повертатиме підряднику із коштів транспортного збору впродовж трьох років. Цього тижня управління житлово-комунального господарства надасть технічну документацію на ремонт перших трьох: Бельведерської, Дудаєва та 24 Серпня. Про це повідомив головний інженер міськжитлокомунгоспу Микола Ковальчук. Він погоджується, що ідея вимощувати дороги плиткою була хорошою. Але коли підрахували, то цей метод виявився вже дещо дорожчим. Хоча й не на багато.
Зрештою, різниця підрахунків затрат на влаштування верхнього шару проїжджих частин в асфальтному покритті та при мощенні плиткою коливається всього у кілька десятків гривень за квадратний метр. Лише колись дешевшою була плитка, а зараз асфальт. Здорожчання в основному відбувається за рахунок влаштування основи. Під асфальтне покриття її робити легше. Технологія ж мощення вимагає ще й бетонної стяжки, подушки з піску, трамбування і вирівнювання перед укладанням. Але навіть незважаючи на це, при інтенсивному русі транспорту плитка може просісти. Тому, каже Микола Ковальчук, на вулицях з інтенсивним рухом класти плитку недоцільно. Робити це можна і треба переважно в пішохідній зоні. Хоча якщо придивитись, то навіть на таких вулицях, як Низова, на частині Галицької та на площі Ринок, де рух транспорту начебто й обмежений, плитка вже давно просіла. І вирівнювати її ніхто не поспішає.

Згубна економічна доцільність
Свого часу бруківку, яка ще де-не-де збереглася в середмісті Івано-Франківська, згубила так звана економічна доцільність. Під час комплексної реконструкції центральної частини міста у 1989-2000 роках бруківку з площі Ринок та частини вулиці Галицької зняли і перевезли на Привокзальну площу, бо вирішили, що завантажену транспортом проїжджу частину перед вокзалом доцільніше викласти саме «вічною» бруківкою. Правда, тієї старої бруківки на всю Привокзальну площу все одно не вистачило, тож довелося її докуповувати. Але така «комбінація» обійшлася дешевше, ніж купувати нову бруківку повністю на всю площу. І якщо Привокзальна площа від мощення бруківкою тільки виграла, то площа Ринок, згодом вимощена плиткою львівської фірми «Магік», можна сказати, лише втратила свою автентичну історичну цінність та привабливість.
Пізніше, під час ремонту вулиці імені Леся Курбаса, з її проїжджої частини зняли шашку, щоб нею вимостити площу перед обласною філармонією, а вулицю Курбаса заасфальтували. Зникла шашка і з подвір’я дитячого садочка на вулиці Шевченка. Щоправда, згодом шашкою вимостили тротуар перед однією з новобудов на цій же вулиці.
Зараз івано-франківські вулиці, вимощені бруківкою чи шашкою, можна, як кажуть, на пальцях перелічити. Та й бруківка на них здебільшого перебуває в жалюгідному стані і потребує ремонту. Але комунальники до цього байдужі. Замість того щоб бруківку підрівняти, вони її по-варварськи засипають асфальтом чи заливають бетоном. Це яскраво видно на вулицях Галицькій, Олеся Гончара, інших. Є в місті й кілька вулиць, вимощених так званою шестикутною шашкою системи Трилінського. Зокрема, вона збереглась на вулицях Вірменській, частинах Тринітарської та Станіславської. Нею ж вимощені і кілька зупинок громадського транспорту на Галицькій та Дністровській.
Прикро, що через економічну доцільність руйнується історичне середовище старого Станиславова, однією зі складових якого є стара бруківка.
...Колись давно теперішня вулиця імені Гетьмана Мазепи називалася вулицею Брукованою. Переказують, що бруківкою була встелена дорога через Крихівці, Драгомирчани до Лисця. Зараз тут, звісно, асфальт. З’явився він на цій дорозі начебто одразу після великої аварії, котра сталася через слизьку бруківку після дощу.
На одному подвір’ї між вулицями Січових стрільців та Вічевим майданом ще можна відшукати й дерев’яну бруківку.
Окрім вулиць, побачити бруківку чи шашку зараз можна в інтер’єрах кількох кафе.
Стах Мірчук
Архівні фото
Любомира Стасіва
 

·
Registered
Joined
·
388 Posts
Місто на роздоріжжі транспортних проблем
http://franuk.com/news/economica/1168-msto-na-rozdorzhzh-transportnikh-problem
За круглим столом, організованим ГО «Громадський форум Івано-Франківська», проаналізовано сучасний стан доріг, проблеми і перспективи розвитку транспортної системи в обласному центрі.

Лідер цієї організації Юрій Соловей вважає, що «основні недоліки транспортної інфраструктури в івано-Франківську пов’язані з недостатньою організацією схеми руху, відсутністю стратегії розвитку транспортної мережі, у тому числі й щодо будівництва нових доріг».



На його думку, потрібно розробити фахову програму розвитку транспортної інфраструктури, яка б охопила такі аспекти, як зміна схеми організації руху автотранспорту із поступовим його виведенням з центральної частини Івано-Франківська; облаштування місць для паркування автомобілів, а також поступовий перехід від ямкового до капітального ремонту доріг. Останній є найбільш ефективним та раціональним у вирішенні проблем стану міських автошляхів. «Проводячи капітальний ремонт, ми зможемо гарантувати якість доріг і значно довше утримувати їх у належному стані. Заодно можна приводити до належного стану і підземні комунікації, адже їм роками не приділяли достатньої уваги», — констатував Ю. Соловей.

Слушні пропозиції висловили інші учасники цього зібрання.

Юрій Чорнописький, заступник головного інженера Облавтодору: «Тендери повинні вигравати професіонали з відповідною технікою. Тоді позитивний результат буде навіть від ямкового ремонту, який все ж таки рятує дороги від остаточного знищення. Вигідна справа — тонкошарове покриття, котре застосовується вже на дорогах державного значення».

Олександр Голод, заступник начальника Служби автомобільних доріг в області: «Потрібні нові технології, котрі вимагатимуть більше коштів. Сьогодні вартість будівництва одного кілометра дороги сягає десяти мільйонів гривень, а міст до Клузова коштуватиме близько 127 мільйонів. Такі суми неможливо покрити мізерним транспортним збором у 40 мільйонів. Очевидно, треба кредитувати галузь. Будуть резервні кошти, якщо у вартість пального входитиме податок на той же ремонт доріг».

Леонід Яковець, директор ДКП «Електроавтотранс»: «У місті є програма регулювання руху десятилітньої давності, котра особливо актуальна сьогодні. Щоб розвантажити транспортний рух, потрібно 60 тролейбусів, 100 великих автобусів і стільки ж — «Богданів». Гальмує справу брак коштів. Скажімо, щоб повністю закільцювати місто тролейбусними лініями, належить облаштувати ще дві підстанції, вартість яких близько 16 мільйонів гривень. А де їх узяти? Вітчизняних лізингових компаній на такі потреби, на жаль, немає».

Михайло Гакало, перевізник: «За нинішніх умов альтернативи «Богданам» немає. Ніхто не зможе профінансувати великі автобуси у достатній кількості».

Роман Харук (обласна асоціація таксистів): «Раніше фахівці контролювали потоки транспорту, робили заміри на перехрестях, що мало позитивний ефект. Кількість транспорту зростає, тому завіз товарів до магазинів у центрі міста можна перевести на нічний час. Вночі мали б краще освітлюватися пішохідні переходи. А проблему нічного паркування легковиків у дворах можуть вирішити багатоповерхові стоянки».

Михайло Бабій (міська ДАІ): «Зміна руху транспорту є дуже вартісною і тривалою, тому в час кризи мусимо відійти від масштабних проектів, скажімо, облаштування об’їзних доріг, і зосередитися на роботі на конкретних перехрестях, дорогах і т. п. Проблеми транзиту транспорту частково можна вирішити шляхом збільшення інформаційних знаків».

Богдан Абрамович, колишній керівник транспортного відділу МВК: «Нині інший час — на вулицях міста хазяйнує приватник, і старі програми вже не годяться. Приймаючи нові, варто дослухатися й до пропозицій пересічного іванофранківця. Міська влада має регулярно моніторити транспортні потоки і шліфувати схему руху транспорту, не закривати очей на такі проблеми, як відсутність належно облаштованих місць паркування, стихійність стоянок у центрі для автобусів приміських маршрутів тощо».

На жаль, від чинної міської влади, хоч до круглого столу її представників запрошували, не прибув ніхто. і даремно — нехтування думкою громадськості та ще й напередодні чергових виборів (у травні 2010 року) може обернутися для неї відповідними наслідками.
 

·
Curly-headed
Joined
·
2,249 Posts
Discussion Starter #59
08.07.2010
Наслідки повені недієздатності каналізації:bash:
вул. Надрічна затоплена в трьох місцях
1. Під мостом в Пасічну


2. Посередині




3. Біля залізничного переїзду.

Міст в Пасічну, на опорах видно рівень води 2008 року, ще десь 1-1,5 не вистачає.


Залізничний міст




В місті ще багато вулиць затоплено :eek:hno:
 
41 - 60 of 771 Posts
Top