Церкви Львова | Churches in Lviv

Церква святих Ольги і Єлизавети / Church of St. Olha and Elizabeth

Церква святих Ольги і Єлизавети (Костьол Святої Ельжбети) — собор у неоґотичному стилі у Львові, в районі Привокзальної, на площі Кропивницкого. Костьол названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі) Ґабсбурґ, дружини імператора Австро-Угорщини Франца-Йосипа I. Хоча існують і інші версії.

Закладено 13 вересня 1903 року і зведений до 1911 року. Проектував споруду та керував її будівництвом архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський.

Домініканський собор / Dominican Church

Домініканський костел і монастир (пл. Музейна, 1, Львів) — Церква Пресвятої Євхаристії.

Костел побудований в стилі пізнього барокко за західноєвропейским зразком.

У 1749 році був закладений фундамент за проектом інженера і архітектора Я. де Вітте. Будівництвом керував М. Урбаник, з 1764 г.— К. Мурадович, а закінчував фасад С. Фессінгер. До 1764 г. костел був в основному завершений, але після пожеж 1766 р. і 1778 р. роботи відновилися.

Більшість світлин з Flickr.

Лати́нський катедра́льний собо́р — пам'ятка сакральної архітектури XIV—XVIII столітті, що знаходиться у Львові на площі Катедральній, 1. Зараз це Архікатедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії Римо-Католицької Церкви.
Будівництво собору розпочалося 1360 (за іншими даними — 1370 році) на кошти короля Казимира Великого.
Автором проекту та першим будівельником є Петро Штехер Проект Петра Штехера втілювали Микола Ґансечке (Ґонзаґе) та Ганс Блюхер. Однак найбільше до сучасного внутрішнього оздоблення доклався Петро Полейовський у XVIII ст.
wikipedia

Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363—1370рр.) майстром Доре, або Дорхі та протягом століть являлася вона громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 р. церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії. Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 р., П. Красовський), палац архієпископа (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам'ятна колона з постаттю св. Христофора та дерев'яний вівтар з композицією "Голгофа" (XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII—XIX ст.).
Мозаїки Мегоффер

Сам собор неодноразово перебудовувався: в 1437 р. навколо нього зведено відкриту арочну галерею, перероблену на північному фасаді в захристію (1671 р.), а згодом в ризницю (1731 р.). В 1630 р. прибудовано прямокутний західний неф. Після пожежі 1712 р. інтер'єр набуває бароккового характеру: тинькуються стіни, встановлюються нові вівтарі. Під час реставрації 1908—1927 рр., що здійснювалася під керівництвом архітектора Ф. Менчинського, замість розібраних житлових будинків з боку вул Краківської розпочато будівництво західної вхідної частини, а стіни апсид декоровано стилізованими елементами, запозиченої з давньовірменської архітектури,— накладними арками та орнаментами. Із застосуванням стилізації в інтер'єрі виконані різьблена дерев'яна стеля над нефом XVII ст., орнаментальний розпис стін і вітражі (художник Я. Г. Розен), мозаїка в бані (художник Ю. Мегоффер).












Фреска Я. Розена «Поховання Святого Оділона» (поч. XX ст.)



більше фото тут

Костел і монастир бенедикток — пам'ятник архітектури.
Побудований архітектором Павлом Римлянином в 1595 р. Має яскраво виражений оборонний характер. Споруди сильно постраждали від пожежі 1623 р., відбудовані до 1627 р. На думку дослідників, до цього часу належить вежа біля південної стіни.
Наступна реставрація відбулася після пожежі 1748 р. (архітектор М.Урбаник). В результаті багатьох перебудов костел втратив первісні риси.
До південно-східної частини примикає споруда келій: кам'яна, складна в плані, двохповерхова, що зберегла прийоми та елементи ренесансної доби. Осоливо цікавими є відкрита лоджия з трьома арками, замкові камені яких служать консолями для скульптур, встановлених в нішах. Своєрідне конструктивне рішення зводу сіней, що спирається на один масивний стовп. В багатьох приміщеннях збереглися різні замкові камені і консолі. Комплекс оточений стінами з барочними воротами XVII ст.
Адреса — площа Вічева, 2
Ворота

Костел святої Марії Маґдалени / Church of St. Mary Magdalene

Будинок римо-католицького костелу святої Марії Маґдалени було побудовано між 1600 й 1612 роками ченцями-домініканцями за межами міських укріплень, на місці старого дерев'яного костелу. Автори проєкту: архітектори А.Келар і Я.Придатний. Будівництво закінчено в 1635 році.

У 1754-1758 році костел розширив і перебудував архітектор М.Урбаник: змінено фасади, добудовано вежі. Сучасного вигляду костьол отримав у 1870 році.

Успенська церква / Dormition Church

Успенська (Волоська) церква у Львові — збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства.

Побудований Успенським братством храм мав трьох своїх попередників. Перша Успенська церква існувала, можливо, ще за княжих часів і була спалена під час нападу на Львів польських феодалів у 1340. Друга, мурована церква, яка вперше згадується під 1421, проіснувала до пожежі 1527. Зруйнований пожежею храм відбудовує у 1547–1559 архітектор Петро Італієць, уродженець міста Лугано. Кошти на його спорудження дав, крім місцевого населення, молдавський господар Олександр Лопушанин (Лопушняну) та його дружини Роксани: в пам'ять про це церкву називали Волоською. Вона також недовго простояла, згорівши при пожежі 1571.

Будівництво четвертої Успенської церкви, що збереглась донині, братство розпочинає в 1591 одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин (помер у 1618): з 1597 йому допомагав Войтіх Капінос, а через рік приєднався й Амброзій Прихильний. Будівництво закінчено в 1629.

Wikipedia

Світлини з http://oranta.lviv.ua/archives/22







Світлини з http://picasaweb.google.com/olz.email/XiRnSE#

Ко́мплекс монастиря́ та косте́лу Бернарди́нів (бернардинський кляштор), що знаходиться на площі Соборній, 3-А.
Пам’ятка ренесансу, маньєризму і бароко 1600-1630 років – цілісний середньовічний монастирський комплекс з фортифікаційними укріпленнями.
Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному історичному архіву у Львові, а храм святого Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві.
У 1600—1630-х роках разом із будовою костелу св. Андрія, поставали й келії монастиря. Його зводили на північ від костелу. Стара ж, дерев'яна церква, залишилася на півдні. Монастир оточили кам'яними стінами з бійницями і баштою. До них прибудовані господарські будівлі — кузня, стайня та інші. Навколо монастиря колись також знаходився цвинтар. Зокрема, у 1484 році було поховано святого Яна з Дуклі.
Wikipedia


















Криниця споруджена 1620 року і розташована праворуч від головного входу у костел, чи на південь від споруди загалом, у глибині подвір'я. З цією криницею пов'язано декілька легенд та переказів.

Ротонда над криницею, споруджена 1761 року, виконана у вигляді відкритої арочної альтанки, увінчаної куполом зі скульптурою. У куполі зберігся розпис на тему чудес святого Яна з Дуклі. Сама пам'ятка була реставрована у 1970-х роках.

Фотка з поміткою "Орган Бернардинів" але чи є там орган?


і ще такі вітражі:






хрест на площі перед церквою


Дзвіниця костелу бернардинів
(Пл. Соборна, 3). Вежа-дзвіниця костелу бернардинів, споруджена у 1733-1734 рр., є компонентом комплексу костелу з монастирем. Архітектурне вирішення будівлі є типовим для доби бароко.


і на кінець

звідси

Костел кармелітів босих / Carmelite Church

Спорудження, розпочате 1634 тривало довго. Автором вважається архітектор Я. Покрова (Покрович). Вежі на головному фасаді, запроектовані арх. А. Вондрашкою у 1835—1839, було завершено під час реставрації 1906 р., яку провадив арх. В. Галицький.

Укріплений монастир являв собою оборонний комплекс, який зміцнював зі сходу систему міських фортифікаційних споруд. Пам'ятка кам'яна, тринефна, без абсид, до неї примикає прямокутний у плані будинок із внутрішнім двориком. Головний західний фасад розчленований пілястрами, завершений високим шпилем, фланкованим двома баштами з багатоярусним бароковими за характером завершеннями. Костьол перекритий склепінням.

Інтер'єр вирішено у стилі бароко, прикрашений у 1731—1732 розписом, який зберігся у склепіннях центрального нефа і належить пензлеві італійського маляра Дж. К. Педретті та його учня Б Мазуркевича. Картини на сюженти з історії кармелітського ордену виконані Г. Чайковським. Скульптури у нефах створив львівський скульптор 2-ї половини XVII століття А. Штиль.

Wikipedia















Стара світлина:





Світлини http://picasaweb.google.com/olz.email/fMJUEE#

Церква і монастир Святого Онуфрія.
Церква була збудована близько 1550 року (точніше кам‘яна церква, так як про дерев‘яну перші відомості датуються XIII сторіччям), перебудована у 1680 році.Розбудова каплиці Святої Трійці почалася у 1701 році, а реконструйована вона була у 1902 році архітектором Е. Ковачем.
інфа






Дзвіниця датується 1681-1822 роками, шпиталь - 1581 рік, келії - 1683 рік-XIX сторіччя,мури - 1693 рік, огорожа - 1905 рік, архітектор - І. Левинський. У 1463 році монастир був обновлений міщанином С.Дропаном.




Приблизно у 1550 році була перебудова на кошти Острозького. Наступна реконструкція була проведена у 1680 році після облоги турками у 1672 році. До 1616 року в одній з келій розташовувалась друкарня.






У 1583 році на території монастиря похований І. Федоров. 1701 рік - збудовано каплицю на честь Анни Красовської, дружини члена Успенського Ставропігійського братства Миколи Красовського. У 1776 році Ф. Кульчицьким проведене об‘єднання всіх будівель у єдиний комплекс. В період 1977-1989 роки у комплексі був розташований музей І. Федорова.

Миколаївська церква з села Кривки / Church of St. Nicholas from Kryvky village

Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» / Lviv Museum of Folk Architecture and Rural Life "Shevchenko Grove"

Official website of the museum.

Дерев'яна церква 1763 року із села Кривки, Турківського району (Бойківщина).

Одним із найкращих зразків сакральної дерев’яної архітектури є церква з села Кривки Турківського району Львівської області, збудована у 1763 р. на честь Святого Миколая. Попри те, що через село в часі Першої світової війни проходила лінія фронту, і саме село кілька разів горіло, церква залишилась неушкодженою.

Церква стала першим експонатом створеного 1966 р. Музею народної архітектури та побуту.

Ланка на музей у Вікіпедії.






Photos from http://www.skansen.lviv.ua/gallery/1/







Some photos are from Flickr.

Ще трохи церков з Шевченківського Гаю
ЖЖ
Церква св. Параскеви (1822 р.) з села Стоянова Радехівського району Львівської області1822 р. Музейний період її існування розпочинається напередодні виборів до Верховної Ради УРСР 1970 р. Тоді один із кандидатів у депутати прибув із робочим візитом до Стоянова. Там він звернув увагу на стареньку церкву, що стояла біля нового дому культури, і висловив побажання, аби пам’ятка не псувала сільського пейзажу. Споруду було вирішено знищити. І лише завдяки втручанню обласної організації українського Товариства охорони пам’яток історії та культури обласна рада запропонувала забрати церкву до новоствореного скансену. У 1975 р. церква була розібрана і перевезена до Шевченківського гаю.




Михайлівська церква (1863 р.) з села Тисовець Сколівського району Львівської області.
Вона була зведена ще у 1863 р., а до Львова перевезена у 1971 р. Ікони для храму виконав у 1889 р. майстер із с. Головецьке Старосамбірського району Львівської області В. Чайка.

Троїцька церква 1774р. з передмістя Чернівців. Впродовж 1781-1864 рр. вона виконувала роль буковинського єпископського собору. У 1874 р. храм розібрали і перевезли в урочище Клочучку поблизу Чернівців, а звідти у 1967 р. – до Львова.




Миколаївська церква зі с. Соколів Бучацького району Тернопільської області була споруджена у 1773 р. Попри те, що Соколівську церкву неодноразово перебудовували, за простотою форм та розмірами вона радше нагадує народне житло.



www.risu.org.ua